Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
Інкрустація   інтарсія

Інкрустація, один з видів


3
Рейтинг
3


Голосов "за"
4

Голосов "против"
1

Описується детальний метод викладення візерунків на дереві з соломи. Прочитавши його, це зможете робити і ВИ!

Інкрустація, один з видів
Мій батько колись у вільний час робив карнізи і рамки на образи, покриваючи їх трикутниками, ромбиками, полосками із соломи. Виглядало дуже гарно, і мені малому подобалось спостерігати за роботою тата. Пізніше мені на очі потрапив один малюнок, і я подумав, що його теж можна викласти на дереві! Спробував – получилося – цей малюнок Ви бачите на фото.

Це була важка і дуже довга робота, яка має свої нюанси. Якщо хтось захоче зробити комусь подарунок, зроблений своїми руками, то завжди може скористатися моїми порадами. Отже:

Для початку потрібна соломка – ячмінь, овес, жито (лише м'якші стебла), трава райграс. Пшениця не підходить – надто тверда. Найкраще ячмінь, бо легко ним робити – він найтонший. Береться та частина стебла, що вкрита листком – бо вона блищить, обтинається між перемичками – щоб була трубочка. Найкраще наготувати стебел самому на полі, добре коли вже пожовтіли, але ще повністю не достигли колоски – тоді вони м'якші. Треба дивитися на чистоту стебла, бо дощова вода затікає у листочок, і стебло чорніє – стає непридатним до використання, – збирати добре у сухе літо.

Наготовлені соломинки-трубочки вариться хвилин десять (щоб більше зм'якли і не тріскали при розрівнюванні), розрізається вздовж (один проріз, не два) і прогладжується щоб отримати рівну полоску. Праска бажано з не алюмінієвою підошвою, щоб не замазувала соломки. Прогладжується на рівній дощині.

В якості інструменту потрібен маленький ножик-ґнип з хорошої сталі, для проби "пера" може підійти і жилетка або манікюрні ножниці, але ніж краще. Дощина теж потрібна, щоб на ній різати. Ножик найкраще зробити з дискової пилки до металу (швидкоріжуча сталь), вони є на кожному базарі – невеликі різних розмірів білого кольору. Найпростіше наперед зробити ручку з твердого дерева, наприклад сливки, півтораміліметровим свердлом зробити пару отворів в торці, де буде лезо і забити (як цвяха) туди полоску, отриману із тої пилки, а потім підгострити, добре довести на алмазі або дрібному камені.

Узор вибирається від потреби і можна знайти серед класичних інтарсій, на відкритках, бабиній хустці, на пляшці "квасу монастирського", обкладинці якоїсь книжки (ощадна теж має гарний узор) тощо. Перемалювати (якщо треба – збільшити на ксероксі) на напівпрозорий папір (часом використовують для печива). Бажано підправити узор – щоб гарніше було і легше. Добре і на звичайний папір теж – кожну детальку намалювати окремо на тому ж папері – щоб можна було наклеїти соломку, пам'ятаючи, що вона відбиває світло і треба наклеювати у правильному напрямі. Часто для одного елементу потрібно кілька соломинок. Клеїти найкраще у такий спосіб: на листок із зошиту видавити трохи клею ПВА, намастити ним потрібну за довжиною частину соломинки, прикласти до намальованого елементу на прозорому папері, притиснути і відрізати зайве, таким чином набрати весь елемент (на фото видно). По завершенні набору добре пропрасувати – щоб клей висох і вирівняти, бо зволожені соломинки трохи скручуються. Готовий елемент вирізується по намальованих контурах (папір-то трохи прозорий). Можна і витинати, але тоді по краях залишається маленька вдавлена смужка. А от середину листка можна лише вирізати. Приготувати всі елементи.

Приготувати дошку для покриття узором. Дошку пошліфувати і побейцувати у темний колір, намалювати форму, вирізати і почистити краї. Профрезирувати кант – щоб було гарно. Полакувати раз. Взяти візерунок на прозорому папері і чуть приклеїти у двох верхніх точках так – як узор має бути на дошці. Готові елементи (при потребі деякі з них можна зафарбувати – найпростіше лаком для нігтів) намазуються з внут. боку клеєм, і прикладається до дошки де він має бути, підправляється згідно малюнку на папері і притискається рукою на півхвилини – щоб клей злапав. (На попередньо пролакованій дошці розмазаний клей не видно, а на нелакованій – дуже навіть видно, після лакування.) Так порядково набирається весь узор. Потім папір відчеплюється, а дошка лакується. Слід бути пильним, бо якщо використаний лак для нігтів, а лакується нітролаком, то для попередження розмивання на колір слід обережно нанести шар лаку, лише раз провівши кісточкою (так пару раз), потім, витримуючи час висихання, вказаний на банці, обережно 4-5 раз покрити дошку лаком, і раз з зворотньої сторони (щоб дошку не вигинало). При використанні довго сохнучого лаку слід мати на увазі, що у повітрі є пил, який може осідати на лак, тож після кожного (крім останнього) лакування було б добре легенько протерти найдрібнішою шліфшкуркою.

Зробити отвір на цвяшок – і подарунок (чи виріб – залежить відпризначення) готовий! Всього-навсього...

Гарно запакувати, взяти під пахву і йти на зустріч, згадуючи мене незлим тихим словом із "вдячності" за подану ідею...

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua