Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

"Душа моя пройшла шляхами перевтілень" (Микола Руденко)

Никита | 14.12.2010 00:36

3
Рейтинг
3


Голосов "за"
5

Голосов "против"
2

Сталініст, фронтовий політрук, інвалід ВВВ, нагороджений орденами Червоної зірки, Великої Вітчизняної війни І ступеня, 6 бойовими медалями.
Дисидент, засновник Української Гельсинської Групи і її перший голова.
В"язень брежнєвських таборів суворого режиму.
Український поет, письменник, філософ.
Герой України


''Душа моя пройшла шляхами перевтілень'' (Микола Руденко)
(звання Героя присвоєно Указом Президента України Л.Кучми від 19 грудня 2000 р. "за активне і послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, багаторічну плідну правозахистну і літературну діяльність").

Микола Руденко народився 19 грудня 1920 р. у селі Юріївка на Луганщині у шахтарській родині (тобто 19 грудня ц.р. йому б виповнилося 90 років).

Отже, в українській історії є не тільки Тичина – який СТАВ вірним сталіністом, до кінця своїх днів.

Маємо також Миколу Руденка, який ПЕРЕСТАВ бути сталіністом. Це людина, яка пережила насправді містичне прозріння, звільнилася від минулого і пішла у майбутнє.

Ім'я Миколи Руденка в історії правозахисту в СРСР стоїть поруч із іменами академіка Андрія Сахарова і генерала Петра Григоренка.

Миколі Руденку було дано не тільки духовне, але й фізичне прозріння! Він не бачив на ліве око, а внаслідок фронтових поранень і концтабірних катувань у 1999-му взагалі втратив зір. І тоді ліве око, що не бачило 63 роки, раптом відкрилося!

Як краще за все пом"янути поета? Ну звичайно, читаючи його вірші! І вірші інших поетів, написані про нього.

***

Вже сонце піднялось.

Обчовгана льодина

Синіє серед гір.

На ній іскриться сніг...

Я поміж скель стою –

Я, снігова людина.

Покірні небеса

Мені лягли до ніг.



Я в пам'яті зберіг

Вівтар з гірських молілень,

Димок пахучих смол,

Численних Будд лице.

Колись я був монах.

Шляхами перевтілень

Душа моя пройшла


Замкнулося кільце.



Ви чуєте мене,

Оті державні homo,

Що вже забули як

Свобода вигляда?

Розніжені, гливкі...

Чи вам таки відомо,

Куди історії

Спрямована хода?



То я вам підкажу:

Ви прийдете до мене.

Ростимуть будяки

На вулицях столиць.

Помруть вогні реклам.

Ви схилите рамена,

Щоб біля ніг моїх

Упасти долілиць.



Тому що ви – раби:

Дітей навчає мати

Боятися

Вказівного перста.

Ні, ви не вмієте

Свободу шанувати –

А тільки з неї щось

Путяще вироста
.



Ви чуєте мене?

Остання б'є година.

Вже дихає вулкан,

Який давно погас.

Я поміж скель стою –

Я, снігова людина, –

І зважую, що буде після вас.

(Микола Руденко)

************

Я плачу о душе, и стыдно мне и голо,

И свет во мне скорбит о поздней той поре.

Как за моим столом сидел смеясь Микола

И тихо говорил о попранном добре.



Он – чистое дитя и вы его не троньте.

Перед его костром мы все дерьмо и прах.

Он жизни наши спас и кровь пролил на фронте,

Он нашу честь спасет в собачьих лагерях.



На сердце у него ни пролежней, ни пятен,

А нам считать рубли да буркать взаперти...

Да будет проклят мир, где мы долгов не платим,

Остановите век и дайте мне сойти.



Не дьявол и не рок, а все мы виноваты,

Что в семени у нас, когда б хоть гордый, чад.

И перед чванством лжи молчат лауреаты -

И физики молчат, и лирики молчат.



Чего бояться им, увенчанным и сытым?

А вот поди ж, молчат, как суслики в норе.

А в памяти моей смеющийся сидит он -

И с болью говорит о попранном добре.



Нам только б жизнь прожить.

Нам только б скорость выжать,

Нам только б сон соспать об ангельском крыле.

И некому узнать, и некому услышать

Мальчишку, что кричит о голом короле.



И Бога пережил – без веры и без тайны,

Без кроны и корней, продавший дар и род

По имени Иван, по кличке Ванька-Каин,

Великий и святой, и праведный народ.



Я рад бы все принять и жить в ладу со всеми,

Да с ложью круговой душе не по пути.

О, кто там у руля? Остановите время!

Остановите мир и дайте мне сойти.


(Борис Чичибабин)

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua