Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Продовження дискусії з Борисом Бородіним щодо червоного прапора

Ігор Бурдяк | 13.06.2011 23:05

5
Рейтинг
5


Голосов "за"
5

Голосов "против"
0

Німецькі солдати воювали за третій рейх і Гітлера.
Їх немає.
Радянські солдати воювали за СРСР і Сталіна.
Їх немає.
Вояки українських Армій воювали за Україну, синьожовтий прапор, тризуб.
Вони є.


Продовження дискусії з Борисом Бородіним щодо червоного прапора
Статею Кілька відповідей Круку до дня Перемоги пан Бородін зініціював продовження дискусій щодо права червоного прапора на прапор перемоги. Відповідь на мій останній коментар він не дав.

Віддавна на Зелені Свята – Зіслання Святого духа і Пресвятої трійці – українці вшановують могили захисників: спочатку – Роду, а згодом – Народу, Нації і Держави.

У Львові традиційно у перший день свят, у неділю, громада вшановує військові поховання на Янівському цвинтарі, а на другий день свят, у понеділок, на Личаківському цвинтарі.

Сьогодні, коли знову розпочався шалений наступ на українську історію, мову, культуру та звичаї, кожен українець не має права бути байдужим. Наша відповідь Російському світу – творення та збереження Українського світу.

Наш священний обов'язок – віддати шану героям, не дати перерватися споконвічній традиції
.

(від імені Громадського комітету пошанування військових могил у Львові поет Ігор Калинець, політв'язень, лауреат Шевченківської премії)

Вчора в 15:00 громадськість Львова зібралася на Меморіалі Січових Стрільців: відбулись панахида та та запалення свічок на могилах, виступи громадських діячів та концертна програма, перехід та вшанування могил Богдана-Ігоря Антонича, Володимира Робітницького, Ольги Басараб, молитва на Меморіалі жертвам політичних репресій.

Сьогодні в 15:00 громадськість Львова зібралася на Братській могилі УСС на Марсовому полі і відбулися: панахида та запалення свічок на могилах Січових Стрільців, перехід до могил жертв репресій та Меморіалу УПА на Марсовому полі, до полів почесних поховань на Личакові, Військового Меморіалу УСС та УГА, молитва та виступи громадських діячів.

На Янівському цвинтарі, одному із головних у Львові, на якому поховані визначні українські діячі: генерал М. Тарнавський, О. Басараб та інші, близько тисячі українських вояків, що загинули у боях за Львів у листопаді 1918 року і полонені з українсько-польської війни 1919 – 20 р.р. У великому чотирикутнику було 648 могил українських стрільців, побудованих 1934 р. з бетону, з військовим хрестом за проектом П. Холодного і Л. Лепкого. Спочатку могилами опікувався Пласт, а з 1926 року "Товариство охорони воєнних могил". В період між двома світовими війнами на Янівському цвинтарі відбувалися щорічні поминки і походи українців. Характерно, що польська влада дала дозвіл на спорудження Українського Військового Меморіалу, а також на проведення урочистостей, які відбувалися щороку 1 листопада і на Зелені Свята.

За Польщі проводились дуже великі акції. Згідно традиції, в неділю кількатисячна процесія прямувала із центру міста на Янівський цвинтар – до військових поховань. На чолі колони йшли юнаки і старші пластуни Львівського пластового Коша. Далі – священики, церковні братства та громада міста. Дівчата несли тернові вінки та вінки з колючого дроту. На цвинтарі правилась панахида, співались патріотичні пісні, декламувались патріотичні вірші. У понеділок аналогічні заходи відбувались на Личаківському цвинтарі. Польська поліція їх дозволяла, але дещо їм не подобалось. Зокрема, традиція нести вінки з терну і колючого дроту. Поляки трактували це як натяк на ті умови, в яких жив Львів та жертовність тих, хто поліг за волю України. Не подобались і деякі пісні. Тому окремі учасники цих походів арештовувались. (Ігор Калинець)

Після приєднання Західної України до СРСР ситуація змінилася.

Йшла боротьба не тільки з пам'яттю, знищувались і самі могили. Те велике стрілецьке поховання, що було у 20-30-х роках як на Янівському цвинтарі, так і на Личаківському, було зруйноване радянським режимом у 50-х роках.

Ті, хрести, які залишились, заростали чагарниками, а ті, які повиривали з могил, знищували. До речі, на початку 90-х років, коли ремонтували деякі вулиці Львова, як, скажімо, Сахарова, з'ясувалось, що коли руйнували могили, стрілецькі хрести замощували під асфальт.

Окрім того, в кожну могилу воїна було посаджено дерево. Коли воно виростало, то просто розпирало обмурівок. Так доруйновували те, що не знищили більшовики тракторами. Проте, знайшлися хлопці, серед них – Іван Гель, які на початку 60-х років ночами розчищали могили. Жінки садили на них барвінок і червоні маки. На Зелені свята ми там збиралися невеличкими купками. Коли більшовики побачили, що традиція починає відроджуватись, приїжджали воронки і хапали людей.
(Ігор Калинець)

1971 року за дорученням Львівського облвиконкому бульдозерами зівано стрілецькі могили, понищено хрести та викопано людські останки. Збереглися тільки могили ген. М. Тарнавського і К. Левицького, але без хрестів. Проти цього вандалізму гострий протест до урядових установ вислав 16 серпня 1971 В. Чорновіл. Репресії проти відвідувачів могил посилилися. А відвідувачі в основному були потомки (діти і внуки) похованих вояків УСС і УГА. Таких було багато. Бо багато стрільців пропало безвісти. А на Меморіалі були захоронені й останки невідомим стрільцям.

Мій дід, батьків батько пішов добровольцем на війну з поляками в 1919 році, батькові не було й п'яти. Додому не повернувся. Де його могила, достеменно невідомо. Є деякі відомості, що загинув в Проскурові. За Польщі батько віддавав йому шану і молився біля могили невідомого стрільця на Янівському цвинтарі. Радянська влада і йому, і мені це заборонила.

Як Ви вважаєте, це недостатня причина для того, щоб бути проти червоного прапора, пане Бородін?

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua