Природний феномен

Я сходив майже всі Українські Карпати з Півночі на Південь. Бував у Криму, на Уралі, в Підмосков'ї, на Далекому Сході. В Карпатах є віковічні букові праліси, дубові праліси (правда один з них, де дуби сягали діаметра в 1,5 метрів і більше знищили при побудові газопроводу "Уренгой – Помари – Ужгород", ще в совітські (радянськ) часи). В Підмосков'ї є бори з корабельних сосен. На Уралі – березові ліси – з високих і рівненьких, як стріла, берізок. На Далекому Сході – трава заввишки в дерево і дуби подібні до кущів, що так і звуться "кущами дубняка". Але такого лісу, як той, що росте біля Ужгорода, я більше не бачив ніде. Та і не ліс вже це бо від деяких дерев вже залишилися тільки пеньки. Але ці дерева ніхто не вивчає, ніхто їх не охороняє, Ми знаємо з ботаніки, що дерева які ростуть поряд заглушають ріст одне одного, особливо споріднених порід. А тут, в цьому лісі, в один корінь зрослися дерева від двох до семи. Ніби в танці.

Правда поряд – люди отримали, всередині лісу, ділянки під "дачі" і розділили його дорогою, та й ще влаштували смітник – гору з використаних поліетиленових пляшок, скляної посуди та іншого непотребу. Чи довго існувати цьому феномену? Дивіться це феноменальне диво в рубриці "фото" поки ще воно існує. Від живих до мертвих. Зафотографував я ці дерева для вас в день Івана Хрестителя, що на Україні ще зветься – День Купала. Ніби символічно вийшло.