Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Наш дошкульний сміх не вбити нічим!...


3
Рейтинг
3


Голосов "за"
8

Голосов "против"
5

Сміх – це унікальна зброя і зщеплення від апатії, рабської покори, несправедливості та іншої пошесті...

Українці – дивний нарід! Наприклад, надміру полюбляють посміятись над самими собою. Мабуть тому й збереглися на цій багатогрішній землі як етнос. От хто, скажіть-но мені, є ще серед інших народів такі? Мені принаймні невідомо. Мо' тут я й помиляюсь, то звиняйте. А яка в нас мова багатюща й пречудова, завдячуючи безлічі існуючим фразеологізмам, казкам, пісням тощо, зокрема різноманітним влучним прислів'ям та приказкам!... Чого гріха таїти, є серед них і досить дошкульні, ― нам вони не зовсім до вподоби, але куди тут правду-матку подіти?! ― як ось: "Моя хата скраю". Ох уже ця клята наша ментальність!... Але ж є й такі, скажімо: "Де спíлка, там і сúлка", "Дружній череді і вовк не страшний" або "Гуртом і чорта побореш" тощо. Є, звичайно, в нас ще одне чудове українське прислів'я: "Злодія не бити, добро губити". Та в нас, на жаль, б'ють здебільшого лише дрібних злодіїв, а інших чомусь старанно обходять або вдають, що не помічають... Ви одразу ж спитаєте мене, мовляв, чому так виходить?. Так тут і гадати довго не слід. Як сиділи роками в нас при верховній владі злодії на злодієві, що з вічно вчорашніх та їхні нащадки, так і продовжують сидіти, ще й поганяють одне одним... А ми як били їх влучним Словом – і досі б'ємо! І будемо бити, не дивлячись ні на що, бо іншої зброї ми не визнаємо, адже майже вроджені пацифісти. Хоча й було в нашій історії багато чого трагічного й страшного, що й пекло перед ним, здається раєм, приміром, Хмельниччина, Коліївщина, Голодомори, новітні національно-визвольні змагання...

Навіть коли сталася в нас ота страшна Чорнобильська трагедія, ми не перестали сміятися: складали анекдоти, правда, здебільшого в стилі чорного гумору, писали гуморески, фейлетони, памфлети, малювали карикатури, шаржі на своїх і чужих правителів – великих і маленьких... Але ж ви розумієте, що багато з того не друкувалося в пресі й з яких ото причин виходило так, а розходилось воно звичайним "самвидавом" чи розповідалося в курилках, на кухнях тощо. Одне слово, не падали духом, хоча на душі було нерідко паскудно.

А "помаранчева" революція стільки додала нам сміху, що вистачить, ясна річ, надовго. Тут тобі "народилися" і "козли недорізані", тобто це ми з вами, з ласки не Божої, а "нашого ядиного" кандидата в президенти, і "веселі яйця", від яких страждають потому ледь не на енурез наші деякі "ядині"... А ще наш багатий лексикон поповнили такі "вирази", як "кідало підрахуй", "американські валянки", "наколоті заморські апельсини" (одна екзальтована дамочка цілком серйозно стверджувала, що від них стався, мовляв, у багатьох із нас "менінгіт") тощо. Отож, певен, вони ще довго будуть нас звеселяти... Куди там не нашій відтепер Вєрці Смердючці! Нехай смішить наших братів-москаликів, усіляких там манкуртів, а ми будемо самі в себе та з себе сміятись на здоров'я й досхочу ― скільки заманеться...

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua