Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Ювілей відчаю

Erik Bloodaxe | 22.01.2008 17:58

9
Рейтинг
9


Голосов "за"
14

Голосов "против"
5

Можливо, це звучить крамольно, але я ніколи не вважав самоспалення Олекси Гірника на Чернечій горі подвигом. При всій повазі до його пам'яті...

Можливо, це звучить крамольно, але я ніколи не вважав самоспалення Олекси Гірника на Чернечій горі подвигом. При всій повазі до його пам'яті. Зрештою, він сам так захотів і судити його може лише Бог. Однак я завжди ставився до цього вчинку лише як до акту відчаю. Бо, як на мене, подвиг – це добровільна самопожертва в процесі боротьби (адже подвигу з примусу не буває, а вимагати від когось подвигу – це аморально). А акт відчаю – це розпис у власному безсиллі жити і неспроможності щось змінити. Тому я ніколи би не наважився на суїцид – хоча в кого з нас не виникали подібні думки? Але для мене це все одно що втекти з поля битви, навіть не прийнявши бою.

Зрештою, чого своїм вчинком досяг О. Гірник – що, ідеологічний пресинг став меншим? КПРС припинила русифікацію? дисидентів-шістдесятників з тюрем повипускали? Щас!

Тому коли я почув про прес-конференцію нардепів-бютівців Павла Мовчана і Юрія Гнаткевича з дивною назвою "Хто готовий сьогодні спалити себе за соборну Україну?", мене, чесно кажучи, "перемкнуло". Це тільки "Аль-Каїда" робить мучеників із шахідів, котрі добро би лише самі гинули, а то уносять з собою в могилу десятки невинних людей. Сподіваюся, "Просвіта" не почне налагоджувати програми обміну досвідом з Бен Ладеном.

Одразу чомусь пригадав сцену з фільму Ельдара Рязанова "Пророцтво". Ту, де якийсь суб'єкт у виконанні Романа Карцева приходить до головного героя фільму, письменника, з каністрою бензину і пропонує йому, так би мовити, "повторити подвиг".

Хай би мені хто що не казав, але робити культ із самовбивства – це аморально. Більш блюзнірського піару, ніж на чужому горі, як на мене, годі придумати. Не кажучи вже про те, що не по-християнськи (якщо це для когось щось значить). Так само як і ставити під сумнів моральні якості людей в залежності від їхньої готовності чи неготовності до "ідейного" суїциду – а, судячи з того, як була заявлена тема прес-конференції, саме це малося на увазі. Так само, як подавати особисту трагедію однієї людини як виховний приклад (а раз виховний – значить для наслідування), ледь не культ. Ти можеш сповідувати будь-яку ідею, сперечатися за неї, зрештою – накладати життям. Але класти за неї ще й моє життя, або закликати мене зробити те ж саме ніхто не має права!

Рік тому президент Віктор Ющенко присвоїв О. Гірнику звання Героя України. Але різниця між цим Героєм України і іншим – Романом Шухевичем – якраз і полягає в тому, що, на відміну від першого, другий загинув у бою. Пішов з життя сам, але лише для того, аби уникнути ганьби полону. Зрештою, пішов з життя непереможеним. А інший Герой України, Левко Лук'яненко, хоча й був, за його словами близький до того, аби накласти на себе руки, але обрав життя й боротьбу. І в 1991 році написав Декларацію про державний суверенітет України.

Моє життя належить тільки мені й нікому більше. І я сам вирішую, що мені з ним робити. І не треба стукати до моєї совісті за допомогою пошлого (шкода, що в українській мові немає аналога цьому російському слову) плаката з портретом сумнівної подобизни до жертви і написом "Я спалився за Україну, а що для неї зробив ти?" А я зробив для неї якраз те, що не спалився.

І не спалюся. І ніхто від мене цього не дочекається. Бо своїм дітям, своїм батькам, всім, хто мене любить, я потрібен живим. Бо, крім мене, ніхто не зробить моєї справи. Недавно в мене вийшла перша книга, я хочу написати ще не одну, а, повторивши "подвиг" О. Гірника, я цього вже ніколи не зможу зробити.

Та й хто б мерз на Майдані, якби на знак протесту проти фальсифікацій всі кинулися б влаштовувати акти масового самоспалення?

Націю не можна побудувати на прикладах відчаю, руйнування і поразок. Нація цементується на прикладах перемог, інакше вона не має права на існування.

Тому хто хоче – хай купує каністру з бензином. Зрештою, це його вибір. А я обираю життя.

Юрій Рудницький

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua