Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Україна як проект інородців чи Як із Речі Посполитої зробити Привіслянський край!?


6
Рейтинг
6


Голосов "за"
11

Голосов "против"
5

Сьогоднішній офіційний український погляд на історію України нагадує страшну потвору. З однієї сторони ми навчилися сприймати себе як держава із власною багатовіковою історією, проте ми й досі не відійшли від радянської шароварної козаччини.

Україна як проект інородців чи Як із Речі Посполитої зробити Привіслянський край!?
Сьогоднішній офіційний український погляд на історію України нагадує страшну потвору. З однієї сторони ми навчилися сприймати себе як держава із власною багатовіковою історією, проте ми й досі не відійшли від радянської шароварної козаччини.

Візьмемо підручники з історії України для школи. Більшість із них були написані ще під час Радянської України, а після 1991 року просто трошки підправлені. Наприклад, псевдотвердження "Київська Русь – це перша держава трьох східнослов'янських народів: українців, білорусів і росіян" змінили на абсолютно правильне "Київська Русь – це перша держава Українського народу" чи вигадане твердження "Іван Мазепа – зрадник" – "Великий Гетьман України Іван Мазепа". Але, не зважаючи на такі позитивні зрушення, тексти цих підручників залишаються тими ж самими.

Не секрет, що за радянської влади вся історія України будувалась на двох постулатах "Україна не має своєї історії, Україна волею народу була приєднана до Московії" та "Богдан Хмельницький – Великий Гетьман України, Іван Мазепа – зрадник Українського народу". Отже і вийшло, що люди яким не пощастило закінчити школу і інститут ще за радянських часів просто не сприймають всерйоз Українську державу. Можливо вони і патріотично налаштовані, але на підсвідомому рівні у них переважає формулювання "Україна як держава ніколи не існувало".

Найжахливішим є те, що наша держава не тільки абсолютного нічого не робить для звільнення розуму "радянських українських людей" від "комуно-більшовитської пропаганди", а й продовжує забивати голову нашим дітям історією із другосортним забарвленням.

Почитавши більшість підручників із історії України важко взагалі отримати якісь більш-менш систематизовані знання про неї. У нас абсолютно відсутня чітка періодизація тієї чи іншої епохи; абсолютно нелогічний і непослідовний перехід від одного українського державного утворення до іншого; присутність відверто міфічних концепцій.

Однією із таких псевдоконцепцій є т.з. міфічна "Малоросія". Концепція про "Малоросію" була вигадана московськими істориками 19 століття на замовлення царської влади, а потім була підхоплена радянськими істориками під виглядом "східнослов'янського народу".

Незрозумілим є присутність цього слова у наших підручниках з історії. Одним із завданням назви "Малоросія" було витіснення істиннослов'янської староруської назви центру Київської Русі – України. Цікаво, що такий проект Московія впроваджувало і у інших васально залежних від неї державах. Гарним прикладом у цьому є Польща. У другій половині 19 століття Польща повністю була залежна від Московії і входила до складу Московської імперії. Для того щоб русифікувати польське населення московіти почали впроваджувати в офіційний вжиток для означення польських земель таке поняття як "Привіслянський край". Метою цієї псевдоназви, як і "Малоросії", було замінити назву "Польща" і похідні від неї. Правда, цікаве співпадіння. Проте, поляки не тільки її не сприйняли, а й викреслили із своєї історії. В історії Польщі ви ніде не знайдете такого терміну як "Привіслнський край" чи навіть більш поважне "Варшавське генерал-губернаторство" (вживалась поряд із назвою "Привіслянський край", аналог вигаданого московітами Київського генерал-губернаторства). І це абсолютно правильно і не є т.з. "переписуванням історії" (як кричать деякі українські промосковські політики). Поляки просто сприймають свою історію із державницької позиції і така назва як "Привіслянський край" є для них національною образою, яка не вписується в концепцію Великої Польщі. Крім того, поляки виховують у своєї молоді почуття національної гідності.

Навіщо у наших підручниках історії згадується про якусь там міфічну "Малоросію"? Чому нашим дітям нав'язують історію яка була написана для нас у Москві? Нам необхідно відійти від радянського трактування української історії. В першу чергу, треба провести більш глибше її дослідження. Адже, у 19 столітті наша історія досліджувалась підпільно через заборони Москви. А за часів Радянської України досліджували лише тему "возз'єднання України з Росією". Тому у нас і відсутня інформація про минуле держави Української, що у свою чергу допомагає іноземним державам нав'язувати українцям твердження про відсутність державницького досвіду в Українського народу та дозволяє їм реалізовувати антиукраїнські проекти.

Також слід повикреслювати із наших підручників і свідомості такі слова як "Малоросія" і похідні від них, тим більше це виглядає цілком природно. Адже Малоросія – це вигадана московська назва України, це синонім слова "Україна". Тому наприклад такі поняття як "Малоросійська колегія" чи "Права за якими судиться малоросійський народ" ми маємо називати "Українська колегія" і "Права за якими судиться український народ" відповідно.

Необхідно взяти на озброєння і досвід поляків у пропаганді повернення історичних земель. Так, у Польщі є таке собі Товариство шанувальників Львова. Метою цього товариства є пропаганда міфу про т.з "польський Львів". На їхньому сайті розповідається про поганих українців, які ще за радянських часів окупували польський Львів і фальсифікують історію. І тут не треба все скидати на поганих поляків-націоналістів, такий підхід є абсолютно нормальним, адже поляки виробляють свою національну ідею яка без територіальних претензій не має ніяких перспектив.

Україна є замість того, щоб здійснювати агресивну політику у ідеологічній сфері лише скиглить про "поганих ляхів і москалів". Нам слід розробити свою національну ідею без всяких там "Малоросій" і "подарованого московітами Криму". Тим більше у нас є всі для того підстави. Наприклад, такі міста як Холм і Перемишль, землі Підляшшя, які знаходяться на території сучасної Польщі є історичними українськими містами. Така ж сама ситуація і з Брестом і Гомелем (входив до складу Гетьманської України як Білоруський полк) у Білорусії; Стародубом, Воронежем, Таганрозьким і Новошахтінським районами і Кубанню у Московії; Буковиною і Буджаком у Румунії.

Так, Холм, Підляшшя і Перемишль входили до України поки їх після закінчення Другої Світової війни радянська влада не передала Польській Народній Республіці (тодішньому сателіту СРСР). Стародуб був центром Стародубського полку Гетьманської України. Таганрог і Новошахтінськ до 30-х років входили до складу УРСР. На Кубані під час Української революції 1917-1921 рр. була проголошена Кубанська Народна Республіка, яка була українською державою і планувала згодом увійти до складу Української Народної Республіки.

Тож нам необхідно створити свої товариства шанувальників Холму, Бресту, Воронежу і т.д. Крім того, здійснювати активну підтримку проукраїнських громадянських організацій у цих українських регіонах, які опинилися під тимчасовою окупацією інородців. Варто було б приділити особливу увагу створенню на цих територіях православних проукраїнських організацій (єпархії УПЦ-КП існують на території Московії, а в Польщі більшість віруючих Польської Православної Церкви є українцями).

І давайте не забувати, що зараз стоїть гостро проблема із демографією в Україні. Україна як ніколи потребує нових вливань людського потенціалу. Але ми дозволяємо їхати в нашу державу інородцям і забуваємо про тисячі, а то й мільйони Українських людей на території наших земель які у зв'язку із історичною несправедливістю опинилися поза межами єдиної Української держави у неприродних штучних державоподібних утвореннях (Польща, Румунія, Білорусь, Московія). Тому ми повинні обов'язково повернути всі українські землі до складу Великої Української держави.

Отже, нам слід позбутися нав'язаного іноземною окупаційною владою історичного сприйняття. Тільки після цього ми зможемо відродити Велику Україну, якою вона була за часів Київської Русі, Великого князівства Руського (Литовського), Гетьманської України, Української Народної Республіки і Радянської України.

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua