Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
свобода   справедливість   гармонія   модель розвитку   інтелект нації

Критика Юлії Тимошенко


5
Рейтинг
5


Голосов "за"
10

Голосов "против"
5

Деякі протиріччя у статті Юлії Тимошенко. Вимушенність в ідеях та діях лідера БЮТ. Про модель суспільства та основні концепції суспільства. Свобода та справедливість в Україні. Про моделі розвитку та управління.

Критика Юлії Тимошенко
(статті Юлії Тимошенко Нова національна ідея на День народження України в "Українській правді" за 22.08.07)

Безумовно,

- більшість цілей, що заявлені у статті цілком прийнятні та доступні для реалізації;

- ніхто, крім самої Юлії Тимошенко, не має такої розгорнутої програми для перебудови українського суспільства;

- можна сміливо не піддавати сумніву щирі наміри лідера свого блоку БЮТ.

Проте ми у цій проклятій дійсності такі "підводні камені", що весь час будуть перешкоджати нам у здійсненні такої оптимістичної програми дій.

Це – людська складова будь-якого процесу виконання програми.

Незважаючи цілковиту абстрактність змісту статті шанованої авторки, неважко виокремити тези та положення, які можна покласти на мову тієї ж прагматики, того ж "common sense".

Юлія Володимирівна зауважує, що "важлива не так ментальність, як система" – і порівняла "мерседеси" Західної Німеччини з "трабантами" Німеччини Східної.

Це так і не так. Ця залежність системи суспільства та ментальності взаємна.

Є інший історичний приклад: "Хроніки правління короля Карла 1Х" Проспера Меріме. У цій книзі французький класик літератури зауважує, що в процесі управління державою єгипетський правитель того часу був вимушений скликати вождів на свято, зібрання – а потім, як заколотників стратити їх під час зібрання. В той час як у самій Франції, щоб приборкати міністра, королю досить оголосити йому догану.

Письменник веде далі: якщо б цьому навіженому султанові довелося б правити Францією, він був би вимушений також обмежуватися доганами своїм міністрам. А французький король в Єгипті, кінець-кінцем, був би примушений страчувати своїх підданих. Коли Олександр Македонський спробував керувати своїми македонськими сподвижниками за звичаями деспотичної Персії – він одразу помер.

Є підозри, що ці сподвижники йому "допомогли"...

В узбецькому колгоспі голова правління мав "право першої ночі". Спробував би голова колгоспу в Естонії чинити так само! Отже – ментальність, що одне і те саме, національна культура особистості, первинна за будь-яку систему.

Саме склад особистостей диктує засоби впливу та управління, а не навпаки.

Яскравий приклад – власна партія "Батьківщина". Юлія Мостова писала, що партія "Батьківщина" засновувалася ЮВТ та Турчиновим під гаслом "Не сотвори собі кумира!". ЮВТ не змогла уникнути необхідності такий "кумир" створити з її особистості. Я вважаю, що це не було навіть особистою спокусою – але диктувалося політичною культурою саме України, точніше – безкультур'ям широких мас.

ЮВТ була вимушена спертися на харизму лідера партії або блоку.

Це дуже шкідливо та небезпечно – бо вся сучасна політична ситуація в Україні, разюча відмінність нашої країни залежала і залежить саме від діяльності однієї-єдиної людини – Юлії Володимирівни Тимошенко. Отже система партії та блоку побудована на дуже хисткій основі – на волі, мрії та діях лідера БЮТ.

Якщо БЮТ набере більшість у парламенті – внутрішньопартійні справи "Батьківщини" стануть справами усієї України. Устрій управління партією неодмінно буде розповсюджений на всю країну.

"Лікарю – вилікуйся сам..."

Багато хто казав, що Юлія Тимошенко стоїть на голову вище власної партії. Отже партії як такої – не існує. Є певна людська структура, над якою височить її лідер.

Проте Україна все ж таки складніший механізм, ніж будь-яка партія. Якщо ЮВТ не змогла створити структуру, яка б могла діяти самостійно, без неї – то і країну у цілому вона прагне взяти на свої плечі -і нести її на собі, незалежно від будь-якої ментальності до омріяного завтра.

Адже лідер БЮТ говорить, що ментальність – це похідне від системи!

Сама історія це спростовує. Вона ВИМУШЕНА бути авторитарною через ментальну незрілість української нації для системи розвинутою демократії.

Тягнибок збирається правити Україною саме через титульних українців задля процвітання країни – до речі теж щиро. Але на арені політичної та економічної конкуренції титульні українці програють саме через культурні особливості цієї клятої ментальності! Я вже писав про проблему "лакмусового папірця"... І Юлія Тимошенко у його схему не вписується як українка "не титульна"...

Що робити ЮВТ у такому випадку?

Дуже б хотілося уточнити питання щодо справедливості, захищеністю та гармонією. Як захищеність співіснує з особистою свободою розкутої особистості, для якої "захищеність" – на другому плані? Вчені у царині політичної та соціальної психології чітко визначають, що запит на свободу особистості та на справедливість не співпадає і вони є бажанням у зовсім різних людей!

ЮВТ – вказує на обмеженість ліберально-демократичної моделі суспільства. Дійсно – на даний момент у незрілому суспільстві ліберально-демократична модель надто руйнівна – але як з тимчасовістю такого обмеження ліберально-демократичної моделі суспільства?

Адже "третього" шляху розвитку суспільства між східною або комуністичною моделлю – та західною просто не існує. Або первинність держави, або приватних власників.

Третього не дано.

Дійсно – пасіонарний вибух та здатність до моделювання нових шляхів розвитку – саму на початку процесу. Тут Лев Гумільов правий.

Але взагалі цей Гумільов як євразієць – нам не вчитель, що хотів вказати нам на третій поміж Сходом та Заходом шлях розвитку.

Незважаючи на те, що він сидів у ГУЛАГу, цей син Анни Ахматової не пристав до матері у її ненависті до "надбань" більшовизму. Євразійці схильні ставитися до більшовизму "конструктивно".

Отже, незрозуміло: на яку верству буде спиратися реформа Юлії Тимошенко – на держчиновників – чи на національний капітал та національну інтелігенцію? Відповідаючи на це питання – ми отримаємо відповідь: ми приходимо до стану Мексики, з якої біжать, чи до стану США – КУДИ усі біжать?

Адже саме динаміка міграційних потоків яскраво та досить об'єктивно вказує на (не) вдалість моделі співжиття людей.

Отже, Україна НЕ може повторювати російський шлях первинності держави над людиною – за Гумільовим. Ми все ж досить індивідуалісти – не росіяни.

Після довгих років державної сваволі саме свобода особистості дрібного власника поступово загоює глибокі рани більшовицької тиранії. Сама по собі особиста свобода – як на собаці, як на дереві, як на руці – рани САМІ затягуються. Нас зараз лікує ЧАС нашої незалежності.

Щодо бідності – вона у дечому уявна – багато хто з нас у тіні і у статистику не потрапляємо. Як кібернетик, ЮВТ добре знає про закон зворотних зв'язків у системі – і вона також знає про брак такого зв'язку через не-розвиток української такої особистості.

Отже – нам прийдеться робити щось прямо протилежне тому, що зробили з Україною більшовики – відродити розвинуту інтелектуальну та вільну особистість. Але це – проблема створення якісно нової системи освіти – в єдності науки, навчання та виробництва.

Сама Юлія Володимирівна пише, що молодь не йде у аспірантуру – отже не хоче робити наукову кар'єру. Де бути якійсь гармонії, розвинутій особистості? Де навчати талановитих людей? Адже освіта та та ж ідея формується саме у середовищі інтелігенції, а не бізнесменів.

У кожного – свій фах та свій життєвий шлях...

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua