Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/ukr/culture/48027400101b1/

Вечір великого українця

Николя | 13.04.2008 23:58

Як то кажуть, – благородним справам допомагає сам Господь. Ми в цьому мали нагоду переконатись 12 квітня, коли у національному музеї літератури України було проведено культурно – мистецький захід, присвячений світлій пам'яті Великого українця, поета, дисидента, перекладача Василя Стуса.

Вечір великого українця
Спочатку було заплановано щонайбільше 1, 5 години часу, але дійство затягнулося більш ніж на годину від запланованого і пройшло на одному подиху. Завдяки ключовим учасникам, які згодились вшанувати замордованого у радянських таборах поета. Чи варто перераховувати те, що до слова були запрошені В. Овсієнко – співкамерник Стуса, також дисидент, "рицедевіст" за радянськими нормами, що за свої українські переконання вистраждав багато років таборів та знущань з боку системи. Близький товариш та ідейний брат Стуса – Є. Сверстюк, автор багатьох робіт, що присвячені темі дисидентства, сам був неодноразово засуджений, переслідувався органами КДБ за свою патріотичну діяльність. Почесним гостем виступив син поета – Дмитро Стус, він скромно взяв слово у кінці заходу – промова була недовгою, але дуже емоційною, живою, батьківські вольові риси характеру, що передалися у спадок, було важко не розпізнати.

Ведучою була чарівна молода дівчина – Олеся Матвійчук, лауреат премії В. Стуса за ініціативи якої було організовано багато подібних вечорів пам'яті. Ще лунала співана поезія, неперевершено виконана пані Оленою Голуб – авторкою декількох збірок пісень, у які покладені Стусові вірші. Чарівний голос під звучання гітари не залишили нікого байдужим – зал просто вибухав затяжними оплесками. У кожній пісні відчувалось особливе переживання та певне емоційне напруження виконавиці. Навіть людині без музичної освіти було очевидно, що кожне слово – пережите, пропущене через серце.

Молодий актор театру російської драми ім. Лесі Українки Роман Семисал розповів гостям про виставу "Іду за край...",у якій Роман виконав роль самого Стуса, також ним було зачитано декілька віршів з акторським запалом та майстерністю, що влучно передавали настрій автора рядків, адже вони були написанні під час відбування покарання у Мордовських таборах.

Аудиторія – в основному молодь: представники осередків "Молодої просвіти", курсанти Національного університету внутрішніх справ, студенти Київського національного торговельно- економічного університету, учні юридичного ліцею ім. Я. Кондратьєва.

На початку, в очах не помічався той вогник, що запалювався у кожного під час та у кінці заходу. Молодь була настільки захоплена, що навіть плин часу не помічався, ніхто не заплющив очі, не почав гратись мобілками, навіть традиційно байдужа "гальорка" була втягнута у дискусію. Багато хто на подібному заході був присутній вперше та судячи з виразу облич та поглядів – явно не в останнє. Адже настільки благородну та захоплюючу атмосферу рідко де зустрінеш. Признаючись чесно – у організаторів вечора були заготовлені деякі запитання для виступаючих ще напередодні, але в цьому, як виявилося, не було необхідності, так як юнаки та дівчата, зворушені виступами, самі тягнули руки, аби дізнатись якісь моменти, деталі, невідомі факти з життя та творчості Василя Стуса. Авжеж, багато хто з них можливо лише чув це прізвище, а згодом йому відкрився цілий світ талановитого поета.

Після зустрічі невелика група студентів на чолі з В.Овсієнко вирушила на Байковий цвинтар задля покладання квітів на могили В.Стуса Ю. Литвина та О. Тихого – друзів, борців та українських мучеників, закатованих у радяньких таборах та перепохованих у Києві 1989 р.

Прикро, що нинішня влада зовсім не турбується про національну культурну просвіту. Чому молодь така розбещена, незацікавлена та байдужа? Та все тому, що іншого, окрім бруду що ллється з екранів телевізорів, їм просто не показують. Але це тема вже іншої статті...

P.S. Серед Великих українців В. Стус посів 13 місце, лише на 10 сходинок випередивши Леніна, але вождь пролетаріату обігнав Лук'яненка та багатьох інших дійсно Українців, які навіть не були включені до списку – робіть висновки, шановний український народе...


© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua