Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Проблеми російськомовності – 2


4
Рейтинг
4


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
6

Коли українець, який розмовляє українською мовою в русифікованих українських містах, на кожному кроці чує: "бичєскій язик" і такі інші хамські ненависні визначення в бік своєї рідної української мови з боку раніше нагнутих до російської мови людей, то досить таки очевидно виникає потреба знати дійсний стан справ

 Проблеми російськомовності – 2
Коли українець, який розмовляє українською мовою в русифікованих українських містах, на кожному кроці чує: "бичєскій язик" і такі інші хамські ненависні визначення в бік своєї рідної української мови з боку раніше нагнутих до російської мови людей, то досить таки очевидно виникає потреба знати дійсний стан справ. Дійсний стан справ не тільки щодо розуміння того факту, що _усі_ російськомовні люди були (скоріше пізніше, ніж раніше) насильно нагнуті до російськомовності – і хто саме є центром процесів такого нагинання – але й і щодо того, що моральні, інтелектуальні та інші проблеми, зокрема емоційна невиразність й притупленість з елементами дикості, присутні в нашому суспільстві, мають своїм головним джерелом саме якраз насильно впроваджену й досі насильно підтримувану в ньому російськомовність.

Слова Добролюбова: "Но у нас бестолковая смесь пяти языков организовалась довольно скоро и составила то, что мы теперь называем языком образованного общества" свідчать про те, що Добролюбов, разом з освіченою частиною російськомовного суспільства 1860 року мав усі підстави навіть і тодішню, яка розвивалась, російську мову вважати за "бестолковую смесь пяти языков". Адже жодних заперечень від інших російських літераторів цього широко відомого визначення одного з найбільш відомих в історії російських літературних діячів в бік російської мови ніхто навести не в змозі, чи не так.

Більше того, є такі свідчення, що деструктивну роль російської мови для всіх спільнот, де вона поширена, ясно усвідомлює інтелектуальна верхівка сучасного російського суспільства – думку про те, що біди Росії випливають з саме якраз російської мови, я почув якось ще в радянські часи в загальнодоступній московській телепередачі часів перебудови, безпосередньо від одного з російських філософів-лінгвістів. Як і що ця крамольна ідея широко розповсюджена в середовищі думаючих людей.

Звичайно що російською мовою в 19-му та на початку 20-го сторіччя була створена чудова література, це факт. І цьому є пояснення. Тодішня творча продуктивність російських літераторів пояснюється не тільки тим, що значна кількість українців, внаслідок державних заборон україномовної діяльності і державного ж стимулювання російськомовної діяльності в Російській імперії, працювали над розвитком російської літератури. Адже подібний процес переключення значної кількості українців, які народились і виросли в середовищі української мови, яка і дала їм їхній розвиток, на російськомовність тривав і після початку 20-го сторіччя.

Творча тодішня успішність російського літературного процесу мала своїм ґрунтом перш за все реальний тогочасний мовний фундамент тодішнього російського літературного процесу – фундамент, який був присутній тоді, але відсутній сьогодні.

Що ж такого поворотного сталося на початку 20-го сторіччя – що раніше створена чудова література 19-го, початку 20-го сторіччя після того не зуміла знайти свого подальшого продовження? І після початку 20-го сторіччя різко припинився не тільки розвиток російської літератури, але й і розпочалися процеси деградації власне російської мови – навіть запас слів російської мови з того часу суттєво зменшився?

Хто хоч трішки цікавився розвитком російської мови, той в курсі, що саме якраз на початку 20-го сторіччя відбулась реформа, в результаті якої було спрощено російський алфавіт. І усунуті на початку 20-го сторіччя алфавітні "непотрібні ускладнення" дозволяли використовувати той алфавіт для запису слів не тільки російської, але й і української мови. З відповідним наприклад прочитанням (східним та західним) букви "ять", грамотно розставляти яку в російській грамоті було практично неможливо без знання української мови.

Таким чином на початку 20-го сторіччя явно іще недорозвинута, несамостійна російська мова була насильно відірвана від бездонного поняттєвого океану материнської української мови.

Для української мови, поняттєва структура якої внаслідок доброго знайомства з українською мовою усіх грамотних російськомовних людей живила процеси розвитку російської мови, ця операція минула звичайно що без жодних проблем.

Для російської ж мови, яка живилась від материнської української мови, дана акція відокремлення від неї стала справжньою непоправною катастрофою. Використання в російській мові українських асоціативних рядів, раніше таке природне з огляду на тотальне ознайомлення усіх грамотних російськомовних людей з українською мовою, швидко – з швидкістю появи нових поколінь, не знайомих з українською мовою – перестало бути можливим.

А традиція черпання українських слів російською мовою, вона хоч і залишилася, але тепер ніякої користі із вирваних з природного українського асоціативного контексту покалічених обрубків понять вже нема. Тепер для корисності запозичень українських слів в російську мову значно простіший вигляд має просте вивчення усіма російськомовними людьми української мови в усій її повноті, аніж повернення до того стану наявності опосередкованого підключення української мови до російської мови, яке мало місце на початку 20-го сторіччя.

Олександр Франчук olexandr.uuuq.com

Література:

1. Михайло КРАСУСЬКИЙ, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ http://h.ua/story/119495/

2. Іван Ющук, 12 фактів про давність української мови http://sd.org.ua/news.php?id=9892

3. Володимир СЕЛЕЗНЬОВ, Правда історії та міфи мовознавства http://www.day.kiev.ua/173437/

4. Юрiй КОНКЕВИЧ, Не говориш українською – менше живеш! http://sd.org.ua/news.php?id=9001

5. Олександр Франчук, Російськомовність – це не ознака продажності... але: http://h.ua/story/55354/

6. Олександр Франчук, Що таке рідна мова, або "какая разніца на каком язикє" http://www.narodnapravda.com.ua/politics/46e91726d324b/ (http://h.ua/story/58647/)

7. Олександр Франчук, Прєступнік і злочинець http://www.narodnapravda.com.ua/politics/46efc82a63097/ (http://h.ua/story/59436/)

8. Олександр Франчук, Шедевр Редьярда Кіплінга "If" в суперперекладі Василя Стуса http://www.narodnapravda.com.ua/life/478125b13312c/ (http://h.ua/story/77710/)

9. Олександр Франчук, Інформаційні технології і людські спільноти http://www.narodnapravda.com.ua/history/483fe4f41abe4/ (http://h.ua/story/102293/)

10. Олександр Франчук, Проблеми російськомовності http://www.narodnapravda.com.ua/culture/4b96228ee5f03/ (http://h.ua/story/259623/)

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua