Ігор Калинець: "Поет завжди має бути протестантом проти чогось"

Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р.
Відомий поет, громадський діяч, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, ім. В. Стуса та ім. І. Франка, Міжнародної премії родини Антоновичів, Міжнародної французької премії "Франц-и-Квир". У 70-х роках прийнятий до Пен-клубу.

Ігор Калинець – унікальне явище української поезії другої половини XX століття. Його самобутню творчість, що відзначається високою мистецькою неповторністю, вишуканістю поетичного слова, новаторством та оригінальністю стилю, досліджували чимало авторитетних літературознавців, як-от: І. Світличний, Д. Гусар-Струк, М. Павлишин, Ю. Шевельов тощо.

Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім'ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 р., закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом – старшим науковим співробітником.

До 80-х років поета мало хто знав в Україні – за свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі і в Забайкаллі. Тоді попереднім слідством було встановлено, що він "...внаслідок націоналістичних переконань, починаючи із 1965 року, з метою підриву та ослаблення Радянської влади проводив антирадянську пропаганду і агітацію шляхом створення, розповсюдження та збереження наклепницьких документів, які порочать радянський державний лад". На волю вийшов лише 1981 року. А реабілітували Ігоря Калинця, як і багатьох, лише 1990-го...

Творчий доробок І. Калинця становить 17 поетичних збірок, що згруповані у двох циклах: "Пробуджена муза" (9 збірок) і "Невольнича муза" (8 збірок).

Перша збірка віршів поета "Вогонь Купала" побачила світ у видавництві "Молодь" 1966 року і була прихильно зустрінута критикою.

За громадянську непокору в тематиці віршів був репресований радянською владою: отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. У 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу "Пробуджена муза", а в США – другий том "Невольнича муза".

Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій (перекладені іноземними мовами вірші склали три збірки), Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені І. Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав премію імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій "Тринадцять аналогій" був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка. Книжка "Слово триваюче" вийшла друком у Харкові в 1997 р.

У доробку поета чимало творів і для дітей, наприклад, "Книжечка для Дзвінки", видана в Києві в 1991 році. Дзвінка – це ім'я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам'ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім'ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку. Дружина Ігоря Калинця – відома українська поетеса Ірина Калинець.

У поезії "Писанки" поет змальовує образ найдорожчої для кожного людини – мами. А в першій книжечці для Дзвінки – "Дивосвіт" – автор оживлює образи Стежечки, Блискавки, Веселки, Диму тощо, примушуючи читача замилуватись красою природи і пробудити любов до неї.

Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови.

За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.