Зранку в Донецьку було проблематично виїхати в напрямку Горлівки та Єнакієво, бо частково рух був обмежений, що викликало затори на прилеглих до аеропорту шляхах. І хоч місцева влада і виправдовувалась, мовляв, попереджали, але ж вихідного на честь приїзду голови держави не дали, і людям треба було займатись своїми справами і, звичайно, користатись дорогами.
Але найгірше чекало водіїв у другій половині дня. Приблизно у 16 годині автор цих строк виїхав з Горлівки у напрямку на Донецьк. Через кілька хвилин їзди за містом, а це приблизно за тридцять кілометрів до Донецька, рух був перекритий. Згадалось, що очікується повернення Януковича з Єнакієво цим маршрутом. Машин вже було багато. Двохсмугова дорога була заповнена вперед на скільки сягав погляд. Скоро вже і позаду накопичилось чимало машин. І хоч обмеження руху вантажівок під час приїзду різних чиновників чи російського главпопа явище не нове, але цього разу не пропускали взагалі нікого. В заторі стояли і легковики, і легкі вантажівки і навіть (!!!) рейсові автобуси. Нетерплячі, або "круті" виїзжали на зустрічну смугу, по якій, до речі, рух продовжувався, та намагалися прорватись вперед. Але попереду їх зустрічали інспектори і повертали в загальну чергу. Стало цікаво, а який стан руху на трасі Луганськ – Донецьк, яка проходить безпосередньо біля Єнакієво – чи там теж проїзд закритий?
Тим часом по зустрічній смузі в напрямку початку затору поїхала швидка допомога. Цікаво, чи пропустили її? Чи може також змусили чекати? З метою безпеки головного тіла країни звичайно.
Терпіння автора закінчилось коли минуло більше години. Передбачаючи, що дорога Слов'янськ – Донецьк вільна, бо там Яник не мав з'являтися, я поїхав в об'їзд через сусіднє шахтарське місто Дзержинськ. Зробивши гак приблизно сорок-сорок п'ять кілометрів я виїхав на трасу. Але через декілька хвилин надія згасла – коли до Донецька залишилось приблизно ті ж тридцять кілометрів починався такий самий затор на такій самій двосмуговій дорозі! Сумно подумалось, що багато хто з тих людей, що мучились в очікуванні, голосували за Яника та його партію на всіх останніх виборах.
На моє щастя неподалік мешкають родичі, і я, перечекавши у них декілька годин, повернувся в місто вже в ночі, коли дорога нарешті спорожніла від машин, але не від бігбордів з задоволеною пикою Януковича та знущальним написом "Донеччина вітає президента".
Щиро надіюсь, що швидка допомога доїхала вчасно. Щиро надіюсь, що пасажири десятків автобусів і всі подорожуючі встигли у свох справах. Щиро надіюсь, що даїшникам все, що відбувалось, так само огидно, як і звичайним людям. Але головна надія на те, що Донбас нарешті прозріє.
