Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Ще раз про "русский мир"

Ігор Бурдяк | 6.11.2010 10:52

9
Рейтинг
9


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
1

Чужинецька ворожа структура підсовує нам ідеї, які розсварюють українців. Замість того, щоб консолідувати сили в тяжкі для народу часи ми витрачаємо їх на безглузді суперечки довкола доцільності цих апріорі шкідливих для України ідей.

Ще раз про ''русский мир''
Один із лідерів п"ятої колони Москви, відомий провокатор, голова організації "Русскоязычная Украина" Вадим Колєсніченко підсунув нам кістку, довкола якої гризуться, втрачаючи уже людську подобу українці.

Попробуємо зняти красиву обгортку з "Русского мира" і подивитися, що ж реально підсовують нам Колєсніченко і К.

Одним із найбільш послідовних "впроваджувачів" "Русского мира" є Кауров Валерій Володимирович. Народився 2 квітня 1956 року в Одесі – громадський діяч, політик, лідер православних об'єднань (УПЦ МП) України. Бере участь у діяльності проросійських організацій в Україні, головний редактор порталу "Єдіноє Отєчество" і газети "Православный телеграфъ".

Невдовзі перед тим, як розпався СРСР він стає віруючим і бере участь у діяльності православної громади Одеси, організовує поїздки по святих місцях та паломництво. Він також відвідує разом з сином Романом Санакарський чоловічий монастир. Пізніше його призначено уставщиком-паломником при Свято-Сретенській церкві м. Чорноморка під Одесою. У цей час він також починає займатися політичною діяльністю, організовує "Єдіноє Отєчество".

В 2007 році в міністерство Закордонних справ Російської Федерації на нього був написаний колективний донос "соратниками з боротьби", на ґрунті ділення фінансування з Росії, який продемонстрував значні масштаби фінансових вливань російського уряду для функціонування подібних організацій в Україні.

Політична діяльність Валерія Каурова починається у 2001 р., коли на знак протесту проти приїзду до України папи Римського Івана Павла ІІ ним була створена одеська обласна організація "Єдіноє отєчество". На чолі цієї організації Кауров брав участь у акціях протесту в Києві з приводу відвідин папи Римського. Під час Помаранчевої революції підтримував Віктора Януковича. Під час переголосування другого туру президентських виборів був ініціатором акцій протесту, зокрема розчавлювання апельсинів катком в Одесі та блокуванні автотраси Одеса-Київ. В грудні 2004 р. прокуратура Одеської області порушила проти Каурова кримінальну справу за статтею 279 КК України по факту блокування автостради. У 2005 р. Кауров створив "Союз православних громадян України", який є складовою частиною російського "Союзу православних громадян" під егідою Московського Патріархату.

Влітку 2006 р. Кауров разом з іншими противниками участі України в навчаннях НАТО брав участь у акціях протесту і блокуванні підрозділів НАТО в Феодосії. Це призвело до зриву навчань у 2006 р. У 2006 р. Кауров був 10-им у списку Прогресивної Соціалістичної партії на чолі з Наталією Вітренко, однак ПСПУ не подолала 3-відсотковий бар'єр і не була представлена в парламенті. Також у 2006 р. Кауров виступив на чолі т. зв. Російського маршу в Одесі, де поруч з закликами до єдності з Росією були й антисемітські гасла.

У 2007 р. була зроблена спроба знову зашкодити навчанням НАТО. Однак, розпорядженням Приморського суду м. Одеси акції протесту проти навчань були заборонені. Незважаючи на це, "Єдиному Отєчеству" був наданий дозвіл на проведення маршу на честь останнього російського імператора Миколи ІІ. Коли ж маніфестація відхилилася від дозволенного маршруту і перекрила рух, Кауров був затриманий і оштрафований на 170 грн. за адміністративне порушення.

У квітні 2007 р. Кауров і "Єдіноє Отєчество" брало участь в акції за захист російської мови "Я говорю по-русски!". Ця акція викликала негативну реакцію представників української громади міста, оскільки, крім іншого вона проходила під такими ксенофобськими гаслами як "Наши дети – не дитлохи", "Держите государственный язык за государственными зубами" та інші. 5 квітня 2007 р. під час проведення мітингу в Одесі на Каурова вилили 10 літрів фекалій.

За таку бурхливу діяльність 18 червня 2007 р. нинішній патріарх РПЦ МП, а тоді голова відділу зовнішніх стосунків Московського патріархату митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило Гундяєв нагородив Валерія Каурова "за увагу та працю на благо церкви і в зв'язку з його 50-річчям" орденом Російської православної церкви Св. князя Даніїла Московського (ІІІ ступені).

30 квітня цього року після перепоховання Лева і Дарії Ребетів на Личаківському кладовищі я відвідав Марсове поле, яке примикає до нього і становить разом з Пагорбом Слави єдиний музейно-меморіальний комплекс.

Марсове поле – це довжелезні ряди мармурових плит над похованнями радянських воїнів з тисячами викарбуваних імен "рядовых, єфрейторов, мл. лейтенантов... майоров... ", які полегли в боях за звільнення міста від німецьких окупантів. В протилежному від вулиці кінці поля ще в кінці 1980-х років встановили всупереч заборонам тодішньої комуністичної влади великий білий хрест, присвячений похованим на полі N82 стасімдесятьом січовим стрільцям, старшинам, учасникам листопадового чину 1918 року (Більшість січових стрільців поховано на Янівському цвинтарі).

З правої сторони Марсового поля, під самим Личаківським кладовищем встановлено два "стрілецькі" хрести. Там перепоховані замордовані в 1941 році у Замарстинівській в"язниці жертви комуністичного режиму.

Перед похованнями радянських воїнів на Марсовому полі встановлений металевий мустер ордену "Отечественная война" діаметром приблизно п"ять метрів. На ньому вінок з стрічкою, на якій напис "Воїнам – визволителям від комуністів Львівщини".

Згадалося Симоненкове "... нема хреста, ні імені, ні дат..."

Можна дорікнути нинішній владі, громаді. Але так уже у Львові склалося, що Марсове поле, Пагорб Слави, памятник Переможцям над фашизмом, що на вул. Стрийській – суверенні комуністичні території, на які ні влада, ні громада не зазіхають. Комуністи там встановлюють свої порядки.

І в земному житті ми є хто воїн, хто президент, хто безхатько... часто проти своєї волі. А в вічності ці наші земні заслуги чи провини можуть виглядати зовсім по іншому.

Бажано було б нашим православним комуністам засвоїти це.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua