Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
іміджефренія   кумедність політпректів   цивілізаційний конфлікт

Політична кунсткамера


11
Рейтинг
11


Голосов "за"
12

Голосов "против"
1

Гра у іміджі як іміджефренія. Штучністьполітичних проектів та вигадки недолугих політтехнологів. Реальні інтереси путінської Росії в Україні тав їх агентів впливу. Кумедність людей з браком природного таланту.

Політична кунсткамера

(Кому потрібен Литвин та інші?)

"Якщо зірки запалюють, значить це комусь потрібно" – казав незабутній Володимир Маяковський. Якщо у людському організмі існують ферменти що зупиняють, пускають у хід, уповільнюють чи прискорюють біохімічні процеси – значить матінка-природа "придумала" це для того, щоб забезпечити зростання організму та зберегти цілісність організму у цілому. Щось нам у нашому організмі може подобатися щось ні, але генокод та загальний замисел природа зберігає.

Задамо собі просте запитання: що саме найважливіше сьогодні для існування української держави, якщо її розглядати як цілісний організм? Як на мене – збереження цілісності саме Української держави та максимальна незалежність від УСІХ сусідів, ближчих та далеких, східних та західних.

Збережемо державу – можна буде говорити про її вдосконалення, ні – не буде про що говорити.

Друге питання: що для цього потрібно? Звісно – матеріальні та людські ресурси. На перший погляд здається, що нагальні є саме ресурси матеріальні. Але історія людства доводить, що людські ресурси первинні по відношенню до матеріальних.

Класичний приклад: іспанці у свій час награбували багато золота та срібла у Південній Америці щоб збагатитися. Але збагатили не себе, а Англію, Голландію, Францію – які були вимушені працювати щоб викупити те золото та срібло.

Якщо первинними є ресурси людські – то соціальний організм українського суспільства має бути таким, щоб нестачу природних ресурсів надолужити за рахунок максимальної активності окремої української особистості. Ця форма соціального устрою відома – демократія як найсприятливіша форма існування для вільної особистості.

Але природа суспільства парадоксальна: демократія – найскладніша форма організації суспільства, отже потребує розвиненої сукупної української особистості. Але потрібна за інтересами саме для самих знедолених людей, тобто людей у яких брак загальної культури та соціальних навичок. У цьому "проміжку" і працюють усі публічні політики.

Адже для нормальної самореалізації особистості повинен бути якийсь мінімум саме матеріальних чинників – їжі, одежі, житла, грошей для освіти дітей та якихось перспектив для їх вибору життєвого шляху. Саму у цьому пункті в Україні та Росії так звані "ліберали" не врахували цей чинник – тому стали маргінальними публічними політиками – і зараз збираються ними бути і далі. Якщо їм байдуже самопочуття простого громадянина – з якого дива він має за них голосувати?

Отже – маємо дві політичні мети:

а) цілісна українська держава та

б) соціальний простір для розвитку української особистості.

Без першого пункту другий не матиме сенсу – нашу долю тоді вирішуватимуть зовсім інші нації, держави та люди.

Це зрозуміло.

Йдемо далі: треба зразу ж відкинути тезу, що "українська демократія не відбулася, усі політики нездатні керувати". Ця теза – демагогічна:

А) святе місце пустим не буває – якщо сам не захочеш вибирати владу – хтось це зробить за тебе не на твою користь.

Б) є політики і здатні і нездатні – як взагалі суспільство.

Влада НЕ може бути кращою за суспільство, така сумна істина.

Отже теза "Всі вони потвори" означає не що інше, як те, що потворне саме українське суспільство, яке весь час виділяє з себе як з залоз лише людський гній.

Нелогічно – правда?

Але є різнорідні політичні сили, які кажуть: "Усі вони сволота – ми зробимо усе, щоб вони НАС не дурили!" Але хто ці МИ? Теж – ВОНИ, отже "сволота"... У стародавній Греції такий глухий кут у логіці зветься: "Усі люди – брехуни".

Питання: а той, що це говорить – хто?

Отже – є і не брехуни.

Саме тому той, хто говорить, що "усі партії, крім нашої – продалися олігархам" – говорить суцільну демагогію. У кожної політичної сили є – супротивник, потенційний союзник, попутник. З одними – можна і треба бути союзниками – з іншими – ні за яких обставин!

Тепер – конкретніше: зараз услід за Юлею майже усі обіцяють соціальні виплати. У цьому пункті – майже нікого не розрізниш. Але є інший пункт, за яким розрізнення виходить майже автоматично: З КИМ збирається та чи інша політична сила бути у дружбі та союзі?

Блок Литвина пропагує примирення

- Сходу та Заходу України

- Злагода та дружба – з Росією.

Отже – Литвин пропагує у нашому вкрай політизованому та поляризованому суспільстві примирення з путінською Росією. Але нехай скажуть: яка ще країна так агресивно зазіхає на нашу національну територію та на вирішальний вплив у наших внутрішніх справах?

США? Але хто коли-небудь бачив будь-яку політичну силу, яка би бігала по вулицям з прапорами Сполучених Штатів? Нема такого. Тому триколор протистоїть не американському прапорові, а саме українському. Росія може вижити лише за рахунок відновлення імперії – тобто розширення її території.

За наш рахунок.

Блок Литвина хоче подвійного громадянства – щоб служити Росії – а приймати участь у виборах в Україні. Оцей ключовий пункт – подвійне громадянство є на ділі зрадою українських національних інтересів. Уявімо собі ситуацію: якийсь громадянин України вчиняє кримінальний злочин, після чого тікає до Росії. Російський уряд на основі свого закону відмовляє у екстрадиції українського громадянина – тому, що... "Росія не видає своїх громадян іноземним державам" (!)

У блоці Литвина є грамотні юристи – і вони знають, що кажуть. Але з цього випливає, що інтереси української держави, взагалі України – їм ні до чого!

Йдемо далі: громадянин України, що має подвійне громадянство – не буде зі зброєю в руках відстоювати Україну, якщо потенційний супротивник – того ж громадянства, що і воїн української армії. Такому воїнові НЕ МОЖНА довірити оборону держави. Це стосується також і захисту економічних інтересів України. Не секрет, що, наприклад, Юрій Бойко зі списку партії регіонів вже давно заробив право бути почесним громадянином Російської Федерації.

Поставимо інше просте питання: якщо ця або інша політична сила легко готова пожертвувати інтересами української держави – чи будуть для неї цікаві інтереси її громадян? Я вже не питаю про шляхи розвитку української демократії. Адже – якщо розвиток демократії в Росії – згубний для неї як імперії, то для України – єдино можливий.

Навпаки – згортання демократії в Україні, затискування малого та середнього бізнесу – послабить зусилля окремих українців – отже – і держави у цілому.

Виходить – блок Литвина, як і партія регіонів хочуть "примирити" Схід та Захід України, Україну та Росію – за рахунок здачі інтересів саме України. Зрозуміло, що ніякі соціальні виплати ці антиукраїнські сили робити не захочуть. Щоб вже нікому нічого не обіцяти.

До речі – саме у демократичних країнах трудові верстви населення живуть заможно, тому що правлячі верстви населення вимушені з ними рахуватися як з виборцями.

Про це треба ні на хвилину не забувати.

Наступ на демократію як систему влади ЗАВЖДИ починається з критики діючих парламентських політиків і парламенту взагалі. Повторюю – ЗАВЖДИ! Коли я почав читати "Моя боротьба" Гітлера – то побачив, що критику демократії він побудував на

- критиці парламентського устрою влади

- критиці участі не-німців у владі, які вільно обираються до парламенту "відтісняючи убік справжніх німців".

У самій Росії спочатку зробили ставку на виокремлення чистих росіян від усіх інших – але зрозуміли, що це небезпечно – РФ надто багатонаціональна країна. Тому вони гарячково виробляють так звану "євразійську ідеологію" – щоб лише підкреслити відокремленість росіян від "індивідуалістичного" Заходу. На цій базі можна порозумітися навіть з мусульманськими терористами.

Але для початку потрібно було перетворити хоча б одну мусульманську країну на суцільне кладовище. Чечню, наприклад. Далі – Інгушетія та інші народи, що недосить добре зрозуміли євразійську ідею антизахідного єднання.

Адже протистояння "Сходу" та "Заходу" – це принциповий міжцивілізаційний конфлікт, що, на жаль, проходить не на кордонах України, а всередині неї. І блок КУЧМА, партія вільних демократів – усі перераховані партії та блоки пропонують ігнорувати дійсні, реальні цивілізаційні протиріччя їх замовчуванням.

Не політики "розколюють" Україну, а самі виборці примушують політиків чіткіше визначатися та "розколюватися" між собою.

Адже на територіях, що сьогодні підтримують регіоналів та комуністів – на початку ХХ століття підтримували більшовиків та анархістів батька Махна. Там, де сьогодні підтримують Ющенка чи Тимошенко майже сто років тому підтримували національно налаштовані сили Центральної Ради, Гетьмана чи Директорії.

Теза "вільних демократів" – "всі вони покидьки!" – спрямовані не усім виборцям – а лише "помаранчевим" та "юліанським". Адже "біло-голубі" виборці мають свої специфічні властивості, що дозволяють їм не сприймати аргументи протилежної сторони взагалі.

Саме тому партія вільних демократів налаштована не так "перелити" голоси помаранчевих та Юлиних до біло-голубих (це неможливо, вони це розуміють) – а деморалізувати їх, примусити їх розчаруватися, взагалі не прийти на вибори, підіграючи цим партії регіонів.

Теж цікавий політичний проект.

Замовчування реальних протиріч східного та західного шляхів розвитку – украй непримиренних – робить партію вільних демократів тотожною за цілями до блоку Литвина. Усі перелічені характерні риси блоку Литвина стосуються так само і партії вільних демократів. Але якщо блок Литвина "косить" то під простого міського роботягу, то під дурнуватого сільського вайлуватого провінціала – то партія вільних демократів "косить" під силу, що підтримує малий та середній бізнес та якусь національну еліту.

Так би мовити, розподілили між собою різні прошарки населення з однією і тією ж метою:

Розколоти табір української демократії та територіальної цілісності країни.

Цікава така собі політична кунсткамера:

1. Партія вільних демократів "примусить ублюдків бути чесними"

2. Блок КУЧМА "не дасть дурити людей" – і ми на плакатах бачимо хижий вираз пана Олександра Волкова. Цікаво – кого він зібрався кусати та попереджати? Адресу своєї агресії пан Волков не вказав.

Смішно, але цей лозунг "попередження покидьків" був "злизаний" у Юрія Луценка. Він, коли задумав створити свою "Самооборону", пропагував її як не- та надпартійну стрктуру, що зі сторони контролює інших політиків. Але "зі сторони" не вийшло – і "Самооборона" прогнозовано увійшла до "Нашої України".

Успіх акції Юрія Луценка надихнув епігонів та плагіаторів чужих методичних розробок.

Але двічі у одну й ту ж ріку зайти не можна!

Кумедно, що коли майже усі політичні партії дружно "здерли" ідеї соціального пакету у Юлі, вона сама вже поступово відходить від зосередження на самому соціальному пакетові. Її опоненти цього своєчасно не зрозуміли – і були ошелешені її програмою "Українського прориву".

Можна стовідсотково передбачити, що скоро у цей "прорив" шубовснуть майже усі інші епігони та плагіатори. Хто з квазі-інтелектуальним, як у Видріна, хто з хижим, як у Волкова виразом обличчя.

Адже чесніть та відкритість з'являється не тоді, коли усі будуть присоромлені, а коли усі втомляться від вигадок іміджефренії, а надто досвідчений виборець буде реготати від найменшої спроби його обдурити.

З цього моменту і починається чесна політика та дійсна демократія.

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua