Народные блоги
http://narodna.pravda.com.ua/rus/economics/486d3dae96580/

"Правекс-банк" – обдирач малозахищеного люду

ZBZS | 3.07.2008 23:59

В раду З'є днання борці в "За справедливість",
в редакційну раду газети "Вісник малозахищених"
Білоус Людмили Федорівни, мешканки м. Нетішин Хмельницької області


''Правекс-банк'' – обдирач малозахищеного люду
Звертається до вас за допомогою Білоус Людмила Федорівна. Мій син став жертвою "Правекс-Банку", взявши 18 вересня 2006 року кредит 2250 гривень на два роки.

Користуючись довірою клієнтів, "Правекс-Банк" самим безсовісним чином дурить людей, дописуючи їм в кредитному договорі плату за розрахункове обслуговування при споживчому кредитуванні в сумі, яка дорівнює більше половини позиченої суми.

Так, син оформив в "Правекс-Банку" кредит на суму 2250 гривень. Коли він запитав, які умови кредиту, йому сказали лише одну умову – 3% місячних. Ця умова його влаштувала і він не роздумував, бо для вирішення його сімейних проблем йому негайно були потрібні гроші. Працівник банку Олена Сергіївна дуже швидко оформила договір дала йому на підписання, вказавши де поставити підпис. При цьому, не повідомивши ще низку умов: так зване добровільне страхування – 2% від суми; договір – застава, де вписали холодильник і телевізор, не запитавши чи є він в нього в наявності, і оцінили на 7 тисяч гривень. Також при оформлені кредиту не запитали згоди третьої особи – дружини, яка знаходилась в декретній відпустці по догляду за дитиною. Також не поцікавився Банк чи вистачить синової заробітної плати для погашення кредиту, бо тоді він сплачував в інших банках ще два кредити.

Підписавши договори на кредит, їх не видали на руки, посилаючись на те, що відсутній керівник Банку і нема кому поставити підписи і печатки. Це є друга шахрайська дія "Правекс-Банку". Він не дає познайомитись з тим, що написано в договорах. Розрахунок Банку такий – довірливий клієнт соромиться ставитися з недовірою до банку, тому не знайомиться з тим, що написано. На таку вудочку клюють простодушні люди, яким дуже потрібні гроші і вони 100% довіряють Банку.

Людина, отримавши на руки лише графік погашення кредиту, не поспішає забрати договір, тим паче, що їй підказує працівник банку, що встигнете забрати через тиждень, а фактично люди приходять, як правило, не раніш як через місяць при першому погашені кредиту.

Син був без юриста, не фахівець фінансової чи банківської справи, тому, оформляючи третій кредит, понадіявся на таку ж чесність працівників Банку, яку виявили працівники інших Банків, де були оформлені попередні кредити і навіть не подивився до тих сум, які були розписані в графіку погашення.

Лише в грудні місяці, вже я випадково побачила той графік погашення. Глянувши на ті суми і підрахувавши (без підрахунку нічого й не побачиш) загальну суму, мене охопив жах – позичив 2250 грн., а віддати потрібно 4976 гривень. Майже 5 тисяч гривень, це ж більше ніж 100 відсотків від суми, яку позичив.

На той час кредитний договір так і не віддали, і я послала сина, щоб він приніс, бо не могли ми зрозуміти, де взялась така астрономічна сума. Познайомившись ближче з договором, стало зрозумілі шахрайські дії цього банку. До позиченої суми 2250грн. досумували аж 1395 гривень за розрахункове обслуговування і на загальну суму 3600 накрутили 36% річних, ось де взялась тисячна астрономічна сума. А відсотки в інших банках беруть лише з позиченої суми.

Син не один став жертвою таких шахрайських дій "Правекс-Банку". В тому ж вересні місяці оформили кредит ще мої дві знайомі і також опа м'ятались через місяць, коли отримали на руки кредитний договір. В той час (не знаю, як в інший) дуже багато людей були обдурені "Правекс-Банком". Люди не лише з Нетішина, а й із Славути, кожен день приходили з'ясовувати відношення і дуже сварилися з начальником, але про це я дізналась пізніше.

Опинившись в такій халепі, я і дві мої знайомі колеги по нещастю пішли в банк отримати пояснення таким діям. Але, на превеликий жаль, зустрітися ні в той день, ні пізніше не вдалося. Коробейніков Максим Вікторович – не частий гість банку, проживав (не знаю як нині) в м. Рівному. Не піймавши директора, ми звернулися до адвоката, щоб допоміг нам розібратися. Адвокат тричі звертався до банку з запитом згідно з нашими заявами, але відповіді так і не отримав, і порадив звернутися в прокуратуру. Чи ж прокурор не знає, що там діється?

В прокуратуру я не дійшла, а потрапила в лікарню зі страшним депресивним станом. Дізнавшись про той кредит, дружина кинула мого сина. Отримавши великий стрес, син покинув роботу і з трьома кредитами "на голові" прийшов до мене. Їздить на заробітки за кордон, відробляє кредит і догнати не може. Я сама, без чоловіка, виховала двох дітей. Ще є дочка, яка навчається в університеті. Зарплата, як на сьогоднішній день, мізерна. Тому, не витримавши такого горя, я отримала страшний стрес, відлежала два місяці в лікарні і ще півроку лікувалася вдома, вижила тільки чудом Божим.

Після лікарні дізналася, що в банку вже новий директор і звернулася за допомогою. Попереднього директора звільнили за кримінальний злочин, про це повідомлялось в газеті "Нетішинський Вісник". Але не за цей, що отак клієнтів обкрадає.

Новий директор уважно вислухав і пообіцяв допомогти. Але прийшовши через пару днів, я отримала відповідь, що він нічого змінити не може, а коли я заявила своє незадоволення, то сказав: "забирайся звідси".

Зрозумівши, що справедливості в такій установі добитися неможливо, ми прийняли з сином рішення самостійно підрахувати суму, яку потрібно віддати банку. Позичену суму син віддав за три місяці, про що свідчить квитанція про сплату, і ще ми виплатили негайно проценти за рік, сплативши ще у вересні 2007 року остаточну суму. Тобто, розрахувалися вдвічі швидше, ніж передбачено договором. Про своє рішення я повідомила директора завчасно, що більше сплачувати не будемо. Я ще надіялась, що в нього прокинеться совість і він прийме правильне рішення, звільнить нас від цієї кабали. Але цього не сталося. В лютому 2008 р. ми отримали лист з їхнього центрального банку, що в м. Києві. Директор департаменту кредитних операцій Руденко С.В. повідомила про суму боргу, який становив більше двох тисяч гривень, і пригрозила судом, назвавши дії сина шахрайськими. Як можна назвати так того клієнта, якого сам банк обдурив?

В пошуках правди я звернулася в філію Національного Банку України в м. Хмельницькому за поясненням такого кредитування. Начальник цього Банку Зіновій Дмитрович дуже чемно віднісся, уважно вислухав і познайомившись з кредитним договором відразу зателефонував начальнику "Правекс-Банку" в м. Хмельницькому. Повідомивши суть справи, перше запитання було його таким: "як ви можете так обдурювати людей, де ваша совість, ви що в Хмельницькому тоже так грабуєте людей?" Я переказую його слова. Той очевидно відповів, що такі розпорядження він отримує з Києва, бо Зіновій Дмитрович сказав, що зробить ревізію всіх його банків в області, а також повідомить про це в Національний Банк України. Мені ж пообіцяв освітити даний інцидент в засобах масової інформації і передати матеріали в прокуратуру, але сказав що це займе певний час.

Після цього я надіслала лист в Київський "Правекс-Банк", повідомила, що платити нічого не буду до прийняття Національним Банком України рішення по моєму зверненню.

Два місяці було спокійно. Рішення Національного Банку України не надійшло. В середині квітня син знову одержав лист з Києва з погрозою віддати його до суду за несплату.

В мене склалася така думка, що сьогодні в Україні ніхто не спішить допомогти простій людині, бо на першому місці йде боротьба за владу, а головна подія була – вибори мера Києва. Всім відомо, що "Правекс-Банк" є (чи був) власністю Леоніда Черновецького, самого чесного мера України, який робить доплату пенсіонерам м. Києва, а свою заробітну плату віддає бідним. Дуже легко зрозуміти, де він бере гроші, які так легко віддає бідним, щоб залишитися надовго в кріслі мера. Одних людей грабує по крупному, а другим віддає по крихті.

А можливо пан Черновецький і не знає про такі кримінальні дії свого банку? Потрібно надіслати йому таку інформацію. А іще нам дуже хочеться повідомити про це пана Луценка, щоб допоміг розібратися, хто є насправді улюблений мер Києва. Але, якби Луценко був кращий, то чи ж не знає він давно того, що я тут розповідаю, а як не знає, то чого він вартий на цій посаді?

А іще я хочу звернутися до нашого Президента України і поставити йому таке запитання: "як в нашій країні може існувати такий банк – шахрай", який користуючись довірою людини, обдирає її як липку, накручуючи на 36% річних, більше 100%?

Іще я хочу звернутися до всіх людей обдурених "Правекс – Банком", – не мовчіть, не давайте грабувати шахраям ваші зароблені потом гроші, звертайтеся до редакції "Вісник малозахищених" і будемо разом боротись за справедливість, за наші права, разом з людьми, які давно стали на захист простих людей.

Людмила Федорівна


© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua