Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
Сальдо   Херсон   мэрские мерзости

Від'ємне сальдо Херсона

mohran | 26.09.2010 14:26

-1
Рейтинг
-1


Голосов "за"
1

Голосов "против"
2

матеріали кримінальної справи проти мєра Херсона Володимира Сальдо.

1. Розкрадання коштів, призначених для реконсрукції Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви.

За рахунок субвенцій Державного бюджету України, видатків міського бюджету та благодійних внесків підприємств і громадян міста при міському бюджеті щорічно створюється цільовий фонд Херсонської міської ради, в який перераховано декілька мільйонів гривень! За час реконструкції, яка проводиться з 2002 року, роботи виконані так, що Собор постав перед загрозою руйнування стін та обвалення купола (розібрали стіну й розкрили стріху).

Викликає обґрунтоване занепокоєння той факт, що представники Херсонської Єпархії УПЦ, на балансі яких знаходиться пам'ятка архітектури – Собор, і які несуть відповідальність за його збереження, взагалі усунені: не беруть участь у реконструкції пам'ятки шляхом погодження проекту, робіт, чи приймання того чи іншого їх об'єму – не має жодної їх візи на всіх документах.

Слід окремо зауважити, що кошти спеціального фонду міського бюджету (у який входить зазначений цільовий фонд) розподіляються між підрядниками без тендерних процедур, всі реставраційні роботи, які виконувалися у Соборі, не відповідають кошторису на їх виконання, акти виконаних робіт складені з грубим порушенням і не відповідають кошторисам та свідчать про багатотисячні привласнення! Так, частина будівельних робіт, які профінансовані та про виконання яких складені акти у 2008 році, взагалі не виконувалися у 2008 році.

Свідченням викладеного слугують і звернення настоятеля собору про зупинення фінансування реставрації до перевірки минулих витрат цільового фонду.

Запропонований на сесію міської ради (28.04.2009р.) міським головою звіт про використання коштів цільового фонду рада не затвердила, депутати затребували від управління капітального будівництва кошторис реставрації та акти виконаних робіт, в ході перевірки яких виявилося, що останні не відповідають кошторису.

Відбувається цинічне розкрадання чиновниками Херсонського міськвиконкому комунального майна територіальної громади м. Херсона, що підлягає передачі православній релігійній громаді міста.

Мова йде про нежитлові приміщення першого поверху будинку по вул. Леніна, 5 в м. Херсоні, який є частиною одного з шести будинків єдиного історико-архітектурного комплексу Свято-Успенського кафедрального Собору Української православної церкви.

На стадії виготовлення технічної документації для передачі зазначених приміщень з комунальної власності до церковної, виявилося, що одне із приміщень у 2008 році кулуарно украдено у громади невідомими особами не без допомоги чиновників через судове рішення Комсомольського районного суду м. Херсона на підставних осіб (на загублений паспорт). На даний час приміщення перепродане, і його повернення громаді викликає обґрунтований сумнів.

2. Систематичне розкрадання у великих розмірах міського бюджету чиновниками Херсонського міськвиконкому під час благоустрою міста. "Лікування" дупел дерев та "вистригання дерев у вигляді кубу".

Зокрема мова йде про роботи з обрізки дерев парку ім. Ленінського Комсомолу, замовником яких виступило Головне управління з питань життєдіяльності Херсонського міськвиконкому (Акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року до договору N75/11 від 26.08.2008 року).

За змістом вказаного акту, підрядник нібито виконав обрізку 1325 дерев парку на загальну суму 654619,00 грн. При цьому, для розцінки вартості обрізки цих дерев, підприємством застосовано розцінки за кодом "Р18-118-2. Формова обрізка дерев вище 5-ти метрів (профільна обрізка крони дерева з наданням форми кулі, куба, піраміди тощо). Хоча в парку ім. Ленінського Комсомолу жодного дерева з формою крони у вигляді кулі, куба, піраміди не має!

Зазначене свідчить про розкрадання бюджетних коштів у великих розмірах службовими особами (або за їх сприяння) Херсонськог о міськвиконкому з підробкою офіційних документів.

3. Знищення найвідомішого спортивного комплексу Херсона – стадіону "Спартак". Зазначений спортивний комплекс знаходиться на балансі Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (ХООФСТ "Україна"). ХООФСТ "Україна" є обласним осередком всеукраїнської громадської організації "Фізкультурно-спортивне товариство "Україна" (ФСТ "Україна").

Діяльність зазначених суб'єктів повністю регулюється профільним Законом України "Про фізичну культуру і спорт", а також Законом України "Про об'єднання громадян".

Отже, фізкультурно-оздоровчі і спортивні споруди стадіону "Спартак", що належать ХООФСТ "Україна", не можуть ліквідуватися чи відчужитися в приватні структури, а повинні використовуватися лише відповідно до статутних цілей організації.

Але в супереч викладеному, ХООФСТ "Україна" ввійшла до складу учасників ТОВ "Спортивний клуб "Україна", при чому вкладом від організації є її майно та земельна ділянка, а саме трибуни (спортивні споруди N8 на Схематичному плані виданого ХБТІ 25.04.01р.), міні-поле, 32 місця (тенісні корти) (спортивні споруди N10 на Схематичному плані виданого ХБТІ 25.04.01р.) та частина споруд (на Схематичному плані виданого ХБТІ 25.04.01р. від калитки N5 /включно/, воріт N4, огорожі N3 до воріт N4 /включно/) загальною вартістю 180184,00 гривень, що складає 20% Статутного фонду.

Крім того, ХООФСТ "Україна" відмовилася на користь приватної структури і від постійного користування земельною ділянкою під і навколо стадіону та спортивних споруд.

Таким чином, ХООФСТ "Україна" в супереч статутних цілей своєї діяльності відчужила майно: спортивні споруди та стадіон, в обмін на корпоративні права ТОВ "Спортивний клуб "Україна", тим самими віддавши їх на ліквідацію, що прямо заборонено ст. 29 Закону. Крім того, ХООФСТ "Україна" вчинила зазначене без відома Центральної ради ФСТ "Україна", тобто з перевищенням повноважень.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту забезпечує здійснення необхідних заходів для недопущення скорочення мережі закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувально-фізкультурних закладів тощо.

3. Довелення до банкрутства комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок". Зазначене підприємство створено Херсонською міською радою у 2002 році та наділене комунальною власністю у вигляді нерухомого майна та торгових площ по місту Херсону у вигляді восьми ринкових містечок по вул. Миру, Кримській, Бучми, Привокзальній площі, Маяковського, Пугачова, Гмирьова тощо.

В той же час, ряд депутатів Херсонської міської ради, як самостійно, так і через підставних осіб, створили ТОВ "Кіміс" (04.07.2003р.) та ТОВ "Дімитровський ринок" (26.02.2003р.), і за договорами про взаємне співробітництво комунальне підприємство передало їм в оперативне управління ринкові містечка без згоди Херсонської міської ради, як то вимагає Закон України "Про місцеве самоврядування в України" (ст. 60). З цього часу приватні структури усунули комунальне підприємство від зайняття його статутною діяльністю: штат працівників зменшився до двох осіб, всі фінансові потоки перейшли у зазначені товариства, результати безприбуткові, за підприємство сплачували тільки плату за землю та частково ринковий збір, щоб не розірвався договір оренди землі.

Керівництво комунальним підприємством, що призначається особисто Херсонський міським головою є фіктивним, оскільки безпосереднє управління комунальним підприємством здійснюють керівники і засновники ТОВ "Кіміс" та ТОВ "Дімітровський ринок" за згодою міського голови Сальдо В.В. та його профільного заступника Христича Ю.П.!

Згідно висновків Економічної ради з питань контролю за ефективністю діяльності підприємств комунальної власності територіальної громади міста Херсона, ефективність управління МКП "Херсонський комунальний ринок" тільки у 2009 році двічі оцінено як незадовільне.

Внаслідок такого "управління", МКП "Херсонський комунальний ринок" стало:

1. збитковим (дохід від діяльності якого не поступає до міського бюджету);

2. неплатоспроможним підприємством, податковий борг та штрафні санкції якого становить більше 120000 грн. (лист Державної податкової інспекції у м. Херсоні N8/4/24-103 від 19.11.09р.);

3. таким, діяльність якого заборонена з огляду на відсутність дозвільних документів (торгових патентів, ліцензій, дозволів на функціонування) та не додержання санітарно-епідеміологічних, архітектурно-будівельних та протипожежних норм (лист Херсонської міської санітарно-епідеміологічної станції від 02.07.2009 року N1169);

4. таким, чисельність штату якого протягом багатьох років складає два працівника;

5. таким, активи, якого з моменту заснування, згідно договору про взаємне співробітництво, без дозволу Херсонської міської ради, незаконно передані у власність приватним структурам ТОВ "Кіміс" та ТОВ "Димитрівський ринок".

6. таким, стосовно діяльності та управління якого контролюючими органами заведено кримінальні справи та тривають постійні судові тяжби.

7. таким, відносно якого існують судові рішення про звільнення від самозахвату землі та стягнення збитків у розмірі більше 400 тис. грн.

З метою уникнення неплатоспроможності комунального підприємства, ДПІ в м. Херсоні неодноразово порушувало перед міським головою питання про ліквідацію МКП "Херсонський комунальний ринок", на що останній навіть не повідомив про це Херсонську міську раду (лист N10982/9/24-014 від 05.06.09 р. та 175529/24-014 від 19.08.09р.).

Зазначені вище факти свідчать про те, що для МКП "Херсонський комунальний ринок" з моменту заснування створені "умови" доведення до банкрутства: підприємство не мало змоги здійснювати свою статутну діяльність, активи підприємства передані приватним структурам, керівництво підприємства усунуте від управління, в результаті чого МКП стало транзитним для розкрадання майна територіальної громади міста Херсона та наділення великими борговими зобов'язаннями.

В той же час, відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", МКП "Херсонський комунальний ринок" є власністю територіальної громади міста Херсона, а згідно ст. 10 та ч. 5 ст. 16 вищезазначеного закону, єдиним органом місцевого самоврядування що представляє інтереси територіальної громади м. Херсона та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування є Херсонська міська рада.

З моменту створення і по сьогодні Херсонська міська рада жодним рішенням не уповноважувала чи то міського голову, чи то саме комунальне підприємство передавати свою "діяльність" в приватні структури: ні в суборенду, ні в співробітництво!

З підприємців-реалізаторів на ринках стягується плата:

- ринковий збір – 0,85 – 1,02 грн./кв.м. в день;

- ринкові послуги – 5-6 грн./кв.м. в день;

- бронь – 30 грн./кв.м. в місяць;

- збір на розвиток ринку – 7500-15000 грн. (1,5-3 тис.$) одноразово;

- послуги охорони – 30 грн./кв.м. в місяць тощо;

З цих платежів до каси Херсонського комунального ринку надходив лише ринковий збір (0,85-1,02 грн./кв.м. в день), а на сьогодні й той не стягується! А всі інші платежі, що складають близько 500 тисяч гривень, незаконно (за подвійною касою) осідають в підприємствах-присосках, що безумовно завдає значної шкоди економічним інтересам та безпеці міста та державі.

З підприємців всього ринку збираються у вигляді різних поборів в середньому понад 500 000 грн. в місяць, а кожного грудня ще 150 000 грн. (бронь, на развиток, аренда, охорона, за будівництво, послуги (які не надаються), юрпослуги, переоформлення договорів і т.п.). За підсумками "рабочого" месяця кажного п'ятого числа "касса" в нал. розподіляється в такому порядку:

Сальдо – 25%

Больбот – 25%

Христич – 15%

Грибун – 30%

Шарф – 5%

Головним бухгалтером цієї схеми була рідна сестра Христича Шкарупа Жанна Петрівна (до 2007г.), а потім (і по сьогодні) – Кирпа Світлана Миколаївна (яка вже проходила по ряду кримінальних справ).

Крім того, на території ринкових містечок постійно відбувається самовільне будівництво "бутіків", кіосків, елементів благоустрою, торгівельних рядів тощо, в тому числі і в зонах зелених насаджень. Мало того, що будівництво ведеться незаконно (самовільно) без відповідних погоджень і дозволів компетентних органів (СЕС, архітектури, земельних відносин тощо), так зазначене будівництво відбувається ще й повністю за рахунок підприємців-реалізаторів, які готівкою без розрахункових документів оплачують зазначені будівельні роботи за ціною, яка в п'ять і більше разів перевищує фактичну комерційну вартість подібних робіт, при цьому власником споруджених об'єктів залишається ТОВ "Кіміс" та ТОВ "Дімітровський ринок" (а не підприємці-реалізатори), який поступово накоплює у себе на балансі споруджені об'єкти, поглинаючи активи комунального підприємства та майно територіальної громади.

Крім того, на території ринкових містечок і прилеглих земельних ділянках приватними підприємцями-реалізаторами збудовані "бутіки", кіоски, елементи благоустрою, торгівельні ряди тощо. Таке будівництво відбулося за вказівкою керівництва комунального підприємства та засновників ТОВ "Кіміс" і ТОВ "Дімитровський ринок".

При цьому, засновники вказаних товариств поставили споруджені підприємцями за власний кошт бутіки собі на баланс, внісши до їх статутних фондів у грошовому вираженні, чим вчинили дії, спрямовані на приховання та легалізацію незаконного походження коштів групою осіб у особливо великому розмірі, що має підпадає під ознаки складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України.

Фактично Херсонський міський голова Сальдо В.В. сприяв ТОВ "Кіміс" та ТОВ "Дімитровський ринок" у захоплені ринкових містечок комунального підприємства та усунення його від діяльності, чим, як мінімум, порушив с. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", та ст. 4 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", а саме сприяв, використовуючи своє службове становище, засновникам та керівникам ТОВ "Кіміс" та ТОВ "Дімитровський ринок" у здійсненні ними підприємницької діяльності.

4. Сальдо та його оточення заробляють на комунальних платежах херсонців. На початку 2005 року, на підставі Розпорядження міського голови Херсонської міської ради від 04.11.2004 р. N1710 р., підписаного заступником мера Яременко В.В., з грубими порушеннями законодавства України щодо місцевого самоврядування на базі щойно зареєстрованого ТОВ "ГЕРЦ" було створено так звану "Єдину міську автоматизовану систему управління комунальними платежами", і на протязі всіх трьох років відповідальні працівники Херсонського місьвиконкому були і до сьогоднішнього часу залишаються причетними до вирішення питань, пов'язаних з діяльностю ТОВ "ГЕРЦ" (директор Сокрут Е.Н)

Всі платежі, які приймаються від населення на користь комунальних підприємств міста, скажімо, "Ощадбанком" в повному обсязі перераховуються на рахунок ТОВ "ГЕРЦ" і використовуються не за призначенням.

Винагорода, яку комунальні підприємства сплачують ТОВ "ГЕРЦ", є розрахунковою складовою тарифів на надання комунальних послуг. У ТОВ "ГЕРЦ", її розмір, дійсно, перевищує розмір комісійних інших операторів, що веде до зменшення коштів для надання самих комунальних полслуг.

5. Розкрадання коштів з теплоенергетики. У виконавчих органах Херсонської міської ради з порушенням законодавства України, продовжується напрацювання і здійснення схем відволікання бюджетних коштів в значних розмірах для приватних структур в теплоенергетиці шляхом створення спільних підприємств з комунальною власністю (що заборонено законом) або передачі новозбудованих котелень в безоплатну експлуатацію цим приватних структурам.

При цьому, вкладаючи багатомільйонні бюджетні кошти в будівництво та реконструкцію теплогенеруючих об'єктів, цим приватним структурам затверджуються тарифи на постачання теплової енергії вище, ніж комунальним, які мають на своєму балансі сотні кілометрів теплових трас та десятки теплових пунктів.

Більшість таких котелень знаходяться при об'єктах освіти та медицини. Виходить, що вклавши значні бюджетні кошти в будівництво цих котелень, заклади охорони здоров'я та освіти розраховуються за теплоносій по завищеним тарифам (хоча повинні оплачувати тільки вартість спожитого газу та оплату праці обслуговуючого персоналу і мати ці котельні на власному балансі). Тобто, головна ціль – скорочення витрат на опалення при бюджетному інвестуванні, не виконується, а бюджетні кошти осідають в приватних руках чиновників.

Так, між Херсонським міськвиконкомом і ТОВ "Херсонтеплоенерго" (реорганізовано в ПП "Херсонтеплогенерація") укладено договір про спільну діяльність у реконструкції об'єкта від 14.10.2005 року, за яким сторони шляхом здійснення дольових внесків майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами тощо) сумісно діють з метою реалізації розробленого Сторонами проекту проведення реконструкції центрального теплового пункту N43 за адресою м. Херсон, вул. Кутузова, 2-ата зовнішніх теплових мереж до нього (копія договору з додатками додається).

При цьому внеском Херсонського міськвиконкому у спільну діяльність (спільну часткову власність) є центральний тепловий пункт N43 та зовнішні теплові мережі до нього, що знаходиться на земельній ділянці площею 203,6 кв.м., балансовою вартістю 19 547 грн.

А ось внесок ПП "Херсонтеплогенерація" у спільну діяльність складає матеріальні цінності (вартість яких узгоджується сторонами у письмовій формі) або виконання робіт, на загальну суму у розмірі до 1 000 000 грн.

Таким чином, Херсонський виконком вніс у спільну діяльність внесок у вигляді нерухомого майна, при чому за балансовою вартістю, а приватна структура матеріальні цінності, вартість яких визначається сторонами самостійно.

Але аналіз діючого законодавства свідчить про незаконність даної операції.

Так, по-перше, статтями 1130, 1132 ЦК України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права (ст. 2 ЦК України).

Територіальна громада – жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами. (ст. 1, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Таким чином, стороною договору про спільну діяльність може бути Херсонська міська рада або виконавчий комітет у випадку делегування йому цього повноваження і тільки для вирішення покладених на міську раду завдань і функцій, і ні в якому разі для отримання прибутку.

В той же час, стороною за договором виступає виконавчий комітет Херсонської міської ради, який не уповноважений на то спеціальним рішенням ради. В договорі є посилання на рішення ради N794 від 31.03.2005 року, але останнім рада "дозволяє виконкому міської ради взяти участь у розробці та впровадженні спільного з ТОВ "Херсонтепломережі" проекту теплопостачання міста на 2005 рік шляхом реконструкції центрального теплового пункту N43 (вул. Кутузова, 2а) в локальну котельню та зовнішніх теплових мереж до нього".

Тобто, відсутнє рішення про спільну діяльність, про внесок міської ради (у вигляді ЦТП N43) у таку спільну діяльність, про затвердження його вартості, про інші умови спільної діяльності тощо. До того ж, у міськвиконкому та приватної структури діаметрально-різні цілі: безприбуткове виконання соціальних завдань і отримання прибутку.

По-друге, статтею 1133 ЦК України визначено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Тобто, за загальною нормою ЦК України, вклади учасників підлягають вартісному визначенню, при чому за погодженням з учасниками.

Але, спеціальними нормами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність" (ст. 7), постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1891 "Методика оцінки майна" (п.1.), імперативно визначено, що методика застосовується для проведення оцінки майна у випадку виділення або визначення часток майна у спільному майні, в якому є державна (комунальна) частка і зазначена оцінка є обов'язковою. Причому оцінка проводиться як експертна (ринкова), а не балансова, як визначено договором.

По-третє. Оскільки однією із сторін є приватне підприємство (приватна форма власності), то відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", останній (ТОВ "Херсонтепломережі", а в подальшому ПП "Херсонтеплогенерація") є платником податку і створений з метою отримання прибутку. В той же час, підпунктом 7.7. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" врегульовано порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи. Зокрема, визначено, що спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Відповідно до п. 4 "Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи", затвердженого наказом ДПА N571 від 30.09.2004, якщо договір про спільну діяльність укладено між платником (платниками) податку на прибуток підприємств (далі – податок) та особою (особами), що не є платником (платниками) податку, то уповноваженим платником, у частині ведення податкового обліку, може бути виключно особа, що є платником податку. Зазначена особа, окрім іншого, зобов'язана вести облік витрат внесків у спільну діяльність.

Такою особою в окресленій спільній діяльності є ПП "Херсонтеплогенерація", яке в супереч викладеному, не звітувало за результатами спільної діяльності протягом дії договору, не здійснювало і відповідні відрахування до бюджету, що є порушенням податкового законодавства.

Крім того, згідно додаткової угоди від 05.05.2007 року, сторони погодили вартість робіт як внесків у спільну діяльність, обґрунтування яких викликають сумнів.

Так, роботи як для Херсонського міськвиконкому, так і для ПП "Херсонтеплогенерація" виконували одні і ті ж підрядники, причому однакового виду, але за різною вартістю.

Наприклад:

А) ПП "Херсонтеплогенерація": "п.п. 1.2. Виконано роботи СЗАТ "Екосейф" по розробці проекту виготовлення димової труби на суму 40468,66 грн.", а

Херсонський міськвиконком: "п.п. 2.1. Виконано роботи ТОВ "Теплотехніка" по розробці проекту реконструкції ЦТП-43 в локальну котельну на суму 92455,64 грн."

Б) ПП "Херсонтеплогенерація": "п.п. 1.3. Виконано монтаж трьох котлів КСВ – 2,0 підрядною організацією СЗАТ "Екосейф" за вартістю 516000,00 грн."

Херсонський міськвиконком: "п.п. 2.2. Встановлено підрядною організацією СЗАТ "Екосейф" обладнання під час реконструкції ЦТП-43 в локальну котельну на суму 448894,52 грн."

Тобто, підрядники виконують одній й ті ж самі роботи, але різним учасникам спільної діяльності, от тільки за рахунок таких операцій частка приватної структури у об'єкті реконструкції збільшується. Крім того, будівля котельні як внесок у спільну діяльність міськвиконкому становить вже не 19 547 грн., як передбачено основним договором, а 13 704,68 грн.

Слід зазначити, що подібна незаконна схема реалізується відносно котельні лікарні ім. Лучанського (вул. Кримська, 138) та котельні шкіл N24, 41, дитячого дошкільного закладу N11 (вул. Карбишева, 26а) згідно договору про спільну діяльність у реконструкції об'єкта від 17.10.2007 року.

Крім того, рішеннями виконавчого комітету Херсонської міської ради від 10.10.2008 року N493, від 21.10.2008 року N540, від 18.11.2008 року N602, від 18.11.2008 року N603 та інш. передано приватній структурі ПП "Херсонтеплогенерація" у тимчасову безоплатну експлуатацію збудованих та реконструйованих котелень – об'єктів теплопостачання житлових будинків, бюджетних установ: дитсадків, шкіл, лікарень тощо:

- квартальна котельня на базі ЦТП-31 (вул. Молодіжна, 12).

- котельня пологового будинку Суворовського району.

- котельня лікарні Суворовського району, яка розташована за адресою м. Херсон, пр. Ушакова, 22/1.

- котельні житлових будинків 25, 27, 29 по вул. Чорноморській.

- котельня загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів N24, 41, дитячої дошкільної установи N11, яка розташована за адресою м. Херсон, вул. Карбишева, 26а.

- газова котельня загальноосвітньої школи N52 по вул. Кримській, 135.

- котельня спеціалізованого загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів N30, дитячого дошкільного закладу санаторного типу N1, яка розташована за адресою м. Херсон, вул. Молодіжна, 12.

- реконструйований тепловий пункт N44 за адресою м. Херсон, вул. Кутузова, 8а тощо.

Ці котельні безкоштовно віддані в тимчасову експлуатацію "терміном до затвердження акта державної технічної комісії", тобто на невизначений строк, що переводить строк з "тимчасово" в "постійно".

В той же час, вказані та інші котельні збудовані та реконструйовані за рахунок прямого фінансування бюджетними коштами за титульними списками Управління капітального будівництва Херсонської міської ради.

Особливої уваги заслуговує той факт, що рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 30.10.2007 року N524 "Про тарифи на теплову енергію і послуги теплопостачання, що надаються теплопостачальними підприємствами населенню та іншим споживачам м. Херсона" затверджено тарифи на постачання теплової енергії, в тому числі і для ПП "Херсонтеплогенерація" (Додаток 1). При цьому тарифи для приватної структури вищі за тарифи для комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго", хоча метою будівництва та реконструкції цих котелень було саме поліпшення теплопостачання та зниження витрат на теплозабезпечення за рахунок новітнього обладнання, автономності, зниження витрат на виробництво енергії та збільшення ККД.

Але ця мета забулася і ПП "Херсонтеплогенерація" продає тепло за вищими тарифами, ніж комунальне підприємство, у якого десятки кілометрів теплових мереж, теплопунктів, витрати на утримання яких складають левову частку у тарифоутворенні.

Слід зауважити, що споживачами ПП "Херсонтеплогенерація" здебільшого є бюджетні установи міста (школи, дитсадки, лікарні тощо), і відповідно завищені тарифи яких призводять до завищених витрат для міського бюджету, що завдає збитків державі.

Крім того, об'єкти теплопостачання не прийняті державною технічною комісією, але передні у "тимчасову безоплатну експлуатацію" ПП "Херсонтеплогенерація", яке їх використовує, формує тарифи та отримує бюджетні кошти на оплату теплової енергії, обліковуючи їх собі як дохід, хоча при цьому безкоштовно використовує активи громади – бюджетні кошти та об'єкти нерухомості, за які споруджувалися ці об'єкти теплопостачання.

6. "Чорна" сесія. Розкрадання земельних ділянок. 24 квітня 2009 року відбулася сесія Херсонської міської ради, на якій міським головою Сальдо В.В. безкоштовно "роздерибанили" серед депутатів фракції Партії регіонів (або за їх лобіювання) близько 20 га вільної від забудови землі (не зважається навіть на те, що всі служби міськвиконкому і ради дали негативні зауваження). У народі сесію прозвали "чорною". Аргументацією безкоштовного "дерибану" є доводи про сплату "ощасливленими" 10% від вартості цієї землі в передвиборчий фонд Партії регіонів (про це Сальдо особисто говорив в кулуарах міськради). Проте означені кошти до виборчого фонду Партії регіонів так і не дійшли.

Віктор Пеленський,

бюро журналістських розслідувань "Стрінгер",

Київ-Херсон










© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua