Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
Всевишній   люди   політики   мораль   наслідки...

Скільки вовка не годуй, а козу не дери, все одно з того нічого не вийде...


-10
Рейтинг
-10


Голосов "за"
2

Голосов "против"
12

Притча про Вовка, Барана й Козу...

У світі сьому всяк має підкорятися Богові – навіть найбільша й найсильніша істота чи, скажімо, зовсім нікчемна кузька. Словом, має строго жити за Божими законами. Бо так Всевишній забажав, створюючи нас, смертних і невдячних.

Отож у одному дикому тваринному тридев'ятому царстві закортіло підступному Сіроманцеві встановити свої вовчі правила та так, щоби всі там вили по-вовчому. Хоча й до того там закони мало чим відрізнялися від вовчих, адже поводирем спочатку був хитрий і підступний Лис, а згодом став правити такий собі Тхір – малоосвічений, але надзвичайно кмітливий і спритний. Ось тоді значна частина звірів згуртувалась і повстала, вийшовши на лісові галявини з однією єдиною вимогою – Тхора із його смердючим виплодком будь-що скинути з царського трону! І Тхір здався на милість звірів, об'явивши вибори нового вожака...

Претендентів на трон було двоє – з одного боку, Вовк, а з іншого – такий собі нічим непримітний Баран, якого таємно благословив сам Тхір і якого несподівано підтримала Коза, на перший погляд, вельми мила кізонька, а втім, надзвичайно амбітна й вельми честолюбна. Слід завважити, що Вовк давно мріяв зі своєю кровожерливою зграєю перебратися із задвірків царства й урешті-решт правити всім царством звірів. Але не дивлячись на вишукану підступність Вовка, він програв, бо раптом не витримав і обізвав різномастих звірів...останніми козлами, хто не бажав під його дуду вити по-вовчому та вперто продовжував залюбки бекати-мекати, одним словом, забажав залишитися самим собою. А ще образив Барана, назвавши того принизливо...котом шкодливим. Тож не допомогли й всілякі там хитрощі та підкупи, і на трон заступив Баран, як того й хотілося Тхорові.

А як же амбітна й честлюбна Коза, спитаєте? Невже змирилася з перемогою Барана, який її ще й невдовзі підступно ошукав, віддаливши її, здавалося, від себе на безпечну відстань, бо виявився таки й справді вправним та ревним послідовником неперевершеного інтригана Тхора – свого ідейно-політичного тата? Звичайно ж ні!... Коли вдруге довела свою здатність не тілько вигравати, а й заявити вголос, що вона варта значно більшого, тобто самій замахнутися на трон – чого на світі не буває! – отут Баран не на жарт стривожився. Та й Вовк наш не дрімає, адже недаремно всяк люд ще з давніх-давен запримітив: коли коза з вовком тягається – тілько шкура зостається. А втім, трапляються й окремі винятки.

Тож чи пощастить таки нашому Баранові вкупі з Вовком надійно зануздати норовливу Козу – поживемо-побачимо.

Одне знаємо напевне – нам, тварям, від цього все одно не буде вже легше. Хоча як знати, адже коли біда надокучить, то й розуму научить...

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua