Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Веснушка: моя думка.

Leon | 12.05.2009 11:17

7
Рейтинг
7


Голосов "за"
16

Голосов "против"
9

Відносно історії і коментарів до неї.

Одразу прошу вибачення за те, що не зміг одразу відповісти на коментарі до історії про рядового Петра Веснушку. Натомість відповідаю статтею.

Дякую всім, хто прочитав і не залишився байдужим до тієї сумної історії. Не всі зрозуміли, в чому її суть. Точніше – майже ніхто її не зрозумів. Одні бачили те, як держава-переможець "підклується" і "дбає" за тих, хто кістьми лягав за ту омріяну Перемогу. Когось ця історія повеселила, хоча там для веселощів поводу якраз немає, якщо дочитати її до кінця й зрозуміти... Хтось почав мені співчувати, додаючи, що не дідуся "жалко", а саме мене, хоч я тої "жалості" й не потребую... Але най... (недоречніше, напевне) виявились звинувачення у русофобії і публікації мною нібито вигаданих історій...

Звісно, праві ті, що гнівно звинувачують держав-у/и у забутті своїх героїв, хоча й щорічно, 9 травня ті ж держави наголошують про те, що "Ніхто не забутий, ніщо не забуте", проводять паради смертоносної техніки, згадують про Перемогу, але реально... Реально ж виходить, що і до цього часу знаходять "необліковані" братські могили, та й назва монументів загиблим воїнам з Вічним вогнем у "необізнаних" викликає щонайменше здивування: "Могила Невідомого солдата"... Реально й те, що підлягають забуттю й такі як Петро Веснушкін – каліки,"блаженні", поки вони самі про себе не нагадають.

Я не ставлю під сумнів збереження пам'яті про тих воїнів. Але у мене викликає подив як це робиться "верхами" й легко сприймається "масами". Партія сказала – народ отвєтіл – єсть!? Якщо ніхто не забутий, то чому ж солдат-невідомий? І чому таке от порівняння у тій історії – "їх" могили, і "наші" могили? "Їх" ветерани – "наші" ветерани? Вигадка, як вважаєте? Чи реальність буття???

Ще одна історія, з життя. Не так давно стався дикий й кричущий по своїй неприродності злочин. Група молодиків щось гучно святкувала на... могилі Невідомого солдата! І на зауваження перехожого щодо паплюження пам'яті про воїнів, які загинули у тій війні молодики відреагували нестандартно: перехожого просто взяли й... спалили. На тому ж самому Вогні.

І це сталося не у якійсь там "Бандеровщіне", чи прибалтійській "єСеСовщінє", а у країні, яка нікому нічого не забуває, а от про своє – не пам'ятає...

Останнім часом пішла мода писати:"Мьі – помним!", це напевне замість "Ніхто не забутий...", бо у всьому світі своїх героїв та те, що вони вчинили все ж пам"ятають, а не "не забувають". Це вже позитив, бо прийшла частка європейського й світового мислення у "світлі" голови. Але, якщо пам'ятають, то чи назве хто прізвища захисників Брестської фортеці? Хоча б одне? Або чи назве прізвище того, хто здійснив перший повітряний таран у тій війні, щоб довести, що дійсно пам'ятають, а не розводять демагогію й не паразитують на тій пам'яті?

Щодо фортеці – визнаю, і сам не пам'ятаю, хоча одне ніби й пригадав – Гаврилов, а про таран – в курсі. Знаю, і не з Гугла – з власної пам'яті, ще школярем це знав...

Так хто про що пам'ятає? Український націоналіст, якого безпричинно звинувачують у русофобії та нібито пропаганді нацизму (бо на думку декого націоналізм, нацизм і фашизм – одне й те ж саме), чи той, хто "рулює" по тротуару обвішаний Георгіївськими стрічками й нічого не знає – не пам'ятає? Чи той, хто спалює перехожих на Вічному вогні? А може ще хтось із тих, хто "помніт" пригадає прізвища тих, хто у Биківні чи на Соловках поставив справу убивства людей – українців, росіян, євреїв та інших "на конвеєр"? Пам'ятають? Чи такі особи захворіли на амнезію вибіркового характеру – здесь помню, а здесь –...?

Хтось згадав би за Петра Веснушку, якби він сам про себе не нагадав? Хтось згадує про тих калік, що повернулись із радянсько-фінської, афганської, російсько – і радянсько-японської бійні? Та тих, хто у ній загинув? Навряд чи. Вони свою справу зробили – й підлягають "списанню", як от дехто звинуватив мене у тому, що у таке свято не можна було виставляти ту історію, й почав співчувати мені, від хрестивши себе від співчуття до старенького? А я скажу інше – не тільки можна, а й потрібно про них не тільки "не забувати", а й пам'ятати – знати, що такі є і дбати про них! Хіба вони – не воювали? Не вони за Батьківщину втрачали свої руки-ноги, щоб потім їх діти й онуки ховали батьків і дідів за високими стінами подалі від людей? Щоб зїх колишні вороги на них добровільно спокутували свої гріхи замість держави, яка про них не забуває, але й не згадує? Хто нам дав право про них забути??? "Ніхто не забутий" і "Мьі помним!" – пам'ятаєте?

Але і це – не все. Головне – у дещо іншому. Справа у нацизмі, якого дідусь Петро Веснушка сприймав так, як йому й втовкмачили, а саме "фашизмом", який насправді є дітищем не Гітлера, а Мусоліні, й з нацизмом має споріднення – приблизно як Італія до Німеччини (щодо фашизму я дещо раніше провів дослідження).

Так от, справа у тому, що такі як Петро Веснушка свято вірили, що з перемогою над німцем і Гітлером буде переможений нацизм. Тобто йому втовкмачили, що німець = нацист, значить того німця треба вбити, щоб той нацизм згинув.

Але хіба це не є сам нацизм – позбавлення життя за національною ознакою???

Чому дід Петро Веснушка під кінець історії нібито "пропав"?

Ісус Христос повчав людей істині за допомогою притч. Люди ж його не розуміли...

Звісно, я не Ісус, я звичайна людина.

Та ось мені спало на думку пояснити причину за допомогою притчі (не історія з життя).

Жив собі у одному селі чоловік. І був у нього сусід, з яким той чоловік деякий час товаришував. Та одного разу сусід захворів на сказ – пес приблудний вкусив. А чоловік замість того, щоб покликати інших і відправити хворого до лікарні, почав підгодовувати хворого й горілочкою пригощати, аж поки той не почав на людей нападати, й на того чоловіка напав. Вбив той чоловік хворого. Ніби разом із сусідом знищив і заразу. Та не помітив він, що й сам вже на те ж саме хворий...

Чоловік того сусіда вбив, а от як щодо себе?

Нікуди Петро Веснушка не "пропав". Він прийшов до реальності. Побачив не ілюзорний, а реальний світ. З усіма наслідками.

І пора б зрозуміти декому, що ворог не німець, українець, росіянин, грузин чи ще будь-хто інший, а той, хто намагається зробити ворогом саме належність людей до не свого роду-племені, та й ті, кому війна – мать родна, не дай поїсти – дай повоювати, аби відволікти увагу від власної ницості...

Декілька цитат.

Навіть переможна війна – це зло, що повинне бути відвернене мудрістю народів.

(О. фон Бісмарк)

Або людство покінчить із війною, або війна покінчить із людством. (Д.Кеннеді)

Війна – варварство, коли нападають на мирного сусіда, але це священний обов'язок, коли захищають батьківщину. (Гі де Мопассан)

Хто добрим ділом спокутує зло, той освітлює цей світ, мов місяць, що звільнився від хмар. (Китайська мудрість)

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua