Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської та Австрійської імперій.


1
Рейтинг
1


Голосов "за"
2

Голосов "против"
1

Історія України

1.Російська імперія

Першим кроком на шляху до інтеграції українських земель до складу імперії було введення на них єдиної системи управління, її уніфікація.

На всі під російські території України було поширено загально-імперський адміністративний устрій. В результаті вони виявилися поділеними на дев'ять губерній – по три в кожному регіоні: Харківська, Чернігівська і Полтавська-на Слобожанщині і Лівобережжі; Київська, Подільська і Волинська -на Правобережжі; Катеринославська, Херсонська і Таврійська-в Південній (Степовій) Україні.

Вся адміністративно-виконавча влада в губерніях здійснювалась губернаторами, яких призначив імператор. У свою чергу, губернії ділились на повіти, на чолі яких стояли справники.

Характерно, що частина суцільно заселеними українцями земель опинилася за межами дев'яти українських губерній. Українцями були заселені великі райони Кубані, Війська Донського, Вороніжчини, Курської, Гродненської, Могилівської губерній і частина Бессарабії. Таким чином, адміністративно- територіальний поділ у Російській імперії не враховував географію національного розселення. У цьому проявлялася імперська політика царизму, спрямована на посилення поліцейського контролю над населенням і прискорення зросійщення українців.

2. Австрійська імперія

Виходячи з імперських інтересів, Австрія закріпила штучно насаджену іноземними поневолювачами в попередні століття політико-адміністративну розчленованість західноукраїнських земель. Закарпаття залишилося у складі Угорського королівства, яке було частиною Австрійської імперії.

Галичина разом з деякими польськими землями була виділена в окремий край з центром у Львові- "Королівство Галичини та Лодомерії". Так в офіційних паперах називали територію колишнього Галицько-Волинського князівства. Східна, українська частина краю поділялася на 12 округів. До 1849 р. на правах окремого округу до складу цього "королівства" входила Буковина, надалі вона стала окремою провінцією.

Адміністративну владу в Галичині здійснював губернатор, якого призначав імператор і який своєю резиденцією мав Львів. Тут було дозволено скликати сейм, але до нього обиралося лише дворянство та верхівка духовенства.

Як і в царській Росії, в Австрійській імперії адміністративно-територіальний поділ не враховував географію територіального розселення українців. До складу "Королівства Галичини та Лодомерії" входила вся Галичина- як заселена переважно українцями східна її частина, так і західна, де більшість населення становили поляки.

Північна частина Буковини вирізнялася переважаючим українським населенням, а південна – румунським. Австрійський уряд створював умови для протистояння українців з поляками і румунами, сподіваючись, що це послабить айстро-українські суперечності.










© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua