Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
власність   споживач   абонент   договір   "блокада Ленінграда"

Комуналка-криміналка


-1
Рейтинг
-1


Голосов "за"
0

Голосов "против"
1

Казав пан, кожух дам та слово його тепле. Співвласники багатоквартирних будинків, то чим ви володієте? З ким розраховуватись за хлібину – з продавцем, пекарем, мельником чи хліборобом? Якщо ви не є власниками при будинкової території то навіщо ви оплачуєте її догляд? Це ж територія міста.

Проаналізувавши наявні у мене матеріали, співставивши їх з діючим законодавством та з отриманим останніми роками досвідом, я лише утвердився в думці стосовно того, що однією зі складових здійснюваного в Україні акту злочину геноциду є "беспредел" в комунальній сфері. В протидії цьому варварству безперспективними для мене виявилось використання як інституту судів загальної юрисдикції, цивільного і адміністративного так і звернення в різні інстанції. Підґрунтям такому є тотальне зрощення політичних сил, окремих політиків з криміналом. Відтак криміналізувавшись, провладний, привладний та опозиційний політикум підм'яв під себе суди, прокуратуру, службу безпеки, військо тощо. Дане звернення вважаю, що стане лакмусовим папірцем для новообраного складу органів місцевого самоврядування.

Фабула цієї проблеми мені вбачається наступною.

19.06.1992р. було прийнято Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Звідтоді, мешканці, приватизовуючи квартиру отримували: свідоцтво на право власності на житло; технічний паспорт на квартиру; домову книжку. Згідно цього ж закону вони автоматично набували права власності на відповідну частину будинку та допоміжних приміщень.

Через таке, залишилось невнормованим цілий ряд питань, які в подальшому спричинили до дуже багатьох проблем.

Назву лише деякі з них. Будинок є цілісним майновим комплексом. Тобто. Це і: квартири; допоміжні приміщення (сходові клітини, міжквартирні коридори, ліфтові шахти, підвали, горища, дах тощо); внутрішньобудинкові мережі електро-, газо-, водо-, теплопостачання та водовідведення; підбудинкова територія; прибудинкова територія тощо.

Відтак мешканці, приватизовуючи квартиру мали би, крім вище зазначеного, отримати: копію державного акта на земельну ділянку розташовану під будинком; копію державного акта на земельну ділянку розташовану біля будинку; копію технічного паспорта будинку; копію схеми внутрішньобудинкових мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання та водовідведення будинку тощо.

Завдяки такому мешканці з наймачів, переформатувались би у повноправних власників займаних ними квартир та у співвласників будинків, допоміжних приміщень, під і прибудинкових територій тощо.

З огляду на таке, ЖЕКи, втративши статус власника, мали би переформатуватись на житло-обслуговуючі підприємства та набувати статусу балансоутримувачів житлового фонду, а відповідно і виконавців житлово-комунальних послуг. Для цього вони мали би укласти відповідні договори чи угоди з новими власниками про передачу ними на баланс житло обслуговуючих підприємств цілісних майнових комплексів будинків для їх обслуговування. Орган місцевого самоврядування мав би затвердити ці підприємства в такому статусі та передати їм оригінали державних актів на під та при будинкові території, технічні паспорти будинків, схеми внутрішньобудинкових мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання та водовідведення будинків тощо.

Потім, житло обслуговуючі підприємства повинні би були укласти відповідні законодавству договори. Спочатку з постачальниками комунальних послуг, а тоді зі споживачами.

Однак за оті 18 попередніх років з вище перерахованого, зроблено менше половини. Підставою для такого стало не необізнаність чи низький інтелект владоможців, а їх низькі моральні якості. Це з одного боку. З іншого боку, низька правосвідомість споживачів та ще нижча їх соціальна активність.

Для прикладу того, що ми отримали наведу декілька прикладів по Білій Церкві.

Незважаючи на те, що: по будинку має бути визначено лише одного виконавця житлово-комунальних послуг; договори про надання житлово-комунальних послуг мають розроблятись виконавцем на підставі типових; споживач є рівноправною стороною договору; пропозиції споживача при укладенні договору мають істотне значення; відсутність договору є свідченням відсутності між виконавцем та споживачем цивільноправових відносин, а відтак і права у виконавця претендувати на оплату надаваних послуг; споживач не має обов'язку оплачувати неякісні чи ненадавані послуги; до укладення договору, виконавець має надати повну інформацію про послугу та наслідки укладення договору і тільки впевнившись, що споживач робить свідомий вибір, укладати з ним договір;на укладення договору надається строк – один місяць; у разі незгоди сторін з окремими пунктами договору складається протокол розбіжностей і питання вирішується в суді; у разі відмови споживача укладати договір, він укладається судом; тарифи на послуги та їх зміни мають бути невідкладно доведені виконавцем до відома споживача тощо, ми отримали:

- до 2000-го року комунальна сфера міста функціонувала за попередньою системою;

- з 15.10.1998р. до 18.12.0998р.; з 15.10.1999р. до 15.04.2000р.; з 15.10.2000р. до 15.04.2001р. – "холодні зими", це коли опалення та гаряче водопостачання на масиви "Таращанський" і "Леваневського" подавалось з параметрами достатніми аби не порозмерзались труби;

- з 30.05.2000р. всю комунальну сферу міста виведено поза межі закону;

- утаємничено дотепер рішення міськвиконкому від 30.05.2000р. N163 про зміну тарифу на обслуговування житлового фонду міста. За цим тарифом з мешканців багатоповерхівок стягали плату за роботи по обслуговуванню усього житлового фонду міста аж до 01.09.2005р;

- з 2001-го року виробники та постачальники почали самостійно стягати плату за комунальні послуги зі споживачів не маючи на таке права;

- з 2002-го року почався судовий "бєспрєдєл" по вибиванню з постраждалих, нібито, боргів. Створено корупційну організацію "Масивтепломережа" по вибиванню, нібито боргів, з постраждалих мешканців масиву "Леваневського" за вчинену над ними ж, наругу. Таку ж функцію виконувала і "Білоцерківтепломережа" стосовно постраждалих від її ж варварства, мешканців масиву "Таращанський";

- в кінці 2005-го року на початку 2006-го року виробників та постачальників комунальних послуг і ЖЕКи міськрадою, було затверджено виконавцями. При цьому внутрішньобудинкові системи формально перебували на балансі ЖЕКів. Вони ж їх, нібито, й обслуговували. А у "Білоцерківтепломережі" навіть не було на балансі систем постачання гарячої води;

- договори, цими "виконавцями" розроблялись на підставі вихолощених типових. Укладення таких ерзац-договорів здійснювалось на умовах ультиматумів. Наразі вони не надто переймались і відсутністю й таких "договорів", суди і без них здирали зі споживачів усе заявлене комунальниками;

- міськрада звільняла комунальників від сплати судового збору;

- суди: запровадили конвеєр – кожен суддя призначав на один і той же час, до і після обіду, розгляд двох десятків справ за позовами комунальників. Весь розгляд, як правило, проходив у кабінеті судді і тривав не більше 3-5 хвилин; досудові документи, а нерідко і рішення, дозволяли готувати комунальникам; "невигідні" документи або не долучали до справи, або підмінювали, або викрадали; допускали навіть підміну справ; практикували розгляд справ без виклику відповідача; дозволяли собі відмовляти відповідачу у наданні часу для пошуку захисника тощо;

- у виконавчій службі, виконавчим листам комунальників, було створено "зелену вулицю";

- комунальники не визнавали споживачів не те, що власниками квартир, співвласниками усього майнового комплексу будинку, а й навіть власне – споживачем. Тобто. Підприємства, які надають комунальні послуги поводяться зі споживачами, як з абонентами, а "Білоцерківтепломережі" міськрада навіть дозволила стягати зі споживачів абонплату. Але ж абонент це власник, наймач або орендар приватного будинку чи його частини, а аж ніяк не мешканець багатоповерхівки.

- міськрада дотепер: розпоряджається власністю співвласників будинків, як своєю; не зорганізувала та не затвердила жодного державного акта на під-, чи прибудинкову територію; не визначила, належним чином, жодного виконавця житлово-комунальних послуг; не забезпечила повноправного набуття права власності мешканцям багатоповерхівок при приватизації ними квартир державного житлового фонду; зорганізувала, сприяла, покривала, прикривала афери – виконкому, комунальників тощо.

Прокуратура, служба безпеки звичайно ж усього цього свавілля не тільки "не бачать", а й не хочуть слухати про таке. Перші, ловлять кишенькових злодюжок. Другі, "шпійонів". Тим і обмежують свою "бурхливу діяльність".

За ці роки хто тільки не гетьманував у місті. І сердешні і безсердешні. І червоні, і помаранчеві, і біло голубі. І ніякі і всякі. А ситуація лишень погіршується. На разі діло йде до масового брутального викидання людей з квартир. Отже, програма "Україна без людей переходить в іншу фазу". А ми мовчім. "Мудрі" українці, трясця вашій мамі.










© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua