Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
національна самоізоляція   невігластво неофітів   проблеми національної терпимості

"Ніч невігластва породжує чудовиськ"


4
Рейтинг
4


Голосов "за"
9

Голосов "против"
5

Наслідки затримки культурного розвитку українського суспільства. Невігласний екстремізм Тягнибока та проблеми єдності української держави. Спільність та розходження з тягнибоківцями

Це сказав Данте.

Зрозуміло, близькі дострокові вибори породжують такі шалені пристрасті, що... примушують наших опонентів вибовкувати таке, чого завчасно не хотілося б казати, чого у пристойному товаристві не почуєш.

Дійсно, українській демократії доводиться боротися на два фронти: – а) проти російських реваншистів та сепаратистів та

- б) власних – не скажу дурнів, але провокаторів від політики, що руйнують те крихке порозуміння, що складається або має скластися між "східняками" та "західняками", між етнічними українцями та національними меншинами, нарешті – між заможними та незаможними громадянами.

Адже на білому світі взагалі народів набагато більше, ніж відповідних держав!

Треба щоразу повторювати дурням та провокаторам: НЕМА об'єктивних чинників для розрізнення "чистих" українців від "нечистих" – отже доведеться у разі перемоги екстремістів та провокаторів керуватися "революційною доцільністю" при доборі "своїх" та відторгненні "не своїх".

Якщо тягнибоківці хочуть ввести у паспорт графу "національність" – то при цьому відходить у тінь питання про саме існування самих внутрішніх паспортів взагалі. Мені легше – я дійсно українець за походженням – але не хочу, щоб мої співгромадяни мали запис "не українець" – і потерпали від дискримінації за національною ознакою.

Відходить у тінь також питання про прописку, бо наступним кроком – для "оптимізації контролю" – потрібно буде відселити "неукраїнців" від українців територіально. В Північній Ірландії намагалися відділити католиків від протестантів територіально – отримали нескінчену громадянську війну за громадянські права тих або інших...

Тягибоківці не оригінальні: у царській Росії вже притискували у правах не тільки українців, але й євреїв, китайців, прибалтів, поляків...

Що отримали? Правильно – розкол суспільства по національних та соціальних ознаках.

У громадянську війну прибалти (латиші, естонці) дали чудовий військовий кадр для Червоної Армії та чекістів. Євреї дали непоганий керівний кадр для державного управління, який виявився куди дієвішим, ніж російські та українські інтелігенти та чиновники.

Тягнибок каже про пропорційну частку української нації та її представництво у владі та престижних верствах населення. Це так – і дійсно несправедливо. Але це питання НЕ політичне, а загальнокультурне та психологічне: треба вчити українців умінню перемагати в життєвій конкуренції, запозичуючи досвід інших народів та держав.

Але є сувора внутрішня логіка тої чи іншої політичної доктрини. Не забудемо: Робесп'єр йшов на вибори з ідеєю скасування смертної кари. Чим це закінчилося – усім відомо, принаймні тим, хто не пропускав заняття по історії у середній школі. Якщо висувати ідею "україноцентризму" по етнічній ознаці – дуже швидко виникне потреба

- у документальному фіксуванні етнічної приналежності

- створенні штучних перешкод для представників інших національностей

- територіального та ідеологічного визначення кожного українського громадянина

- спеціальної підготовки кадрів, які будуть робити такі регулярні "визначення"

- теж спеціальні кадри, що будуть репресувати тих, хто намагатиметься "примазуватися" до справжніх українців.

В контексті таких ВИМУШЕНИХ заходів непропорційно виростає значення, роль держапарату, особливо репресивної її ланки. Ось Віктор Тригуб, тягнибоківець, запозичив у російських шовіністів термін "ліберасти". Цебто, він ПРОГОВОРИВСЯ, що нищитиме прибічників особистої свободи кожного українського громадянина.

Але ці заходи невідворотно стримають культурний та економічний розвиток саме українців – адже інтелектуальна культура завжди зростала за ініціативи вільних особистостей, а не держави – хай найсправедливішої.

Так було у всьому європейському світі.

Багато гасел у Тягнибока та нас, у НУНС та БЮТ – збігаються:

- ми за єдність української території

- скасування кримської автономії

- панівного становища української мови

- отримання українцями гідного місця у власній державі.

Далі – йдуть розходження. Навпаки – у Тягнибока збігаються методи управління та ідеології з... путінською клікою:

- національна та расова сегрегація

- надмірний розвиток держапарату та репресивних органів влади

- ненависть до ліберальної демократії. (У Тригуба це вже прозвучало).

Отже – ідеологія Тягнибока – це пряме заперечення традицій Помаранчевої революції – з її демократичністю та ідеологічною терпимістю.

У такої популярності Тягнибока є об'єктивні чинники: запізнення у культурному та економічному розвитку українського суспільства. Адже боротьба зі спадком комуністичного минулого є намагання раціонально УСКЛАДНИТИ структуру українського суспільства та держави відповідно до умов ринкового та демократичного суспільства. Адже вхід у тоталітарне закрите суспільство є одночасним СПРОЩЕННЯМ держу правління та... людських мозків. Спростити – відносно легко: досить вбити певну кількість незручних особистостей та зруйнувати соціальні інституції, що захищають права вільної та заможної особистості.

"Ламать – не строить" – як кажуть росіяни. Відновити НОРМАЛЬНИЙ стан суспільства та людської сукупної особистості – досить важко. Спонтанна реформа українського суспільства весь час утикається в нерозвинуту українську особистість, яка звикла до спрощеного радянського варіанту життя.

Ось і виникає природне НЕТЕРПІННЯ гарячих голів прискорити таке самовизначення української держави навіть за рахунок своїх співвітчизників.

А поділ на чистих та нечистих можна вигадати який завгодно.

Але вирішувати суто культурні або юридичні проблеми політичними методами – надто грубо та руйнівно. Для прогресу української особистості та достойного місця і ієрархії потрібні більш тонкі, обережні інструменти впливу.

Політика – одна з найпримітивніших та грубих видів діяльності. Тягнибок, як лікар, мав би знати що для лікування потрібен саме лікар, а не "патріот". Мовні питання треба вирішувати дійсно обов'язковим введенням мови у держуправлвння та освіту. Але для вільного розвитку української особистості потрібне знання БАГАТЬОХ мов, передусім англійської.

Нехай згадають приклад, наведений Михайлом Грушевським: одного разу козаки мало не розтерзали викладачів Могилянської академії за... викладання латини – загальновизнаної на той час мови спілкування вчених того часу у Європі.

Адже цією мовою користувалися ненависні ляхи!

Тож нехай Тягнибок роз'яснить нам тезу щодо "інформаційної безпеки"! Значить – мається на увазі ВВЕДЕННЯ ЦЕНЗУРИ, так? Виходить, переймаючи методи путінців ми підемо шляхом не поглинання корисних людей у свою спільноту – а відторгнення?

На це питання ми так і не отримали відповіді.

Отже по логіці ескалації крок за кроком ми будемо відштовхувати світовий інтелект та його носіїв. Отже – контроль над Інтернетом невблаганно може стати на порядок денний. Хто сказав "а" – повинен сказати і "б".

Нагадаю слова Мераба Мамардашвілі: "Диявол грається з тими, хто мислить наполовину"

Отже – треба бути пильними до намагань грубого втручання невігласів.

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua