Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Пане Яценюк, а Вам так слабо?!

Самійло Дзвін | 20.11.2007 03:25

16
Рейтинг
16


Голосов "за"
20

Голосов "против"
4

В Україні дуже популярною є думка, що "не варто дратувати родичів". Так пояснюють необхідність запопадливо кланятись перед іноземними державами, які не особливо церемоняться з нашою країною (ну щоб там карамельки чи м'ясо з сиром не заборонили ввозити або візи всього по 40 євро видавали). Ось вам ще одна нагода.

Для початку це варто процитувати повністю і мовою оригіналу:

_________

Комментарий ДИП МИД России в связи с инцидентом в помещении Культурного центра Украины в Москве

1822-19-11-2007

Вопрос: Не могли бы Вы прокомментировать инцидент, который имел место 17 ноября с.г. в помещении Культурного центра Украины в Москве при открытии выставки "Рассекреченная память"?

Ответ: Действительно, 17 ноября трое граждан были задержаны нарядом милиции по поводу хулиганских действий, которые они учинили в помещении Культурного центра Украины в Москве при открытии выставки, посвященной голоду 1932-1933 годов на Украине.

МИД России осуждает подобного рода хулиганские выходки. При этом обращаем внимание на то, что указанные лица были незамедлительно задержаны и переданы органам правосудия для проведения соответствующего расследования, чего не скажешь о действиях украинских правоохранительных структур на фоне бесчисленных провокаций в отношении Российского культурного центра во Львове.

Одновременно хотели бы отметить, что тема голода 30-х годов в Советском Союзе, жертвами которого были люди многих национальностей, в том числе украинцы, русские, казахи и другие народы СССР, все больше становится предметом всевозможных спекуляций со стороны определенных политических кругов на Украине.

Объявление трагических событий тех лет "актом геноцида" в отношении украинского народа является однобоким искажением истории в угоду современным конъюнктурным политико-идеологическим установкам. Помимо прочего, это оскорбляет память жертв других национальностей, погибших в голод 1932-1933 годов в бывшем Советском Союзе.

19 ноября 2007 года

---------------

Тепер варто з дипломатичної перекласти на людську – звучатиме це приблизно так: в Росії є виродки, але, по-перше, ми даємо собі з ними раду, а, по-друге, їх не так багато, як в Україні. Наших виродків було б ще менше, якби Україна краще давала собі раду зі своїми виродками. Дії наших виродків – пряма відповідь на аналогічні дії українських виродків. При цьому слід відзначити, що якщо Україна не розбереться так добре, як нам цього хочеться, зі своїми виродками, наші виродки робитимуть все те саме і стільки разів, скільки це роблять українські. Окрім цього, дії усіх виродків є наслідком діяльності "певних політичних кіл" в Україні, які агітують за визнання Голодомору актом геноциду проти українців, що є спекулятивним, образливим, брехливим підходом до сприйняття цих "трагічних подій", оскільки окрім українців впродовж 1932-1933 років гинули ще й росіяни, казахи та представники інших національностей.

Далі необхідно відзначити, що подібного роду коментарі "щодо хуліганства" відділу, чи то пак – цілого департаменту преси та інформації МЗС РФ не пишуться, і тим більше не оприлюднюються з похмілля. Вони погоджуються щонайменше на рівні заступника міністра, а оскільки мова йде про Україну і "чутливе питання" можна з великою вірогідністю здогадатися, що цього разу без санкції президентської адміністрації не обійшлось. Але менше з тим. Такого роду коментарі – це цілком напевно ніщо інше, як позиція МЗС РФ. У всьому світі жанр коментарів прес-служби є поширеним типом гри, оскільки дає змогу офіційно заявити щось, не втягуючи в процес оприлюднення заяв персонально високопосадовців, які мають на те відповідні повноваження. А далі в залежності від розвитку ситуації – або пан скаже, що писар цілком правий, або "пожурить" писаря за якісь недогляди.

Отже, сподіваюсь зміст і жанр з'ясовано. Тепер про те, що всі розуміють, але читають між рядків.

Щонайдавніше минулого тижня, певним політичним колом, яке брехливо, образливо і спекулятивно агітувало Кнесет визнати Голодомор актом геноциду проти українців був Президент Ющенко. МЗС України щонайменше пару років веде з поперемінним успіхом кампанію міжнародного визнання Голодомору. Хуліганський акт, який так оригінально прокоментував МЗС РФ стався, якщо не помиляюсь, на відкритті виставки документів з архіву СБУ. Отже, на думку російського МЗС, брехливу, образливу і спекулятивну кампанію по однобокому викривленню історії веде... держава Україна.

Все просто: позиція України – популяризація знань про Голодомор, увіковічення пам'яті його жертв, міжнародне визнання Голодомору, як акту геноциду проти українців. Позиція РФ – Україна бреше, спекулює, однобоко викривляє історію і цим ображає пам'ять росіян, казахів та інших національностей колишнього СРСР. При цьому, слідуючи логіці російських дипломатів, така ганебна поведінка України підбурює до хуліганства виродків у Львові, і в Москві.

Моральні аспекти епістолярщини МЗС РФ довго обговорювати не варто. Даремна це справа – взывать к совести поднимающуюся с колен новую Россию (та й совість у них останнім часом все більше на гроші відгукується). Звичайно, після того, як ВВП називає розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою, очікувати, що Росія відкриє свої архіви і розпочне кампанію увіковічнення жертв пам'яті голоду (ну, хоча б назве ті "інші" національності, що постраждали), які загинули на її території – безнадійна справа. Не вписуються трагічні сторінки у велич Російської імперії і в історію отєчєствєнних спецслужб.

От лише захищаючи ображену Україною пам'ять казахських жертв голоду МЗС РФ трохи погарячкувало. Парламент Казахстану це вже зробив. Так що, як там ВВП говорив у відповідь на натяки однієї країни, що для видачі підозрюваного у вбивстві іноземному правосуддю і Конституцію можна змінити – "рудименти колоніального мислення", здається.

Трохи перемудрили російські барзописці і в іншому – Україна вже "обманула" півтори-два десятки іноземних держав, чиї парламенти поділяють її думку в оцінці Голодомору. Але в історії модерної Росії – це вже не перший прецедент, коли на думку США, Канади, Польщі, Угорщини, Казахстану, Грузії, Еквадору, Перу, Аргентини (всіх, хто прийняли відповідні заяви, даруйте, не пригадаю) можна просто наплювати.

Ну і побутово-бюрократична канва послання теж більш-менш зрозуміла. Попри усі намагання, Російська Федерація не в змозі ефективно протистояти міжнародній кампанії визнання Голодомору. Раз кампанія міжнародна – відповідає МЗС. Ну, а демонструвати, що інтереси Росії вони бдять з бєзпрємєрним ентузіазмом і жорстко бюрократам в дипломатичних костюмах потрібно. А необмінно присутні при процедурах погоджень усіляких важливих документів офіцери ФСБ ще й Культурному центру України в Москві так грайливо натякають – не ті виставки проводите. Так що, не коментар, а багатопланова комплексна така операція. Якраз в дусі сучасності.

Є, звісно, у них і план продовження операції Антиголод. Це якщо українці у відповідь щось невиразне скажуть, тоді більш виразно гавкне хтось з їхніх високо посадовців (ну, там Іванов якийсь – їх же в Росії багато). Якщо українці тявкатимуть багато і голосно – то по телебаченню на всю Росію або і під час зустрічі з іноземною пресою рявкне Сам. При цьому так аргументовано з холодним чекістським натиском і впевненою інтонацією викриватиме нелюдське обличчя помаранчево-революційної влади, яка в націоналістичному угарі бреше всьому світу про свою нібито трагедію, в той час, коли трагедія насправді сталася в Росії, але вона має гідність не плакатись усьому світу і не спекулювати на кістках померлих. Переконливо так скаже, втягуючи губки (після цього, щоправда, не менш переконливо спекулюватиме на кістках радянських воїнів в Естонії чи ще на чомусь подібному). Або і не втягуючи, а так по-барськи розвалившись у кріслі – мов, от хохли дурненькі, ми ж і не проти, якщо разом, спільно все вивчать, досліджувати, а вони намагаються антиросійську істерію в черговий раз розв'язати, бо ми ціну на газ підняли до ринкового рівня. Один хрін, що казати, все рівно ніхто з ним сперечатися не буде. Не дурні ж вони (в Україні і в усьому світі, крім Грузії) – багатих родичів дражнити.

Хтось може запитати, а навіщо їм все це, та ще й в такому грубому виконанні? Найкраще вони відповідають самі, цитуючи класика, який неголослівно стверджує, що "умом" все це все-рівно не зрозумієш.

Здогадатися можна спробувати. Частково тому, що переконуючи Кнесет ми не вважаємо за потрібне навіть символічно зробити реверанс в сторону Державної Думи. Та й наполегливість у міжнародному визнанні Голодомору виявляють ті, хто їх дуже дратує. І підтримують цю ідею країни, які підозріло не бажають вклонитися величі Росії. Але це з розряду ірраціонального і дрібного. А по великому рахунку – не вписуються такі міжнародні ініціативи в їхні концепції утвердження Росії на міжнародному рівні. Ну, а навчившись добре рахувати гроші, вже прикинули, скільки при найгіршому, хай навіть гіпотетичному, розвитку подій вимагатиме Україна в вигляді компенсації (а якщо Україна і далі проводитиме таку "антиросійську" політику зближення з ЄС і НАТО, то вірогідність саме цього сценарію для них збільшується). То ж навіщо до цього доводити? Краще спробувати задавити такі шкідливі ідеї в зародку. А як не задавлять, то пізніше за "поступливість" виторгують щось інше.

Тепер до мислення сучасного – українського, з дозволу сказати.

В МЗС України, напевно, є структура аналогічна департаменту преси та інформації МЗС РФ. І завдання, у неї, очевидно, подібні. Дивуватися, що ця структура не відреагувала на хрестоматійний зразок російського дипломатичного хамства негайно – не варто. Тут же така справа – треба спершу російський коментар на українську перекласти. Скласти зважену збалансовану відповідь (щоб РФ не дай Бог в список нев'їзних не включила). А потім – процедура погодження коментарів стосовно РФ в Україні, напевно, теж складна. Ось, щоб полегшити яйцеголовим з Михайлівської і Банкової роботу пропоную свій варіант відповіді російському урус-баші. При цитуванні в офіційному листуванні посилання можна не давати. Тобто без копірайту, бо сподіваюсь, що мою думку поділяє ще й група авторів НП.

----------------

Коментар прес-служби МЗС України (вигаданий і, на жаль, неможливий)

19 листопада ц.р. Департамент Преси та інформації МЗС РФ оприлюднив вкрай обурливий коментар, в якому показовий з точки зору росту ксенофобії в РФ хуліганський акт в приміщенні Культурного центру України в Москві, цинічно ув'язується зі звинуваченням України в викривленні історії навколо голоду 1932-1933 років. У цьому зв'язку Прес-служба МЗС України уповноважена заявити:

Україна має неспростовні докази цілеспрямованого здійснення радянськими властями в 1932-1933 роках експропріації продовольства, що призвело до виникнення штучного Голоду

З метою вшанування пам'яті безневинних жертв Голодомору та відновлення справедливості щодо мільйонів співвітчизників, чия мученицька смерть приховувалась властями СРСР, Україна вважає моральним обов'язком всебічно вивчати і поширювати знання про трагічні події 1932-1933 років.

Україна має документальні підстави, які дають їй право стверджувати, що політика знищення голодною смертю мала спланований характер і була спрямована в першу чергу проти українського населення. З огляду на це Верховна Рада України ухвалила Закон, який визнає Голодомор актом геноциду проти українського народу.

Україна глибоко шанує і вдячна тим країнам, які виходячи з найвищих міркувань гуманності та солідарності, підтримують її в намаганні поширити інформацію про здійснюваний властями колишнього СРСР геноцид проти українського народу.

Україна шанує пам'ять жертв Голодомору в інших країнах колишнього СРСР, закликає Уряди, Парламенти і громадськість цих держав увіковічнити пам'ять своїх співвітчизників, одночасно висловлюючи готовність підтримати такі заходи.

Одночасно МЗС України висловлює рішучий протест проти голослівних намагань окремих держав применшити вагомість і значимість трагедії Голодомору, приховати відсутність політичної волі до його визнання за ширмою демагогічних заяв і вдаваної історичної об'єктивності.

Вимагаємо негайного вибачення за грубе порушення дипломатичного такту, вкрай образливі для держави Україна, і настільки ж невмотивовані злісні натяки, що містяться в згаданому коментарі ДПІ МЗС РФ від 19 листопада 2007 року.

_________

Пане Яценюк, а що скажете Ви?

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua