Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Мить

Правнук | 29.04.2008 10:59

16
Рейтинг
16


Голосов "за"
16

Голосов "против"
0

Поздоровляю пані Олену Олійник з днем народження!

Є лише мить між минулим і прийдешнім – саме її називають життям... Майже плагіат.

Тут, на НП, звичайно ж, не парламент, хоча більшість зареєстрованих теж бажають поговорити, а після говоріння ще й проголосувати, але чому б не скористатись однією з його традицій?

Тож скористаюсь і я наданою свободою слова. Свободою поговорити...

Поздоровляю одного з авторів Народної Правди, пані Олену Олійник, з днем її появи на світ!...

З появою у Вашому житті тієї умовної, і все ж реальної, миті, коли обмежено-захищений і спокійний простір раптом вибухнув різнобарв'ям вражень, можливостей і змін... І, трохи пізніше, мрій...

Мрії... Dreams... Марення, ілюзії, сон... Сон – як молодший брат смерті...

Наші мрії, зазвичай, не збуваються. А якщо збуваються, то тоді і за таких обставин, коли це вже не дає особливого задоволення... Це сказав колись десь у Франції мсьє Лабрюйер...

Тож, бажаю Вам, пані Олено, здійснення цих мрій до того, як від цього згасне втіха... До того, як зникнуть бажання, сили і час цим насолоджуватись...

І бажаю здоров'я – бо від наявності здоров'я нікому не буває погано...

Хіба що, може, тому лікарю, який якось скаржився в одному фільмі: "Прокляте місто!... В ньому ніхто не хворіє..."

Тож здоров'я Вам і успіхів!

Щасти!

І на згадку від мене цей твір без автора...

Як відлуння Вашого допису про перехожого...

Збагнути легко міміку актора – то є звичайний штамп зубріння і повтора...

Складніший у стократ обличчям перехожий – своїм тремтінням губ він ні на що не схожий...

Закладений в сюжет сценарний візерунок – лиш тінь того, що є спонтанний поцілунок...

Надія, сумнів, страх майнули у секунді – хіба прикрасиш так ти гонорарні будні?...

В буденності сконав мінливий порух шкіри – чому ж так опекло цим холодом зневіри?...

Ось він пройшов – і мить співрозуміння згасла. Й була вона – чи ні? Жахлива – чи прекрасна?...

Була – бо ще живе в твого обличчя рисах? Чи просто сплутав ти щось бажане і дійсне?...

Була – бо він віддав тобі душі частинку. Як віддають у найм кімнату у будинку...

Ти й не хотів – а взяв. І як тепер з цим жити? Адже цей дивний дар ти мусиш оплатити...

Ти жив своїм життям, плив ним, як день на волі. Чому ж спинив тебе примхливий вибрик долі?...

Ні, є не тяжким труд збагнути гру актора – то просто сірий штамп зубріння і повтора...


Текст дійсний до...

Ну, дійсний поки-що...

Тимчасово...

Як і автор...

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua