Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

"Я БАЧУ БОГА ДУШЕЮ" (газета "ЕКСПРЕС" 16-23/12/2010р.) передрук

Тарас | 21.12.2010 17:22

6
Рейтинг
6


Голосов "за"
6

Голосов "против"
0

Напівсліпа, психічно хвора дівчина щодня малює заворожливі картини. Оля Ноженко. 28 років. Діагноз – олігофренія в стадії дебільності. Оля малює Богородицю, Ісуса, апостолів, монахів, святих... Малює кожен день. Ручкою, фломастерами, аквареллю. На аркушах, клаптиках газет, шматках старенького простирадла. В Олі немає полотна і пензлів. Вона сирота.

''Я БАЧУ БОГА ДУШЕЮ'' (газета ''ЕКСПРЕС'' 16-23/12/2010р.) передрук


"Малювати її не вчили. Картини, як – душа. Як відкрита рана. Як фотографія глибин розуму. І художники завмирають від подиву.

Олігофренія – вирок, Таких "списують" І пальцями услід показують дебіли. Оля живе в інтернаті. То її четвертий "дім". Все життя в них. А цей будинок інтернат, що в селі Буків, – то на все життя. Дорога з нього одна: на кладовище.

Дивлюся на дивовижні роботи цієї тендітної дівчини, слухаю її розповіді й думаю над тими, хто ось так, одним розчерком, прирік її ще дитиною?

Тонкі риси й доброта в очах, котрі майже не бачать. Оля чітко, вільно розмовляє й часто замислюється над сенсом життя. Вона така, як всі ми. Й інша. Бо розмовляє з Богом без фарисейства. Й інша, бо ніхто не знає: звідки в її свідомості виникають ті релігійні сюжети, котрі малює?

Подивіться, будь ласка, Олині картини. Прочитайте, будь ласка, мою розмову з нею.

- Олю, ти малюєш Ісуса то чорнявим, то білявим. Ісус не має свого обличчя?

- Має. Ісус – худорлявий, але не худий. У нього не кругле, як у Матінки, а видовжене обличчя. Це головне. А колір очей і волосся – це так, другорядне. Я малюю тими фарбами, які маю, й не думаю, який колір очей буде у Бога. Рука малює сама.

- Звідки ти береш сюжети? Ти змальовуєш їх?

- Я не знаю, звідки вони, не знаю чому так малюю. Я не вмію змальовувати. Я не думаю перед тим, як малювати. Беру папір й олівець. Рука сама малює Мені потрібна тільки тиша, бо знервуюся.

– У тебе багато картин, де Ісус розмовляє. Про що вів розповідає?

Про те, що його стратять. Про пташок, дерева. Каже, що люди мають бути добрими, любити одне одного. Не красти, не вбивати. Блудний син просить відпустити його у світ, а Він йому відповідає, що не тримає, тільки аби пильнувався, шанував усіх. Ісус не такий, як люди, він усіх чує, слухає, а люди – вони не чують нікого.

- Коли ти малюєш свої картини: вдень, вночі, зранку?

- Найчастіше по обіді, коли всі сплять. Малюю на підвіконні в коридорі, бо там зовсім тихо. На столі, як ніхто не заважає, бо нас багато в кімнаті. У куточку на колінах малюю. Мушу швидко малювати, аби фарби не засихали, бо їх мало.

- Ти ходиш до сповіді, до церкви? Могла б жити в монастирі?

- Я не сповідаюся, бо грішна. Думки грішні. Церкву я люблю, але мені там незатишно – людей багато. І в монастир не хочу. Туди йдуть покликані Богом, а я – грішна, я така, як всі. Малюю, бо то талант. Не знаю, чому і звідки він.

- Хочеш побачити свою маму? Пробачиш, що покинула тебе малу?

- Не хочу. Я не зможу подивитися їй у вічі. Вона мене не в пологовому покинула, це помилка в документах. У великому місті біля смітника залишила, й машина на мене їхала, Й холод був. Я пам'ятаю все. Кинула, бо я не син.

- Олю, ти майже не бачиш, як же ти малюєш? Очі болять?

- Я близько-близько нахиляюся до паперу – і так бачу. Очі ніколи не болять, а руки болять. Дуже болять, аж трусяться від напруги.

- Які зі своїх картин ти не любиш?

- Де Ісус з багатієм розмовляє. Він питає Бога, як йому на небо потрапити, а Бог йому каже: кинь все і йди за мною. А багатію шкода свого багатства, він не хоче його втратити і... забирає в Бога час. А Ісус стільки хворих міг би зцілити. Від таких картин в мене руки не болять.

- А гроші мають цінність у твоєму житті?

- Я не знаю, що головне. Не знаю, що таке цінність. Наших дітей стільки померло бідних, стільки землі над ними насипали. І над багатими землю насипають так само. Гроші, золото – то пусте. Аби людині на їжу вистачало, на одяг, вкритися чим було. Щоб на фарби було чи, як до музики талант є, то щоб скрипку купити чи нитки для вишивання. Щоб у дітей ноги не мерзли, щоб мали що їсти.

- Я знаю, що ти багато молишся. Що ти просиш у Бога?

- Я в Бога нічого для себе не прошу. Бо то – Бог. В Матінки деколи прошу, щоб сили дала малювати, щоб фарби знайшлися. Але дуже соромлюся просити. Ще прошу, щоб люди не сварилися, до якої церкви йти, як правильно хреститися, бо то зле. Бог -один.

- Ти боїшся смерті?

- Я хочу жити. Мені ще не час вмирати. Для Бога я – мала дитина. Я люблю жити. Люблю дивитися на пташок, на дерева, на квіти. Небо люблю, сонце. Все дивуюся, як ото таке гарне Бог створив людям?

- Тобі сниться Ісус, сняться святі, Богородиця, яких ти малюєш?

- Лише раз Матінка Божа снилася. Вона сяяла вся. Говорила до мене, казала, аби люди не робили лихого, слухали одне одного. В неї на рукавах і комірці було написано золотом "покайтеся".

- Олю, ти часто кажеш, що – грішна. Які ж твої гріхи?

- Учора в інтернаті я наступила на пальчики такій малесенькій дитинці. Я не хотіла, але не побачила й наступила. Як воно плакало... Воно ж бідне, воно таке бідне, не розуміє нічого, а йому так боліло...

Світлана МАРТИНЕЦЬ

Р.S. У дівчини, котра так віддано любить Ісуса, є талант, але нема фарб, полотна, нема ватману й олівців. А вже невдовзі ходитиме Святий Миколай. І кожен з нас може стати його помічником...

ЕКСПРЕС" 16 – 23 ГРУДНЯ 2010 РОКУ"

Дуже мене вразило прочитане.

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua