У студентські роки Герцль мало цікавився єврейським питанням, але на нього важке враження справила антисемітська книга Є. Дюринга "Про єврейське питання" (1881). У 1881 році він став членом німецького студентського товариства "Альба" (Albia), але вже в 1883 покинув його на знак протесту проти антисемітських висловлювань його членів. Став основоположником ідеології політичного сіонізму, провісником створення єврейської держави і засновником Всесвітньої сіоністської організації. Познайомився з Іваном Франком, який теж вчився у віденському університеті і подружився з ним.
Написав книжку "Der Judenstaat. Versuch einer modernen Lösung der Judenfrage (Єврейська держава. Спроба модерного розв"язку єврейського питання) ".
Вона була опублікована 14 лютого 1896 року в Берліні та Відні (M. Breitenstein's Verlags-Buchhandlung) і стала, фактично, однією з найважливіших книг раннього сіонізму, його ідейним фундаментом. У книзі автор змалював програму побудови єврейської держави показав, що її створення реально і життєво необхідне.
Далеко не всі схвально сприйняли цю ідею, навіть в середовищі єврейства. Іван Франко відгукнувся рецензією Жидівська держава на цю книгу-памфлет:
...його план надиханий гарячою вірою і гарячою любов'ю до свого народу, зокрема до тих пригноблених і упосліджених його мас. Проте, на жаль, мені здається, автор надто мало знає ті маси, надто сильно вірить в продуктивну силу торгівлі і, власне, об цей риф може розбитись весь його план – зрозуміло, якщо не знайдуться люди, які готові прикласти рук і капіталу до його виконання. План, одначе, має перед собою беззастережне майбутнє, якщо теперішнє покоління виявиться ще не дозрілим для того, то мусить з часом дочекатися молоді, яка захоче і зможе його виконати.
Рецензія Великого Каменяра виявилася пророчою. Теодор Герцль помер в 1904 році, а єврейська держава постала аж у 1948 році, коли виросло нове покоління і історією були створені винятково сприятливі умови для реалізації його проекту.
Дружба Франка з Герцлем була однією з причин, які породили поему "Мойсей" – вершинний твір поета, красу i гордiсть вiтчизняної лiтератури.
Вірю в силу духа і в день воскресний твойого повстання... – ці слова для нас, українців, актуальні і нині. На жаль, ми не здобули ще того, що осягли євреї.
На честь Теодора Герцля назване в Ізраїлі місто Герцлія у передмістях Тель-Авіва.
Ім"ям Івана Франка названий обласний центр України на його Батьківщині.
ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ "МОЙСЕЙ":
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.
Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?
Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм
Тебе скував і заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш те судилось діло,
Що б виявило твоїх сил безмірність?
Невже задарма стільки серць горіло
До тебе найсвятішою любов'ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?
Задарма край твій весь политий кров'ю
Твоїх борців? Йому вже не пишаться
У красоті, свободі і здоров'ю?
Задарма в слові твойому іскряться
І сила й м'якість, дотеп і потуга
І все, чим може вгору дух підняться?
Задарма в пісні твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
Надій і втіхи світляная смуга?
О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання...
О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
Вздоровлює й огнем живущим буха!
О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Що міліони порива з собою,
Окрилює, веде на путь спасенну!
Якби!... Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнівами, битим стидом, -
Не нам тебе провадити до бою!
Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,
Твойому генію мій скромний дар весільний.
