Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

давайте писати і про здобутки

verbicky | 9.03.2009 08:37

-5
Рейтинг
-5


Голосов "за"
1

Голосов "против"
6

В країні криза, повна зневіра у всіх гілках влади. Здається ми в прирві. Але не зважаючи на кризу і нині зустрічаються здобутки. Я не раз писав, як влада вкрала у сихівчан Державний стоматологічний центр. Його нема і не буде. Та зато нарешті відкрили в Сихові комунальну стоматполіклініку, де можуть лікуватись і бідні. Хіба ж про це не варто писати?

давайте писати і про здобутки
Через 20 років Сихівчани таки дочекались

стоматполіклініки для бідних

Колись моя поштова скринька була набита газетами. Тепер виписую тільки "Урядовий курєр". І то лише тому, що тут друкують закони, укази та постанови нашої влади, а підписка пільгова. Інших газет навіть не читаю. Бо ж наша "незалежна" преса насправді незалежна лише від читача і переповнені брехнею, бездуховністю, безідейністю. Не добро проповідуэ, а зло. Читаєш їх і здається, що нас за ці 19 років Незалежності відкинуто на півтори сторіччя назад.

Дійсно.Пригадаймо історію. 1861 рік. Помер Тарас Шевченко. Україна втратила свого Апостола. Провалилася земельна реформа. Пани залишили своїх колишніх кріпаків без належної їм по Закону землі (1,05 га на людину). Закон став фікцією. На Малоросію обрушилася духовна криза. Запанували нігілізм, безідейність, бездуховність. Людей охопив настрій безвиході. І от тоді один з керівників Київської "Громади", (поляк по матері і литовець по батьку) Володимир Антонович звернувся до громадівців із закликом створити пісню, подібну до "Марсельєзи". Вона повинна була відродити Віру нації у світле майбутнє. І не маститий "справжній українець" Пантелеймон Куліш, який став правонаступником Тараса Шевченко, а юні студенти – вісімнадцятирічний Микола Вербицкий-Антіох, нащадок столбових дворян Російської імперії, брати Рильські – 18 річний Йосип та двадцятирічний Тадей, уроджоні шляхтичі королівської крові і нащадок болгарських царів 20 річний Олександр Стоянов під керівництвом 22 річного кандидата правознавства Павла Чубинського відгукнулись на цей заклик і написали вірш "Ще не вмерли України".Вони були різних національностей, але стали українцями. Першими Українцями. Покладена на музику Миколою Лисенко їх "Українська Марсельєза" полетіла по всіх "Громадах", перетворюючи Малоросію на Україну. А коли церковний композитор Михайло Вербицький, вважаючи автором Шевченко (вірш було надруковано у Львівській "Меті" за підписом Шевченка), написав до цих слів музику – зникли Малоросія, Галичина і Людимирія. З'явилася безкрайня Україна і її Гімн.

Сьогодні шахраї, жлоби й нездари, що від нашого імені пролізли у владу, відкинули Україну в ті часи. Але навіть в нинішній час Іуди є світлі моменти, про які варто писати.

Я живу у віддаленому від центру міста спальному районі – Сихові. Тут нині проживає більше 300 000 львів'ян. Застроюватися він почав ще в часи правління В'ячеслава Секретарюка. Але незатишно тоді жилося сихівчанам. Проблеми з дорогами, проблеми з транспортом, проблеми з магазинами, шкільними і дошкільними закладами, не кажучи вже про лікування За ці типові проблеми району-новобудови його навіть прозвали "Психовим"...

Зараз Сихів не пізнаєш Тут жити навіть краще, ніж в центрі і старих районах міста. А завдяки мосту, побудованому в 2004 незабутнім Георгієм Кирпою, добиратися до центру можна всього за 15 хвилин.

А ось недавно стала збуватись мрія останнього голови львівського міськвиконкому, одного із засновників комуністичного "Руху за перебудову" (основи всіх нинішніх "Рухів"), першого демократично обраного мера Львова – Богдана Котика. Це він за своїх недовгих 2,5 років правління Львовом (їх обірвала смерть) запланував розвиток інфраструктури Сихова. Це при ньому було заплановано будівництво трамвайної і тролейбусної ліній на Сихів. Це він вибив в Москві кошти на створення в Сихові Державного Медичного Центру, який повинен був включати дорослу і дитячу поліклініки, лікарню і стоматологічний центр...

На жаль, його смерть, що співпала із смертю Радянського Союзу, не дала здійснитися цим планам. Непідготовлені до Незалежності, ми обрали до влади не тих, хто "умів – знав – міг", а тих, хто голосніше кричав "Ганьба!". Людей з порожніми головами і серцями. І настали в Україні часи Руїни, яка продовжується і зараз, посилена світовою кризою.

Ще за час правління Василя Куйбіди змогли побудувати прекрасну поліклініку для дорослих http://s43.radikal.ru/i101/0902/e2/5377b5537123.jpg, поряд з якою виросли стіни красеня стоматологічного центру, заклали фундамент дитячої стоматполіклініки http://s58.radikal.ru/i161/0902/f3/4a22fc1b99ce.jpg. А потім, як завжди, невідомо куди поділися кошти на завершення будівництва. За свої гроші сихівські лікарі-стоматологи, які розраховували працювати в тому центрі, купили і вставили вікна. На більше грошей не вистачило. Роками стояла недобудована будівля, зіяючи зіницями вибитих вікон. http://s49.radikal.ru/i126/0902/03/3df2660dc563.jpg Вона почала перетворюватися на руїну, поки в 2007 частину не віддали під Районну Адміністрацію. Це, звичайно, викликало величезне незадоволення сихівчан, що втратили надію на безкоштовне лікування зубів. На зустрічі депутатів НУНС з виборцями, яка відбувалася в кінотеатрі ім. Довженко перед черговими позачерговими виборами, останні трохи не побили своїх депутатів за невиконання передвиборних обіцянок. А серед тих постійних обіцянок була і обіцянка відкрити в Сихові комунальну стоматполіклініку. Завжди обіцяли і завжди забували про ті обіцянки, виправдовуючись тим, що в Сихові і так є більше півсотні приватних стоматологічних кабінетів. Он навіть в дорослій поліклініці є стоматологічне ПП "Клініка", яке займає ціле крило на 2 поверсі поліклініки для дорослих http://s40.radikal.ru/i088/0902/a6/50f0e4a8122e.jpg Після цієї епохальної зустрічі депутатам довелося підняти питання сихівської стоматполіклініки спочатку на сесії міськради, де їх підтримав БЮТ, потім на засіданні міськвиконкому. З міського бюджету були виділені кошти, дещицю зробили за свій кошт стоматологи і ось в Сихові відкрилися двері філії комунальної стоматполіклініки http://i073.radikal.ru/0902/2a/288b3abdde36.jpg

Звичайно, грошей на те, щоб добудувати частину запланованого колись Стоматологічного центру не вистачило. Прийняли пропозицію стоматологів – виділити для комунальної стоматполіклініки крило третього поверху поліклініки для дорослих. Адже будувалася вона з великим запасом. Вечорами було видно, що багато кабінетів пустують http://s47.radikal.ru/i116/0902/02/aa9601fc1075.jpg, отже передача приміщень не погіршила умови роботи інших лікарів поліклініки, пусті кабінети ще залишились...

У нас прийнято писати про низьку якість лікування в державних поліклініках, особливо в стоматологічних. Мовляв кращі кадри в них переманили приватні клініки. А чи так це? Я відношусь до покоління "Дітей війни". Мою матір вбили, коли мені було всього декілька місяців. У дітей, позбавлених в грудному віці материнського молока, не буває хороших зубів. Лікував я їх з 5 років. Коли потрапив до Львова, у мене вже не було половини зубів. Але тут мені пощастило. У Державній поліклініці по Академічній я потрапив до стоматолога від Бога Віктора Костянтиновичеві Нікітіна. За 15 років, які він займався мною, я не втратив ні єдиного зуба. Мало того, коли у відрядженні у мене почався періодонтит нижнього зуба мудрості і, повернувшись, я прийшов до нього з розпухлою щокою, він після рентгену, встановив, що один з коренів зруйнований і вже не підлягає лікуванню. Належало видалити зуб. Але у мене вже давно були видалені три сусідні зуби. А це означало, що доведеться ставити знімний протез. Віктор Костянтинович відвів мене в хірургічний кабінет і там сам особисто не зуб вирвав, а тільки зіпсований корінь видалив! За два тижні він відвів мене в протезний кабінет і там поставив місток на четвірку і залишок вісімки. Місток тримався 15 років! На жаль, прийшов час і Віктора Костянтиновича відправили на пенсію. Якщо він приймав точно в призначений час, то у інших лікарів доводилося висиджувати годинами. На це у мене не було часу. Пішов по кооперативним і приватним стоматполіклінікам. Де б не лікувався, через рік-два лікування, доводилось зуб видаляти. Настав час знімних протезів. І тут мені знову пощастило. У міській Раді ВОІР (всесоюзна організація винахідників і раціоналізаторів) я познайомився із знаменитим доктором Варесом. Евальд Янович тоді викладав в Львівському медінституті, а крім того завідував науково-впровадницьким стоматологічним центром. Розміщувався його центр в крилі 6 поверху Всесоюзного НДІ Матеріалів www.electron.lviv.ua/uploads/pics/1_02.jpg (тепер НВО "Карат") що займався кристалами, плівками і металло-пластмассо-керамікою. Варес разом з вченими НДІ експериментував з матеріалами для зубних протезів. Я почав протезуватися у нього. Їх з Нікітіним об'єднувала фронтова молодість. Нікітін колись лікував зуби маршалові Конєву. Варес лікував їх фельдмаршалові Паулюсу. Їм було що розповісти. Отже мені не до зубного болю було. Та його практично і не було. У обох була "Легка рука". Коли ж мені не сподобалося, що при користуванні знімною верхньою щелепою міняється дикція і погіршуються смакові відчуття, він покликав Зиновія Липського, який у нього підвищував кваліфікацію, і той примудрився зробити незнімний протез на верхню щелепу. Протез, що суперечить всім науковим теоріям – тримається всього на 5 зубах, з яких два парадонтозних, тобто теоретично не можуть бути несучими. А стоїть до цього часу. З Радянських років стоїть...

Давно уже немає у Львові Евальда Яновича. Переїхав до Донецька. Доручив мене своєму учню Ростику Беднарчику http://s40.radikal.ru/i090/0902/91/496f9c8e545b.jpg Він і терапевт, і парадантолог, і протезист. На жаль, він працює в приватній стоматполіклініці. Нещодавно у мого сина жахливо розболівся зуб. Я подзвонив Ростику. Ростик не власник, а найнятий робітник. Працює на хазяїна. То ж безкоштовно лікувати не може. У них, як і в будь-якій приватній поліклініці потрібно за укол заплатити 70 гр., за роботу по видаленню нерва з одного каналу 30 гр. За пломбу в каналі ще 100 гр. Тобто запломбувати зуб у приватника коштує щонайменше 200 гр. (є зуби і з 3 каналами)...

Це він і сказав мені, що в Сихові відкрилася філія комунальної поліклініки, в якій працює і мій давній знайомий Зиновій Липський. Порадив зекономити кошти і відвести сина до Липського. А я то дивувався, чому це на третьому поверсі поліклініки для дорослих, що напроти моїх вікон http://s52.radikal.ru/i137/0902/16/f2e0c616d146.jpg до пізнього вечора сяють вікна...

І ось ми в поліклініці. Біля реєстратури черга, як в старі добрі часи. http://i073.radikal.ru/0902/cb/2670aeac3788.jpg Залишаю сина в черзі, а сам йду в кабінет до Зиновія Липського http://s50.radikal.ru/i129/0902/3b/e7de4e8bd7cb.jpg Він похвалився грамотою-подякою за зусилля, які витратив на відкриття цієї філії http://i076.radikal.ru/0902/61/3bbf24167ea4.jpg Познайомив із знаменитою Лідією Володимирівною Примак http://s51.radikal.ru/i134/0902/22/2504165ed344.jpg. яка працює поряд з ним Двадцять років тому вона поставила пломбу моїй колезі. Пломба тримається до цих пір. На жаль, до обох черга розписана на весь день. Зиновій Антонович дізнавшись, що допомога потрібна не мені, а синові, пішов зі мною до реєстратури і записав сина до Оксани Малкуш-Ковтало. Пояснив, що стоматологія це така штука, в якій одним досвід і талант приходять з роками, як до нього. А є лікарі, які народились з "легкою рукою". Стоматологи від Бога. Саме такими були Нікітін і Варес. От саме таку "легку руку" має і Оксана. І от син у неї. Після усміхненої дівчинки, він з кислою http://s59.radikal.ru/i164/0902/d8/8b1db3e3b90e.jpg фізіономією всівся в крісло. Встав після лікування розгублено посміхаючись. Болю не було ні під час лікування, ні після. Каже, що знайшов свого Стоматолога...

Звичайно, потрібно б сказати і про інших лікарів цієї стоматполіклініки – терапевтів, хірургів, протезистів. Але їх 17 і я їх не знаю.

Комунальна стоматполіклініка створювалася, в основному, для людей похилого віку. Для людей, вся пенсія яких йде на ліки, комунальні послуги і мізерну їжу. У більшості з них навіть зубів не залишилося. Чи в змозі вони вставити зубні протези у приватника, де це коштує пару тисяч гривен?. У комунальній поліклініці протезування теж платне. Але тільки керамічне і з дорогоцінних металів. Протезування на основі пластмас, а саме легкі пластмасові протези носять пенсіонери, – безкоштовне!

Так, через 20 років почалися збуватися плани Богдана Котика. Хай так і немає його Державного Стоматологічного центру, але початок йому покладено! Ось тільки не варто на цьому заспокоюватися. Адже для нормального функціонування стоматцентру потрібно ще сучасний рентгенкабинет, ливарняна лабораторія, кабінет парадонтології, установка для лікування кореневих каналів і прилад для електроодонтодиагностики. До того ж черги перед кабінетами http://s43.radikal.ru/i099/0902/bd/be325be5b9b4.jpg, а поліклініка тільки що відкрилася http://s51.radikal.ru/i132/0902/d0/e429ecbb5338.jpg і Сихівчани ще не всі про неї знають, свідчать про необхідність відкриття ще кабінетів.

Перед тим, як відсилати цей матеріал, я заніс його до своєї доброї знайомої – зав. орг. відділом ОДА Емілії Підляшецької, медика за базовою освітою http://s40.radikal.ru/i089/0902/d8/a962ad804ade.jpg Емілія уважно прочитала матеріал, задумливо почесала свій чарівний носик і набрала номер голови Сихівської Райадміністрації Івана Лозинського. Після розмови, з ним запевнила, що і вона, і голова районної адміністрації зроблять все від них залежне, щоб всі пропозиції сихівських стоматологів-ентузіастів нашли підтримку і в районі, і в області.Я добре знаю Емілію Володимирівну. Не дає вона пустопорожніх обіцянок. Допоможе лікарям всім, чим зможе.

І ще про одне.Мені здається, українські мас-медіа за 19 років Незалежності так і не знайшли свого місця в суспільному житті країни. Вони піклуються не про те, щоб відповідати інтересам читачів, а щоб зробити послугу своїм господарям – олігархам. Коли я пишу критичний матеріал, його відразу ж друкують і передруковують регіональні і центральні газети. Але от я написав матеріал про ягодник-плодорозсадник Євгенія Галатовича, в якому кущі плодоносять уже наступного року після посадки. Куди не слав – мовчання. Написав про газові пальники Олександра Екимовських, що підвищують ККД котлів ВНДІСТУ-5 (ними обладнана більшість наших котельних) з 72 до 96%. Знову мовчання. А на днях академік – теплоенергетик закликав по телебаченню, у зв'язку з кризою, не жаліти мільйонів на заміну цих котлів новими з Коефіцієнтом корисної дії 92%. Виходить, не знає про апробовані пальники Екимовських, що вимагають витрат на модернізацію, а не заміну, існуючих котлів ВНДІСТУ, не мільйонів, а всього декількох сотень гривен!

Прийшов час писати не про гидоти, а про хороше, про те, що покращує наше життя. Писати не про продажних владоможців, а про тих, хто може, знає, вміє і про тих, хто здатен нас повести вперед до світлого Майбуття!

Володимир Сиротенко (Вербицький)










© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua