Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Квітка,що в душі цвіте

Leon | 14.09.2009 01:14

6
Рейтинг
6


Голосов "за"
11

Голосов "против"
5

No more Hiroshima, no more Nagasaki, and no more Chornobyl.

Або людство покінчить із війною, або війна покінчить із людством. (Д.Кеннеді)

Ядерна примара – це не сон, не видумка.Це-реальність.

54 роки тому, 6 серпня 1945 року була вперше використана ядерна зброя. В 8 годин 15 хвилин американський бомбардувальник Б-29, названий "Енола Гей" скинув атомну бомбу "Малюк" з тротиловим еквівалентом 20 тисяч тонн на японське місто Хіросіму. Бомба вибухнула на висоті 580 м над містом. 66 тисяч людей загинули у момент бомбардування, 69 тисяч поранено, надалі від радіаційного враження в Хіросімі померло декілька сот тисяч людей, знищено 67 відсотків міста. "Спалах був жахливий, – писав пілот бомбардувальника – Немає ніякого сумніву, що це найпотужніший вибух, який коли-небудь бачила людина. Боже, що ми натворили!".

У годину, коли була скинена бомба, рівно о 8.15 за місцевим часом (2.15 за київським), безліч людей з усієї Японії збирається в міському Парку миру, щоб вшанувати пам'ять загиблих.

В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року в ході проведення на 4-му реакторі ЧАЕС експериментів, пов'язаних з режимами роботи турбогенератора, виникла великомасштабна з глобальними наслідками аварія, яка ледь не призвела до катастрофи всесвітнього масштабу. Жертвами стали мільйони людей...

Минулого року в день вшанування пам"яті жертв атомного бомбардування Хіросіми по телебаченню Японії виступила Наталя Гудзій – українка,яка в дитинстві проживала з батьками в Чорнобилі.Їй було лише 6 років на момент аварії на ЧАЕС.Виступила японською мовою, нижче переклад:

63 років тому, сьогодні (6 серпня 1945) сталася трагедія Хіросіми.Подібно тому, як страждання Хіросіми і Нагасакі продовжується до цього дня,все ще триває трагедія, що сталася у Чорнобилі більш ніж 20 років тому.

22 років тому вибухнув ядерний реактор у Чорнобилі. Тоді мені було всього шість, а мій батько працював на станції і всі члени моєї родини жили лише 3,5 км від неї.

Аварія сталася вночі, і більшість людей поняття не мали, якою руйнівною вона була. Таким чином, ми займалися своїми справами як завжди наступного дня. Діти пішли до школи, і мами відпускали дітей гратися на вулиці цілий день. У результаті ми зазнавали протягом усього дня дію невидимої радіації. Це стало зрозуміло лише через два дні після аварії, коли нас нарешті проінформували.

"Це не так серйозно, але про всяк випадок ми просимо вас евакуюватись. Ви маєте залишити місто лише на три дні, а потім ви зможете повернутись. Тому не беріть будь-яких речей", сказали вони.Всі ми виїхали з міста, без поклажі.

Три дні перетворилися на один місяць і один місяць на 20 років. Ми не можемо повернутися до міста і до цього дня. Все – гарні дерева,,під якими я гралася кожен день, наш будинок, стільки спогадів – було зруйновано через радіацію і було поховане під землею.

Нічого не залишилося там зараз. Місто, у якому вирувало життя, в даний час є містом смерті. Вона не тільки позбавила нас нашого рідного міста, але вона також забрала багато життів, в тому числі й багатьох моїх друзів. І ті люди, які були дітьми, такими, як я тоді, подорослішали, і тепер деякі з них одружились і мають дітей. Але діти народжуються з відхиленнями.

Людські істоти схильні до забудькуватості і повторення одних і тих самих помилок. Будь ласка, пам'ятайте про трагедії. Будь ласка, переконайтеся, що вони ніколи не повторяться.

Саме з цим побажанням у своєму серці я співаю свої пісні Зараз я хочу виконати пісню в тому ж дусі. Озвучу це дуже милими словами з глибоким змістом.



Людські істоти дійсно схильні до забудькуватості. Навіть ті, хто за своїм призванням повинні відвертати людей від думки про розповсюдження зброї масового ураження 0 і її безпосереднього застосування дозволяють собі висловлювання "Не надо стыдиться ходить в храмы, учить православию своих детей. Тогда нам будет что защищать своими ракетоносцами"...

Крім того "Накануне предстоятель осмотрел ракетный подводный крейсер стратегического назначения "Дмитрий Донской". Патриарх подарил экипажу атомного подводного крейсера большую икону Божией матери, пожелав, чтобы она "хранила всех, кто отдает свою жизнь во славу Отечества", а также раздал всем членам экипажа маленькие бумажные иконки Спасителя с патриаршим благословением."

Такі ось справи. Одні – прості люди,які пережили ядерну трагедію, закликають покінчити з війною, з людським глупством, інші ж у високому сані благословляють і освячують ядерну "порохову діжку" із закликами "віддати життя во славу Отєчества". Вони вже забули, що сталося із "Курськом"?

Дивні вони, ті двоногі, людські істоти.

Ще Є.Євтушенко був написав:

"християнніші від святенників із хрестом і напалмом

ті, хто хоче врятувати від війни християн."


Все ж вважаю, що Наталя Гудзій, як і тисячі таких,як вона християнніша за багатьох святенників, політиків і інших двуногих істот, хто "во славу" забуває про те, що сталося раніше, і повторюють одні й ті ж самі помилки. Слухаймо Наталю Гудзій.Дослухайтесь до неї,патріархи й політики особливо, адже відомо, що не військові починають війни. Їх починають політики. А ще раніше їх починали сановиті "духовні особи"...

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua