Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Хто такі жлоби?

Beware | 27.01.2010 02:19

1
Рейтинг
1


Голосов "за"
2

Голосов "против"
1

Стаття "Всем жлобам Украины..." Свєти Гордєєвої, та лінк Никити "Який вибір робить людина мисляча", нагадали мені про сайт http://www.zhlob.com.ua/ та мій допис до них. Ось він.

Жлоб – психологічний тип особистості існуючий у всіх культурах світу. Має різні відзнаки у поведінці, в залежності від культурного фону на якому сформувався, але сприймається приблизно однаково представниками свого соціуму. (цікаві взаємини від жлоба до жлоба). Має низький культурний рівень. Тому у культурі жлоби – руйнівна сила.

Характерні риси жлоба: комплекс власної неповноцінності, що компенсується агресивністю та образою слабкіших, не солідарність з одноплемінниками, добича вигід підступом та хитрістю, лицемірством. Слабкий інтелектуальний розвиток, примітивізм. Намагання копіювати сильніших. Невисокі вимоги щоб отримати справжнє задоволення, пов'язані або з ранішньою поразкою у досягненні елементарної мети, або підтвердженням власної значущості. Часто не співпадають з нинішнім матеріально-соціальним станом. Жлоб може керувати, та прагне до того, але ніколи не стане лідером. Має намальовану у мозку "стелю", яку вірить ніколи не перевершити. Має бажання помститися, але "відривається" на слабкіших.

Жлобство пов'язано з матеріальним достатком людини в час її формування як особистості. До цього треба додати небажання віддавати йому необхідне самими близькими йому людьми, або тими, від кого він залежав, коли був слабким через свій вік. Жлоб явно відчув нестачу матеріального ресурсу для свого повноцінного розвитку, та соціальне (і культурологічне) відторгнення, запам'ятав цю мізерність на все життя, травмувався і тепер заощаджує, навіть якщо має надмір (зайвину, лишок).

Наприклад, нікарагуанський жлоб – "jincho". http://www.prx.org/pieces/6023-jincho

Хоча інші латиноамериканські народи дають цьому слову інші значення. Для першого покоління латинців, що виросли у США, жлоб – це людина, що емігрувала недавно, ще має інші культурні посилки, від яких так спромагаються відштовхнутися рані прибулі, щоб повністю інтегруватися у нові культурні парадигми. Осміюється та не приймається ними більше, ніж "автентичними" представниками домінуючої культури, які не дуже і відрізняють між собою майже асимільованих та новоприбулих "недокультів" та інше-національних. Тобто, сприйняття жлобства може мати національне забарвлення. Та відтінятися зрадою культури своїх батьків.

Жлобів робить державна ідеологія. Жлоби – жертви, але жлобство успадковується. Це філософія життя. Починається з відторгнення власної культури, її не сприйняття та руйнації, та не можливість асимілювати домінуючу культуру і бути переслідуваним через це. Інші покоління жлобів зберігають певні занепад та неповноцінність, але їх джерело важко вгадати.

Найкращі жлобенята виходять у несвідомих, зацькованих батьків, що не вміють, або стережуться, привити дитині любов до власної національної культури. (вірш Старого Гуцула)

Жлоби формуються тупими неосвіченими передостанніми домінуючої національної культури з самих беззахисних останніх іншої національної культури, яка виживається з суспільства, або через імперські інтереси, або через консервативне самозбереження інонаціональної популяції

(останнє набагато слабкіше). Приклад жлоба – нездібний малорос без усякого таланту.

Жлобство мало пов'язане з економічним станом. Хоча, кажуть що слово "жлоб" походить від англійського "job" (робота) і вказує на неосвіченого представника робочого кола, як презирлива назва, що вживається з відтінком зверхності для відокремлення домінуючого соціального класу. В Україні не має цього смислового відтінку, тому що, модернізована під час холодної війни радянська ідеологія, так само як її "опонентка" – ідеологія США, штучно виводить

концепцію класів з вжитку, щоб припинити у корні усвідомлення належності до певного класу у людини, як елементарної неділимої одиниці у війні "розділяй та пануй". Помічено Оруелом: нема слова для назви явища, не усвідомлюється саме явище. Замість того пропонується безнаціональне громадянство, індивідуалізм, або, його антиподне відображення, безлика, стандартизована та повністю замінима, безіндівідуально-рольова одиниця колективу.

На відміну від визначення жлобів, наприклад, визначення сноби (від виразу "sine nobility"), не має національної забарвлення. Походить від спроби бути подібними до пануючого соціального прошарку. Наприклад, коли честолюбну молоду людину скромного економічного походження, у банку, або у якійсь пихатій корпорації, у гіршому капіталістичному сенсі цього слова, перевдягають у білу сорочку і дресирують поводитись і виглядати як хтось, ким не є та людина соціально. Тоді формуються сноби як особливий психологічний тип. Наприклад, "офісний планктон": "ты не такой как все: ты работаешь в офисе!" (с) Ще один приклад: персонаж з фільму "Talented Mr. Ripley".

Коли людину називають жлобом, не обов'язково, що людина жлобом є. Але якщо ця людина не має певного рівня самоповаги, вона стає жлобом у процесі обзивання. Коли присікуються до колориту слів та виразів, світогляду, та певної не адаптованої соціальної поведінки, ображаючи

людину у самих добрих почуттях, тому що людина думала, що поводитись саме так, це є "круто" та "кльово". Тому з жлобством треба боротися як з психологічною проблемою певного типу. Якщо мала дитина замість того, щоб іти на горщик, ховається і вкакується у штани, не можна її за це лаяти. Треба терпляче саджати її на горщик і ні в якому разі не лякати чи травмувати. Це не допоможе, якщо не лікувати та вирішувати проблеми травлення, що примушує дитину так поводитись. Так само і з жлобами. Їх треба приймати в коло та доброзичливо виховувати, а не травити.

Присікти тільки войовничих жлобів, які мають владу (економічну, політичну, фізичну, моральну, державну), залізли у ЗМІ та публікують свій голос, розповсюджуючи заразу.

Жлобство – комплексна поведінка. Ділення складного явища на компоненти (жлобство соціальне, побутове, політичне, економічне, екологічне, культурологічне, мистецьке, тощо) – штучне. Скажемо, жлоб – анти еколог, тому що ніщо навкруги йому не належить. Жлобство бажає паразитувати та мститися. Може, коли осмілиться творче підходити до дійсності та не боятися, перестане бути таким.

Жлоб від якого я тимчасово залежу, або який має можливість вирішувати за інших.

Я взагалі жалію жлобів. Вони – жертви.

Риси виявляються у порівнянні. Тому що в Україні штучно та насильно розповсюджений росіє-центричний менталітет, скажу, що наприклад, український жлоб залякані ший від російського, тому менш хамський, та обережніший у своїй підступності.

"убий-неньку", постійне прислухання "а як там у них", розпитування у всіх ЗМІ іноземців про їх бачення нас, та ставлення думки будь-якого представника успішнішої нації вище національної (така взагалі заборонена по визначенню, бо вона селянська, відстала, ганебна, тощо, пасивно-агресивна), незвичка аналізувати події та копіювання чужих світоглядів, пристосуванство та зміщення моральних орієнтирів через відчуття безсилості та ухвалу такої поведінки правлячою силою, штовхання власних дітей на сумнівні шляхи, щоб їм було легше за батьків виживати.

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua