Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
"Homo sovetikus"   Человек советский   Совок   СССР
5
Рейтинг
5


Голосов "за"
7

Голосов "против"
2

Юрий Левада. "Человек советский" – публичные лекции на "Полит.ру"

Никита | 9.11.2009 10:14
Каждый период имеет своего человека, который его определяет. "Homo sovetikus". "Человек советский" никуда от нас не делся. Или точнее: мы сами от него никуда не делись... (Юрий Левада о результатах 15-летнего социологического изучения человека как такового)
Комментарии
Стрілець   | 9.11.2009 18:54
Принципова спільність "чілавєков" і африканців – ті й другі є абасами.
Тобто людьми "обдертої субкультури". З понищеними традиціями. Нездатними тому організувати по справжньому гармонійне суспільство.
Для Росії-СССР особливу трагікомічність ситуації створює той факт, що самі росіяни – нація надто свіжих абасів. Вони ж історично мить тому утворилися з асимільованих на своїй землі угро-фінів і тюрків.
І ось ці – самі абаси! – взялись асимілювати інші народи, творячи свою імперію.
Абас на абасі сидить і абасом поганяє...
Не могло в такій країні бути нічого гарного. Ні феодалізму, ні капіталізму, ні комунізму.
Все спаскудили.
Никита   | 9.11.2009 21:09
Стрілець:
до того я був яскравим зразком "новай общнасті". Тобто – елементарно русифікованим, як я зрозумів згодом.
Ну добре, Ви вважаєте, що "Homo sovetikus" можна назвати русифікованого українця (хоч я, наприклад, особисто знайомий з українськими націоналістами з Одеси, що розмовляють російською мовою, але не є і ніколи не були радянськими людьми).
А як же з самими росіянами? За даними Левади, у 2003 році 60% росіян вважали себе радянськими людьми. Отже – 40% такими себе НЕ вважали?
Стрілець   | 9.11.2009 21:34
Никита:
Стрілець:
А як же з самими росіянами?
За даними Левади, у 2003 році 60% росіян вважали себе радянськими людьми. Отже – 40% такими себе НЕ вважали?
А ніяк!
Я не втомлюсь повторювати, що для більшості людей такі речі – абстракція. Не гірше бінома Ньютона. Коли така людина заявляє, що вона "савєцкій чілавєк", то треба ще набратися терпіння і пошкребти трохи – тоді під тим "савєцкій" скоро покажеться якийсь примітив, до теми етнічності в жодній мірі не відносний.
Щось дуже звичайне для всієї планети – від Колумбії до якоїсь Гани.
Включаючи й Рязань.
Стрілець   | 9.11.2009 21:44
Никита:
Стрілець:
я, наприклад, особисто знайомий з українськими націоналістами з Одеси, що розмовляють російською мовою,
але не є і ніколи не були радянськими людьми).
"радянські люди" стали вже настільки широким матюкозамінним поняттям, що я просто не беруся розбиратися з такими "колізіями". Бо 100% гарантії, що я буду про зелене, а співрозмовник – про квадратне.
Про "рускаязичних украінскіх націоналістов" можу тільки повторити, що такі люди все ж таки не наважуються подивитись на себе у "дзеркало"
Щоб побачити там людину, яка при всьому своєму націоналізмі заодно й допомагає Росії проти України.
Своїм "язиком".
Никита   | 9.11.2009 22:11
Стрілець:
Я не втомлюсь повторювати, що для більшості людей такі речі – абстракція..."радянські люди" стали вже настільки широким матюкозамінним поняттям, що я просто не беруся розбиратися з такими "колізіями". Бо 100% гарантії, що я буду про зелене, а співрозмовник – про квадратне.
Ну давайте все ж таки спробуємо розібратися.
Ось я думаю, що кожна людина – усвідомлює вона це чи ні – знаходиться щонайменше в чотирьох взаємовідносинах
- сімейних (батько, чоловік, одинак, сирота...)
- професійних (учень, робітник, бомж, утриманець, літератор...)
- громадянських (громадянин певної країни чи особа без громадянства)
- національних
Никита   | 9.11.2009 22:16
Причому останні – ми ж з Вами розмовляли про це! – визначити дуже просто: досить запитати людину про її національність. Хто як відповість (українець, росіянин, єврей, француз, "советский человек") – той таким і є. Насправді є, а не придурюється!
Бувають випадки, коли людина свідомо говорить неправду, відповідаючи на це питання (наприклад, в СРСР треба було мати національну мужність, щоб прямо сказати про себе єврей).
Никита   | 9.11.2009 22:29
Стрілець:
Я не втомлюсь повторювати, що для більшості людей такі речі – абстракція. Не гірше бінома Ньютона. Коли така людина заявляє, що вона "савєцкій чілавєк", то треба ще набратися терпіння і пошкребти трохи – тоді під тим "савєцкій" скоро покажеться якийсь примітив, до теми етнічності в жодній мірі не відносний.
Тобто я що хочу сказати: важливо це для людини чи не важливо; абстракція це для неї чи конкретика, але кожна людина належить до певної національності. А на наших теренах наш з Вами співвітчизник може бути:
українцем, росіянином, хохлом або "Homo sovetikus" (якщо він не єврей чи кримський татарин, чи грек, наприклад...). Якось так...
Стрілець   | 9.11.2009 22:58
Никита:
Причому останні – ми ж з Вами розмовляли про це! – визначити дуже просто: досить запитати людину про її національність. Хто як відповість (українець, росіянин, єврей, француз, "советский человек") – той таким і є. Насправді є, а не придурюється!
.
Ви злегка забули важливу деталь -
не тільки як людина сама скаже, а ще й чи визнають її такою інші представники заявленої національності.
Щоб бути якутом – неодмінно треба, щоб тебе таким визнали якути.
Стрілець   | 9.11.2009 23:06
Никита:
Стрілець:
: важливо це для людини чи не важливо; абстракція це для неї чи конкретика, але кожна людина належить до певної національності...
НІ, зовсім ні.
Велика частина людей – денаціоналізовані. Перекотипольні елементи. Залежно від ситуації можуть самоназватись як завгодно. Як зручніше, для них це питання чисто прагматичне. Або залежно від якихось емоцій на той момент. Якщо прагматика не заважає тим емоціям.

українцем, росіянином, хохлом або "Homo sovetikus". Якось так...
Не бачу смислу в словах "гомо совєтікус". Це ж всеодно абас або денаціоналізоване перекотиполе. Явище всесвітнього масштабу. Совєтів не треба.
Стрілець   | 9.11.2009 23:14
Елементарне питання:
ким назве себе денаціоналізована людина в СССР?
Особливо на фоні масованої пропаганди "новай істарічєскай общнасті"?
Ясно, що "савєцкім чілавєком"!
А якщо така людина за довгі роки міцно звикне до такої самоназви, то як вона буде називатись тепер? Тим більше в умовах, коли називайся хоч зулусом – нічого тобі за те не буде?
Так ясно, що не змінить вона ту самоназву! Якщо вона не якась публічна людина, для якої треба обдумувати свої слова. А таких – мікроскопічна меншість.
Никита   | 9.11.2009 23:28
Стрілець:
Велика частина людей – денаціоналізовані. Перекотипольні елементи. Залежно від ситуації можуть самоназватись як завгодно. Як зручніше, для них це питання чисто прагматичне. Або залежно від якихось емоцій на той момент. Якщо прагматика не заважає тим емоціям.
Ну так може це і є совок, принаймні на наших теренах?
Можливо, те, що Ви називаєте абас або денаціоналізоване перекотиполе – я називаю "совок"?
Тоді можна визначити методом виключення: якщо людина НЕ співвідносить себе ні з українцями, ні з росіянами, ні з іншими національностями, ні навіть з хохлами – і має громадянство України або РФ – ось це і є совок?
Никита   | 10.11.2009 00:04
Стрілець:
Тобто я ще раз хочу підкреслити: кожна сучасна людина, незалежно від свого бажання або усвідомлення, знаходиться у цих двох взаємовідносинах:
- громадянських (громадянин певної країни чи особа без громадянства)
- національних (належить до певної нації або є денационалізованою. Але в останньому випадку вона денаціоналізована з однієї або двох націй – націй, до яких належать її батьки).
Тобто можна сказати, наприклад: Петро - має дружину і двох дітей; науковий працівник, громадянин України, українець.
Федір – має дружину і трьох дітей від попередніх шлюбів, будівельник, громадянин України, денаціоналізована особа (совок), за походженням – українець
Никита   | 10.11.2009 00:06
(Федір – невигадана людина. Це киянин, якого знаю особисто)
Стрілець   | 10.11.2009 00:24
Це вже "тепло"
Тоді стає логічним як скорочення:
"совєтскій чєловєк" – "совок"

Але при цьому на перше місце виходить
денаціоналізованість
цієї людини.
Думаю, що це цілком нормально, адже, звільнившись від зомбування совпропаганди, ми вже вільні усвідомлювати, що денаціоналізованість – річ глибока, потужно впливаюча на якість людини в дуже різних аспектах.
В тім числі й у чисто ділових. Бо руйнування традицій означає руйнування й тих, які в цій нації служили саме для успішного ведення справ.
Ну й, само собою, в аспектах світоглядних.
Стрілець   | 10.11.2009 00:33
Тобто, як бачите,
вперто чіпляючись за явну схожість із Африкою, я зумів абстрагуватись від традиційного в таких випадках пояснення через "комунізм".
Який я не бачу причин сюди вплутувати у зв'язку з його повною й абсолютною відсутністю в СССР. Використання його завідомими бандитами в ролі чи то ніби ідеології, чи то практично релігії з добре розвинутою обрядовістю – не є підставою для висновків.
Точно так само, як Варфоломіївська ніч не є підставою, щоб робити якісь висновки про християнство. Хоч та ніч і йшла з іменем Христа.



Самые комментируемые
"Проблема" языка: наживка для электората  908
Русскоговорящие украинские националисты...  905
Государство Украина не состоялось...  773
Вопрос русского языка в Украине – тест на демократию?  740
Русский язык получил государственный статус второго языка в Украине  690
Андрій Іллєнко: Нотатки про соціал-національну революцію  672
Дмитро Чобіт: Макуха або Штрихи до політичного портрета "Блоку Юлії Тимошенко"  668









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua