Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Ось тобі, бабулю, і Бухарестський саміт!

Володимир | 6.04.2008 15:02

10
Рейтинг
10


Голосов "за"
12

Голосов "против"
2

Невеселі та веселі роздуми про підсумки Бухарестського саміту НАТО.

Ось і вгамувалися події в Бухаресті. Україні запропоновано підготуватися як слід до грудневого саміту НАТО.

Які враження залишилися від усіх цих квітневих подій?

Враження перше. "В'їхати" в НАТО "з нальоту" не вдалося. І причина, мабуть, не в тому, що нас там не хочуть. Причина в тому, що Україна не була готова сама до цього. І не треба винити Францію і Германію за те, що вони не мають бажання псувати стосунки з Росією через ймовірну загрозу їхнім національним інтересам в області забезпечення постачання енергоносіїв. Причина в тому, що Україна сама не підготувала і не забезпечила успішність цього дуже важливого кроку.

Враження друге. Погано спрацювали наші політики та урядовці, що мають забезпечувати зовнішні стосунки з закордонними державами. Погано спрацювала наша контррозвідка, бо своєчасно не надала потрібну для цього інформацію урядовцям, а через них і тим державам, які негативно поставилися до позитивного рішення про ПДЧ України.

Враження третє. Погано працювали засоби масової інформації, які взагалі невідомо на інтереси яких держав працюють. Хоча можна зробити певні припущення пов'язані з тим, хто фінансує такі ЗМІ. Як кажуть: "Хто платить, той і замовляє музику".

Враження четверте. Активна співпраця ПР і партії, яку очолює Вітренчиха (умисно не називаю назву партії, бо, мене особисто нудить від цієї назви) із урядовими організаціями і, зокрема, з контррозвідкою сусідньої держави, які зацікавлені в тому, щоб зробити Україну "сірою невизначеною зоною", але цілком підконтрольною їй, на кшталт Абхазії і Південної Осетії, допомогла Росії вчасно через своїх людей натиснути на важелі впливу у Германії та Франції. Недаремна представники ПР дуже активно приписують цю перемогу Росії собі. І одразу кинулися до Росії отримати начебто ними зароблену пайку.

Тут є ще дуже цікавий факт. Можна зробити цілком обґрунтоване припущення, що лист Президента, Прем'єра і Голови ВР до секретаря НАТО було задумано ніде не публікувати, щоб Росія не встигла провести протидію. Але... Недотепа-американець оприлюднив наявність цього листа і ПР отримавши відповідну інструкцію з Москви розпочала роздувати істерію на користь московських товаришів, яких вони готові не тільки конфетками пригощати, але й чистити чоботи, перед тим як вони їх помиють в Індійському океані. Причому, ця істерія і PR кампанія були спрямовані в першу чергу на електорат, що представляють люди старшого покоління, які мешкають, в основному, в тих районах, які свого часу "клюнули" на "другу державну мову". Звичайно, цей електорат не має здібності до самостійного аналізу, це люди свого часу зомбовані радянською пропагандою до такого ступеня, що не можуть зрозуміти де і в якій державі живуть. Вони звикли до того, що, якщо десь щось написано, то це – правда. І не розуміють, що усі засоби масової інформації тепер мають своїх панів-господарів-власників. І пишуть там так, як того хоче власник цієї газети. Хоч підставний, хоч дійсний.

Дуже цікаво було дивитися як проходили "мітинги", які організовували ПР і Вітренківці. Старенькі перелякані бабусі, які не могли пояснити, чому вони сюди прийшли і чому вони проти НАТО. Саме через те, що вони не могли пояснити свої позиції, поводили вони себе перелякано агресивно.

А другу частину складала молодь, яка дуже охоче пояснювала, що їм заплатили по 20 або 30 гривень за те, щоб вони сюди прийшли і потримали в руках оці прапори біло-сині. У всякому випадку, у Харкові відбувалося усе саме так. Для цього достатньо передивитися випуски місцевих телевізійних новин.

Але, незважаючи на усі ці розмірковування, можна зробити деякі висновки, які напрошуються самі собою.

Перш за все. Треба зміцнювати свою незалежність від Москви і в першу чергу від енергоносіїв. Мабуть, через це поїхав одразу Президент до Лівії. Маємо достатньо фахівців з видобутку нафти і газу в Україні, які б дуже охоче поїхали працювати не тільки на видобуток газу і нафти до Росії, але й до Лівії і допомогли там значно збільшити видобуток нафти і газу, які б не тільки для України, але й для усієї Європи були б не зайвими.

Дуже доречна допомога США задля того, щоб Україна почала отримувати ядерне паливо для наших АЕС не з Росії, а з Америки. Треба також мати на увазі, що американські кампанії ведуть розвідку і видобування нафти в Азербайджані, а згодом розпочнуть видобуток і газу. Використовуючи домовленість з ними можна було би завантажити "під зав'язку" роботу нашого нафтогону з Одеси і тим самим забезпечити не тільки себе кращою (ніж російська) азербайджанською нафтою, але і транспортувати її до Європи. Якщо до того ж, переобладнати для переробки цієї нафти наші нафтопереробні заводи, то можна буде, навіть, транспортувати до Європи готові світлі нафтопродукти. За підтримкою США можна також забезпечити "білий коридор" транспортування туркменського газу через Україну до Європи (обминаючи Росію).

У цих питаннях буде дуже доречною допомога США. Тим більше, що американці побачили вже, що час їхнього домінування у НАТО закінчився. Треба тепер перелаштовувати свою політику з врахуванням інтересів європейських держав. А у вирішенні цього питання Україна може зайняти провідне місце. Тоді буде вигода не тільки для європейських держав (які є усі членами північно-атлантичного альянсу), а і для самих Сполучених Штатів Америки.

Друге. Треба дуже ретельно переглянути увесь склад нашого дипломатичного корпусу.

Щоб кожний дипломат мав чітке уявлення про національні пріоритети зовнішньоекономічної і політичної діяльності і чітко виконував них. Було б цілком доречним, щоб наші дипломати працювали на національні інтереси України, а не тих держав, у яких вони мають акредитацію. Для цього вони мають бути безпартійними фахівцями. Щоб захищали державні інтереси, а не інтереси якоїсь окремої партії.

Тут же доречним буде зауваження про ефективну високопрофесійну роботу контррозвідки. Поки ми не бачимо цього. І тут є про що серйозно замислитися і зробити відповідні висновки. Особливо дуже часто бачимо, що витоки інформації, які мають надзвичайно важливий для держави характер, здійснюється політичними організаціями, які напряму співробітничають з іноземними контррозвідками і завдають шкоди національним інтересам України.

А питання як і кому вдається знищувати державних діячів та бізнесменів України? Я думаю, що спецслужби та інші силові структури, або не виконують свої обов'язки, або теж співпрацюють з іноземними спецслужбами. І тут море конструктивної роботи.

Про інформаційний простір вже набридло говорити. Він просто заангажований і брехливий, крім, хіба що, роботи першого національного каналу радіомовлення. Тут роботи ще непочатий край. І про загальнодержавний канал суспільного телебачення тільки розмови, розмови, розмови... А де він?

Взагалі, коли дивишся на останні телепередачі з участю депутатів Верховної Ради та відомих політичних діячів іноді спадає на думку один старий анекдот у сучасному викладенні.

Один українець-бізнесмен – це депутат.

Два українці-бізнесмени – це політична фракція у парламенті.

Три українці-бізнесмени – це політична фракція із зрадником. (Це я до уваги Тараса Чорновола, Анни Герман і інших...).

Слава Україні!

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua