Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
УПА Колки Колська республіка німці ковпаківці СПІЛЬНОТА УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ

Була ще одна столиця...


8
Рейтинг
8


Голосов "за"
12

Голосов "против"
4

66 років тому (у лютому 1943 року), після третьої конференції ОУН, на якій було сформульовано стратегію "двофронтової" боротьби проти імперіалістів Берліна і Москви, розпочалися масові воєнні дії УПА проти німців.

Була ще одна столиця...
...Було це років двадцять тому, коли вже більшість нормальних людей почали відходити від комуно-імперської контузії – багато білих плям з нашої історії стали відкритими, але далеко ще не всі, та й говорити не про все ще можна було відверто та вголос.

Тоді склалася нагода поспілкуватися з одним із ветеранів Руху Опору. На жаль, розмова з його боку була напіввідвертою: "Для тебе краще буде, коли менше знатимеш, - владарюють ще комуно-кадебісти, а ти навіть уявити собі не можеш, які методи вони використовують, щоб "розв'язати язика". Не хочу, щоб хтось постраждав через мою надмірну відвертість, тому не називатиму прізвищ. Прийде час, про все дізнаєтесь".

Від нього я більш докладно почув про Колківську республіку.

- Повстанська Армія звільнила від німецьких окупантів величезну територію, - розповідав сивочолий вояка. -В кожному звільненому селі, у кожному містечку майорів наш національний прапор, була своя влада. Колки – невеличке містечко – було оголошено столицею незалежної України до тих пір, поки не буде визволений Київ. На всій території Республіки (тепер відомо, що то майже три тисячі квадратних кілометрів) було повне народовладдя: люди створювали загони для підтримки порядку та самооборони, працювали лікарні, школи, видавалися газети. Німці й носа не сунули на нашу територію.

-А кажуть, що УПА співпрацювала з німцями...

- УПА? Ніколи. Ми, члени ОУН, мали намір використати німців як засіб для досягнення головної мети – здобуття незалежності України. Але коли після проголошення незалежності України у Львові німці почали масові арешти членів нашої організації, ми зрозуміли, що коричнева чума такий же ворог нашої державності як і червона. Не було й дня, щоб між УПА та окупантами з заходу не ставалося збройної сутички.

Зараз, коли публікуються спогади ветеранів УПА, коли відомо багато секретних колись документів, кожен, хто цікавиться правдою, знає, що починаючи з літа 1942 року по осінь 1944 повстанці провели більше двох тисяч боїв з німцями, у яких було знищено більше 12 тисяч їхніх солдатів та офіцерів.

Відомо також, що тільки за два місяці (вересень і жовтень 1943 року) вояки Колківської республіки провели більше чотирьох десятків боїв з німцями.

- Колківська республіка протрималася до осені 1943 року, – продовжував ветеран, – Як не намагалися німці захопити нашу республіку. Нічого не виходило. Тоді вони застосували авіацію, таки, артилерію... На місці Колок зосталися одні руїни. Ти читав де-небудь в радянських ЗМІ про цю трагедію? А це та ж Хатинь... Не писали й не напишуть совєтські ЗМІ про це. Бо щоб розповісти про трагедію Колок, треба б згадати й про спротив УПА окупантам з заходу, про Колківську республіку. А "визволителі" зі сходу у 1944 році зруйнували могилу, насипану на честь колківчан, що загинули в боях з німцями... Якби там господарювали червоні партизани, не сумніваюсь, писали б багато, була б друга Хатинь.

До речі, про червоних партизан. Вони також палили наші села. Не менше ніж німці.

- Як ви з ними вживалися?

- Як вживалися? Та ніяк... часто воювали. Наше керівництво неодноразово зверталося до Ковпака з пропозицією не нападати одні на одних, та навіть координувати свої дії проти німців, але все дарма. Правда, з деякими загонами червоних партизан знаходили спільну мову.

Розповім тобі одну історію, про яку ще довго ніде не прочитаєш. Було це так.

Якось наша розвідка доповіла, що німці стягають свої сили, видно готуються до нападу. Наш курінь був приведений у повну бойову готовність, командування вирішувало, приймати бій, чи відступити. А тут поступило нове донесення: з іншого боку на наші пости напав великий загін ковпаківців. Рішення було прийнято швидко: невеликі сили куреня зав"язали бій з німцями й почали відступати. Відступали наші з боєм і з протилежного боку – від червоних. А потім моментально розосередились, і німці наразились на червоних. Кілька годин між ними тривав запеклий бій. Втрати з обох сторін були немалі. Ковпаківці відступили. А коли німці вже впевнені в перемозі поверталися до своїх машин, ми їх докінчили. Одиницям вдалося втекти.

... Пройшли роки, про Колки, про УПА вже можна говорити не пошепки. Відкрито багато архівів, багато знаємо, але люди з синдромом "Гы" вперто стоять на брехні. Ну, ніяк не можуть відійти від тези Петра Першого: "...со времени первого Богдана Хмельницкого даже до Скоропадского, все гетманы явились изменниками", яку він виголосив ще у 1722 році. До його тези просто додають нові імена "ізмєнніков", – кожного, хто хоча б трішечки зробив у справі здобуття незалежності України. Та Бог з ними, - доля політичних динозаврів відома. Нам треба трохи активніше та дохідливіше розповідати молоді правду про ті часи. А скільки б зробили цікаві кіно- чи телефільми про героїку тих часів! Та, на жаль, "наше нове кіно" показує далеко не наших героїв...

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua