Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Хто такі українці?

Ігор Бурдяк | 14.07.2014 13:23

0
Рейтинг
0


Голосов "за"
1

Голосов "против"
1

Пропоную розставити "крапки над "і"

Хто такі українці?
Михайло Грушевський:

Українець – це, по-перше, той, хто зроду українець, родився і виріс з українською мовою на устах і хоче тепер йти спільно зі своїм народом, хто хоче працювати для його добра, боротися за його свободу і кращу долю.

По-друге, українець також кожний, хто щиро хоче бути з українцями і почуває себе їх однодумцем і товаришем, членом українського народу, бажає працювати для його добра. "Якого б не був він роду, віри чи звання – це не важливо".

Основна маса українців – православні. Але галицькі українці – уніати, тобто католики українського обряду. "Бували і з жидів українські патріоти, котрі не відрікалися своєї жидівської віри. Правда, що небагато було таких".


Отже, згідно з Грушевським, "той, хто зроду українець" є українцем тоді, коли він йде спільно зі своїм народом, хоче працювати для його добра, бореться за його свободу і кращу долю. Тобто етнічна складова є бажана, але недостатня.

Була у нас фракція у Верховній Раді КПУ, зараз, здається, її немає, але комуністи є. І більшість із них – етнічні українці. Вони дотепер плачуть за неіснуючим СРСР. Нинішню ситуацію оцінюють так.

В проблемах винуватий Горбачов і "біловіжська "трійця". Вони – злочинці. Російську агресію в Україні відмовляються називати агресією. Вважають, що згідно з Черчилем (нема друзів-ворогів, а є свої інтереси, Росія поступила цілком адекватно). Вона захищає власні інтереси. Вихід із кризи – переговори з Росією, Митний Союз, спільна російсько-білорусько-українська держава із головною "інтернаціональною" державною російською мовою. Тоді у нас будуть спільні інтереси, не буде протиріч, криза буде ліквідована. Чи відповідають ці українці "критерію Грушевського"?

Була, і, здається, досі є у Верховній Раді фракція ПР. Поріділа, раніше там були різні "фракції", Залишився моноліт – прихильники "русского мира" і вступу до МС. Їхня фактична позиція здебільшого співпадає з позицією комуністів. Крім комунізму, звичайно. Чи відповідають ці українці "критерію Грушевського"?

Щодо "жидів-українських патріотів", і чому "небагато було таких". Тоді, коли Грушевський писав про це, Україна не була державою. Кожна національна меншина дбала про свої інтереси, і мало цікавилася іншими. Тим більше, що українці самі часто не знали, ким вони є. У російській імперії нав'язувалася думка, що основа ідентифікації – православіє. Ніяких українців немає, є малороси – вони теж "русские", яких баламутять австрійці і поляки, і спеціально на зло Росії придумали "штучну українську мову". Найбільш одіозні прихильники "русского мира" цю тезу поширюють до нині.

В австрійській імперії українцями в основному займалися поляки. Більшість намісників коронного краю "Королівство Галичини та Володимирії з Великим князівством Краківським і князівствами Освенціма і Затору" (11 з 17) були польські магнати. Вони займали позицію, дзеркальну до російської. І НМД більш аргументовану. Погодіну, який заперечував факт існування українського народу і пропагував москвофільство, вдалося перетягнути на свою сторону навіть одного з засновників знаменитої "Руської Трійці" Якова Головацького. Тому скарги намісника у Відень на "руку Москви" таки мали підстави. Хоча тут, звичайно, поляки мали свій, а не наш і не австрійський інтерес: українці штучно придумані Росією, щоб відірвати від Польщі русинів, які фактично є органічною частиною великої польської нації.

Як могло бути у такій ситуації у РІ чи АІ багато "жидів-українських патріотів"? Добре, що їх було хоч кілька.

А у Радянському Союзі займати позицію "українського націоналіста" було набагато небезпечніше, ніж у докомуністичних імперіях.

Сьогодні ситуація інша. Україна є незалежною державою, і у нас є не окремі євреї, а організації, які активно підтримують її у цей складний час і задовільняють вимоги Грушевського до цієї "другої категорії" українців.

Ми знаємо багатьох діячів, які прославили українську націю, хоча й не були етнічними українцями: Петро Могила, Пилип Орлик, Лев Ребет, Марко Вовчок, Дмитро Донцов...

Та окремо я хотів би зупинитися на такій особі, як Джеймс Мейс. У нього цікава доля. Народився у США. Після бакалаврату навчання продовжив в університеті штату Оклахома. Там познайомився з українцем Романом Шпорлюком. Від нього дізнався про Голодомор в Україні у 32-33 роках. Етнічно Джеймс походить з індіанського племені черокі. У 1835 році уряд США змусив його предків переселитися з корінних земель у Північній Кароліні та Джорджії до Оклахоми. Каже, що саме через це зацікавився Голодоморами (під час переселення люди страждали, у т. ч. від голоду), і особливо, українським Голодомором. Опанував українську мову, україністику.

З 1993 року в Україні. Науковий співробітник, викладає в Києво-Могилянській Академії, працює заступником редактора часопису "Політична думка". Консультує газету "День" і публікується в ній. Одружився з українкою. Помер 3 травня 2004. Дружина Наталія Дзюбенко-Мейс згадує: "За два тижні перед смертю Джима викликали до суду, де розглядали справу про його виселення з країни...він не потрібен був в Україні перед виборами 2004 року...скрізь керували "ядрьоні" комуністи, вони йому казали: "Янкі, геть з України!".

Завдяки дослідженням Джеймса Ернеста Мейса світ дізнався про Голодомор в Україні.

26 листопада 2005 року президент України Віктор Ющенко нагородив Джеймса Мейса орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня (посмертно), а 2 грудня 2005 року підписав розпорядження про вшанування пам'яті Джеймса Мейса.

10 вересня 2010 р. у Києво-Могилянській академії відкрито Меморіальну Бібліотеку-Архів-Музей Дж. Мейса. Книжкова колекція нараховує 2695 документів, доступна через електронний каталог наукової бібліотеки НаУКМА (http://aleph.ukma.kiev.ua/F) (пошук за полем "Колекція Дж. Мейса). Повний опис архіву Дж. Мейса доступний також в електронному вигляді (через е-архів НаУКМА – http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1780

З ініціативи головного редактора газети "День" Лариси Івшиної у 2008 заснована літературна Премія імені Джеймса Мейса в галузі публіцистики "Громадянська позиція". Присуджується авторам нових публіцистичних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті українського народу, його національної самосвідомості та самобутності, визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом проти українців.

Чи біографія Джеймса Мейса не є блискучим підтвердження того, що українець, той що "по-друге" (за Грушевським) може бути більшим українцем, ніж той, що "по-перше"?

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua