Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Чи готовий народ звільнити себе від збанкрутілих політиків?


3
Рейтинг
3


Голосов "за"
5

Голосов "против"
2

Горе народу, який інфантильно не хоче брати на себе відповідальність за долю своєї батьківщини...

Ігор Телішевський в своїй статті "Відсутність здорового глузду" пише, що горе Україні, в якій люди, які щодня б'ються у груди, які цитують рядки видатних українських письменників та поетів, які називають себе демократами та патріотами України, але не можуть об'єднатися заради спільної мети – сильної опозиції, опозиції, яка б стояла на охоронні українського в Україні. Не вміли створити коаліції, і тепер не спроможні дійти консенсусу, щоб захистити свою Батьківщину від криміналітету, який дорвався до влади.

Погоджуючись з Ігорем, все ж таки зверну увагу на одну річ, а саме: біда наша не в тому, що Тимошенко, Кириленко, Яценюк, Костенко, Мартиненко і іже з ними не можуть об'єднатися. Біда наша в тому, що ми їх, таких, обираємо. Біда в повній інфантильності нашого суспільства.

В медицині поняттям "інфантилізм" називають відсталість в розвитку людини, яка характеризується збереженням фізичних чи психологічних рис дитячого характеру. В суспільстві взагалі ця хвороба полягає в небажанні брати на себе відповідальність і бере початки в СРСР – коли 70 років в багатьох поколіннях знищували бажання самоініціативи, і все вирішували зверху. З тих пір, мабуть, і зберегло наше суспільство таку дитячу хворобу в своєму розвитку. Воно, суспільство, все ще надіється, що там, наверху, все знають, їм там видніше, а людям просто треба проголосувати за тих, кого їм найбільше нав'язують по телевізору.

Телевізор, як газета "Правда" – завжди правий. Так вважають люди.

І нікому не хочеться думати, тим паче брати на себе відповідальність. Це десь в закордоннях політики, які хоч би раз дискредитували себе – вони не мають шансів більше бути в політиці. У нас – ні. У нас хай би що вони не робили – сварилися, волосся рвали один на одному, вбивали одне одного, зраджували свої партії і своїх виборців, займалися багатьма іншими поганими речами – всі вони незмінно зависли над народом в якості представників народу у владі.

Так, всі представники демократично-патріотичних сил так гарно виступають на мітингах, глаголять національні гасла, на словах захищають Україну від її нового поневолення, а коли потрібно слова замінити справами, все сказане в одну секунду забувається. Коли доходить справа, щоб поступитися, відкласти в бік свої амбіції, розуму для цього багато не потрібно, а вони не можуть спромогтися.

Так, дивно є те, що українці продовжують їм вірити. І тут згадується вислів: "бідні, бо дурні". Як це прикро говорити, але це є правда.

Ігорю Телішевському не зрозуміло, чому перед будівництвом нової, сильної України, демократи не можуть подумати про ті демократично-патріотичні цінності, якими повинні керуватися, якими керувалися наші предки, віддаючи життя за свободу. І висновок правильний робить Ігор: на сьогоднішній день немає у Верховній Раді демократів та патріотів, а є лише псевдодемократи та псевдопатріоти.

Але питання про те, навіщо тоді кожного дня вони говорять, що вони за українського виробника, за українську мову, за український народ, за Україну...- ці питання, мабуть, треба задавати не їм, цим давно здискредитованим політикам. Ці питання треба задавати тим, хто їх, тих політиків, підтримує, знаходячись в їх партіях, і хто їх обирає на всенародних виборах.

І питання треба ставити більш кардинально – геть збанкрутілих політиків від влади. Геть усіх!!

Але чи готовий народ зробити це?

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua