Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
Квінтесенція   життя   глобальні катаклізми   людина

Шлях довжиною десять тисяч років: Пролог

gayduchik | 23.05.2008 23:25

6
Рейтинг
6


Голосов "за"
7

Голосов "против"
1

"І ви знову починаєте все з самого початку,
немов щойно народились, незнаючи нічого про те,
що діялось у древні часи у вас самих, на вашій землі."
Платон "Тімей"


ШЛЯХ

довжиною десять тисяч років


"...слід побачити за спонтанністю

цілей логіку історичного процесу."

Кант


Описуючи зустріч Іоана Цимісхія і Святослава під Доростолом, історики звертали увагу на зовнішній вигляд київського князя, наголошуючи на простоті його одягу, з прикрас відзначали тільки золоту сережку в усі. І "оселедець"...

Д.І.Яворницький, досліджуючи походження степових лицарів-низовиків, зафіксував, що історично відомими на Україні козаки стали з 1471 року, коли Київське князівство було перетворено у воєводство Великого Князівства Литовського. Під терміном "козак" однозначно розуміється "професійний воїн"... Провести зв'язок між козаками і воїнами князя Святослава заважав Час, об'ємом у п'ять століть, але тут допомогло повідомлення археологів, які прослідкували швидке відновлення культури доскіфського періоду в ІІ ст. одразу ж після відходу скіфів з Причорноморських степів у Крим. Отже 500 років не згладжує історичної пам'яті народу! І все стало на свої місця: Козацька доба – Київська Русь – кімерійці.

Додав "Пролог", бо ж не з повітря, в одну мить, з'явились наші далекі пращури... Зрештою, не такі вони вже й далекі.


ПРОЛОГ

"...людина самим буттям "закинута"

в істину буття."

Гайдегер


1. КВІНТЕСЕНЦІЯ

Квінтесенцією древні називали найтоншу

стихію, яка пронизувала все суще. В сучасній

науці так називають особливе всепроникаюче

поле, яке може змінюватись як в часі, так і в

просторі, від точки до точки.


Життя, як одна із форм матерії Всесвіту, зародилось на Землі після створення відповідних фізичних умов і найперше – становлення магнітного поля планети, яке відігравало роль і надійного щита від згубного космічного випромінювання і своєрідного терморегулятора атмосфери, і утворення власне самої атмосфери планети. Появі мікроорганізмів не обов'язкова підготовлена атмосфера, мікроорганізми самі створюють відповідну атмосферу. Багато їх видів може виживати при температурі +100°С і більше, при надзвичайно великій радіації (в ядерному реакторі). Є мікроорганізми, які можуть харчуватися ядрами будь-яких атомів або й чистим воднем, а для деяких мікробів кисень надзвичайно ядовитий.

Якщо вік Землі оцінюють в 4,2 мільярдів років, то вік порід, в яких знайдено вуглець органічного походження становить 3,8 мільярдів років, тобто майже одночасно із першими вірогідними слідами води. Паралельно з розвитком мікроорганізмів у водному середовищі проходило освоєння ними і відкритої поверхні планети, атмосфера якої на той час практично не містила в собі кисню. Найдревніші палеогрунти, результат життя і діяльності прадавніх мікроорганізмів, утворились на суші 2,4 мільярдів років тому. Насичення киснем атмосфери на першому етапі становлення біосфери планети – результат діяльності саме мікроорганізмів (кисень, на відміну від інших атмосферних газів, не міг з'явитись в атмосфері Землі шляхом дегазації магми)

Органіка з'являється практично відразу у вигляді високоорганізованої системи одноклітинних організмів, в якій для кожного гурту бактерій "розписано" всі функції, що необхідні для життя колонії. Такі форми організації бактерій називають ціанобактеріальними матами і проіснували вони без особливих змін приблизно 3,5 мільярдів років (їх навіть зараз знаходять у Сивашській затоці).

Біосистема кожного геологічного періоду є "чернеткою" наступного. Для кожного виду живих організмів відводиться певний період часу, в якому вони проводять необхідну для біосфери планети роботу.

Одні види органіки (одноклітинні організми) проіснували на Землі мільярди років до нашого часу без якихось видимих змін. І саме в цьому полягає суть організації біосфери – на протязі мільярдів років зберігається вид мікроорганізмів, здатних знову відновити кисневу атмосферу. Частина видів (безскелетні багатоклітинні організми), виконавши свою функцію, назажди зникає з історичної арени, але цей вид є похідною від найпростіших і при певних умовах може відтворитися знову для виконання своєї роботи. На базі скелетних організмів починається "моделювання" найрізноманітніших форм біосфери.

З появою рослинних організмів у воді і на поверхні грунту берегова лінія захищається від повітряної та водної ерозій і контури материків стають більш стійкими у часі. Відмираюча органіка створює шар родючого грунту навіть на скельних породах, тобто готується поверхня для масового заселення рослинних видів в подальшому.

Показова таблиця необхідності роботи живих організмів у певному проміжку часу

3,8млрд. р. Одноклітинні організми -фотоавтотрофи.

Початок насичення безкисневої атмосфери киснем.

Окислення молекул заліза, які випадають у вигляді нерозчинного осаду на дно (починають утворюватись поклади залізних руд).

840 – 540 млн.р. Безскелетні багатоклітинні організми – вендобіоти.

Надзвичайно ефективні фільтратори води.

Починаються швидко здійснюватись масштабні екологічні перебудови; очищена вода океану насичується киснем; сонячне світло проникає на більші глибини; з'являються придонні мікроорганізми.

Атмосфера насичується киснем до того рівня, при якому стає можливим становлення і розвиток більш складних видів.

600 млн.р. Губчаті організми – археоціати.

Очищення придонних шарів води від залишків органіки, на окислення якої (процес гниття) "витрачається" дуже багато кисню.

600 млн. р. Скелетні організми – членистоногі, хордові, хребетні.

"Моделюються" перші складні організми, на базі яких створюється біосфера планети.

Поява у тварин очей дала змогу освоїти тривимірний простір.

"Відпрацьовується" аналітична система – мозок.

У створенні умов для формування біосфери Землі приймали активну участь і глобальні катаклізми – утворення континентів і їх розпад, льодовикові періоди.

Дрейф континентальних плит змінював обличчя планети і кліматичні умови на самих континентах, що й було причиною появи одних видів живих організмів і зникнення інших.

Під час формування нових континентів по лінії зіткнення піднімались гігантські масиви землі, які ховали глибоко в надрах величезні об'єми органіки (так були захоронені ліси кам'яновугільного періоду), з якої через сотні мільйонів років утворились кам'яне вугілля, нафта і газ. По цій лінії з надр Землі піднімались континентальні скельні породи і перетворювались у потужні гірські масиви. Так 400 мільйонів років тому під час "збору" Європейського континенту з'явився Донецький кряж і 200 мільйонів років тому після стикування Європейської та Азійської континентальних плит піднялись Уральські гори, 100 мільйонів років тому Європейська та Турецько-іранська континентальні плити підняли Кавказ (Середземне море, Чорне і Каспійське – залишки прадавнього океану Тетіс, який ділив Пангею на дві частини), 50 мільйонів років тому Африканська плита, а до неї належить Італійський півострів, "наїхавши" на Європейську, створила Альпи.

Кожен льодовиковий період "проводив" масове і надзвичайно швидке захоронення органіки, завдяки чому різко збільшувався об'єм кисню в атмосфері планети, інтенсивно утворювались залізнорудні формації.

Показова таблиця глобальних континентальних перетворень і вплив цих перемін на формування біосфери

600 – 420 млн.р.

Утворення Гондвани, Євро-Північноамериканського і Азійського континентів.

Поява перших складних організмів – скелетних (членистоногі, хордові), рослин.

Розвиток судинних рослин.Утворення лісів кам'яновугільного періоду.

Поява комах.

420 – 200 млн.р.

Дрейф континентів.

Бурхливий розвиток лісів кам'яновугільного періоду.

Поява перших наземних хребетних – рептилій.

200 – 150 млн.р.

Суперконтинент Пангея.

Захоронення лісів кам'яновугільного періоду внаслідок стикування континентів.

Клімат близький до субтропічного (середземноморського типу).

Розквіт рептилій – динозаврів.

Поява ссавців.

Поява рослин сучасних видів.

150 – 100 млн.р

Розпад Пангеї.

Розвиток рослин сучасних видів.

Скорочення популяції динозаврів.

Поява птахів.

100 – 50 млн.р.

Дрейф континентів

Загибель динозаврів внаслідок різкої зміни клімату.

Розвиток нових видів ссавців і птахів.

Поширення сучасних видів рослин.

50 млн.р.

Формування сучасних континентів.

Масове захоронення органіки внаслідок стикування континентів.

Розвиток тропічних видів рослин.

Розвиток сучасних видів комах.

Розквіт популяції ссавців.

"Таким образом, из этой свирепствующей среди природы войны, из голода и смерти непосредственно вытекает самый высокий результат, который ум в состоянии себе представить – образование высших форм животной жизни. Есть величие в этом воззрении на жизнь, изначально вложенным Творцом в незначительное число форм или только в одну; между тем, как наша планета описывала и продолжает описывать в пространстве свой путь согласно неизменным законам тяготения, из такого простого начала возникали и продолжают развиваться несметные формы, изумительно совершенные и прекрасные."

Чарльз Дарвин "Происхождение видов"


2. ДЕНЬ ШОСТИЙ

Приблизно 10 мільйонів років тому, коли континентальні плити сформували сучасне обличчя планети, почалось формування ноосфери планети.

Сьогодні антропологи не можуть дати конкретну відповідь на ряд суттєвих питань, що стосуються походження людини та механізмів переходу одного виду в інший.

На відміну від своїх попередників-архантропів (рамапітеків, австралопітеків і синантропів) неандертальці були більш різноманітними в морфологічному відношенні, відрізнялися більш досконалою технологією обробітку камінної сировини (хоч ця технологія не зазнала якихось змін впродовж сотень тисячоліть існування палеоантропів), вміли добувати вогонь і використовувати його у власних потребах. Для захисту від негоди навчилися споруджувати житло. Створили перші ритуальні обряди поховання померлих і, завдяки високій організації з розвинутими внутрішніми соціальними взаємовідносинами, зуміли заселити гігантські простори Євразійського континенту з його складними і різноманітними кліматичними умовами. Останні дослідження генетиків дають підстави вважати, що неандертальці володіли досить розвиненою мовою. Але що ж тоді стало причиною несподіваного і досить таки швидкого зникнення неандертальців з історичної арени?

Генетики стверджують, що сучасна людина, неоантроп, з'явилась на світ приблизно 150 – 200 тисяч років тому на півдні Африки від однієї-єдиної жінки – праматері Єви. Нащадкам Єви знадобилося кілька тисячоліть, аби освоїти простори Африки, піднятись на північ і підійти до вузького перешийку, за яким розгортався Євразійський континент.

З появою на історичній арені неоантропів виникає дивовижна природна стійкість людини як виду. Починає надзвичайно швидко розвиватися виробництво різноманітних знарядь праці, при цьому суттєво вдосконалюється технологія обробітку камінної сировини (і вдосконалення засобів виробництва не зупиняється в часі), широко використовуються обсидіан та кістковий матеріал. Одночасно з'являються перші шедеври образотворчого мистецтва, неперевершені зразки печерного різнокольорового малюнку, скульптури людей і тварин. З усього живого тільки неоантроп вміє відтворювати двохвимірне і трьохвимірне зображення того, що бачить око. Нова людина наділена ще однією, поряд з генетично запрограмованим мовним апаратом, унікальною властивістю: вона порівнює те що бачить з тим, що вже бачила і завдяки цьому вчиться мислити і вдосконалювати мову.

Майже 40 тисяч років тому почався останній, в'юрмський, льодовиковий період з різкою зміною кліматичних зон на всіх континентах.

Стрімке пониження рівня води світового океану підняло з його надр величезні масиви суші, з'явились сотні нових островів. Напоєні дощами пустелі вкрились квітучими саванами.

Льодовик перекрив шлях річкам до Північного океану і на його межі почали утворюватись величезні прісноводні озера, що дали початок новим гігантським водотокам.

Частина території України (сучасні Полісся, Волинь, Поділля та Придніпров'я) перетворилась на холодну тундру, помережену безліччю великих та малих озер і річок. Лісові масиви відступили в Причорномор'я і Крим, основою їх стали хвойні та стійкі до холоду дерева. Лісотундрові простори освоїли стада мамонтів, північних оленів та шерстистих носорогів.

Приблизно 20 тисяч років тому розпочинаються активні міграції великих колективів людей. Неоантропи заселяють простори Євразійського континенту, просуваються далеко на північ, аж до Північного Льодовитого океану. Причину, яка підштовхнула людей до таких небезпечних мандрівок у надзвичайно складних кліматичних умовах, сьогодні пояснити не можуть.

20 тисяч років тому неоантропи вже полювали на мамонтів на території сучасної України.

Одну із стоянок стародавніх мисливців досліджено у знаменитому на весь світ Межиріччі, що на Канівщині. Тут розкопали кругле в плані житло, споруджене з кісток тварин, а перед входом археологи знайшли "план місцевості", який стародавній майстер вирізав на шматку бивня мамонта. За цим "планом" були розкопані й інші будівлі древнього селища.

І в Межиріччі, і в Мезині, що на Чернігівщині, в досліджених стародавніх стоянках крім зброї та засобів виробництва, виготовлених із камінної сировини, крім орнаментованих жіночих прикрас, стилізованих статуеток і наконечників списів із кісток, археологи знайшли і музичні інструменти з кісток мамонтів. Людина відчула магічну дію музики на себе.

10 тисяч років тому останній льодовик відійшов до північних широт. Тундра "перекочувала" вслід за льодовиком, за нею "потягнулись" лісові масиви. Зникли гігантські прісноводні озера, яким давав життя льодовик, пересохло багато його потужних водних потоків, залишивши по собі величезні сухі долини. Відкрився шлях до Льодовитого океану північним річкам.

Танення арктичного і гірських континентальних льодовиків супроводжувалось зливами, сельовими потоками і зсувами грунту. Долини і низовина вкрились багатометровою товщою води.

Гігантська маса води з арктичного і континентальних гірських льодовиків підняла рівень води світового океану як мінімум на 10 – 15 метрів, змінивши контури берегової смуги материків і поглинувши тисячі великих і малих островів.

Швидко, впродовж кількох століть, змінились кліматичні зони на планеті. Квітучі савани Сахари та Аравії прийняли свій теперишній вигляд.

Відступивши на північ континенту, льодовик залишив по собі в руслах річок морени напору. Один із них, Мошногорський мис, що в районі Черкас, перегородив долину Дніпра, піднявшись над нею на 90 метрів, і утворив величезне озеро. Звідси Дніпро розгалужувався на два рукава, Західний та Східний, охоплюючи ними величезний острів (він згадувався і в літописах арабських географів та істориків VII – ІХ ст. н. е.). Основний, Західний, водний потік проходив по древньому, тисячолітньому ложу в кристалічних породах через Дніпрово-Бугський водорозділ і далі на південь руслом сучасного Південного Буга. Східний рукав проходив руслом нинішнього Дніпра.

Помірний вологий клімат, що відновився після відходу льодовика, порівняно швидко відродив потужні лісові масиви на території України. Вони поширились далеко на північ від Причорномор'я. Іншим став на території України і тваринний світ.

Закінчення льодовикового періоду знаменувалося подією надзвичайного масштабу: еволюційні зміни у світі рослин привели до появи злаків з високою харчовою цінністю.

Саме в цей період, період мезоліту (від 10 до 8 тисяч років тому), в суспільстві неоантропів сталися винятково важливі переміни – винайдення лука і стріл, приручення тварин і початок землеробства. Такі зміни можуть відбуватися тільки за умови стрімкого розвитку інтелекту. І, можливо, саме завдяки цим перемінам в суспільній організації неоантропів пояснюється фантастичне збільшення їх чисельності.

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua