Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
суд   медицина   Василь Новицький   шахрайство   право

Чи узаконить суд злочин проти всесвітньовідомого вченого доктора Новицького?

Андрій Калахан | 14.02.2011 14:36

4
Рейтинг
4


Голосов "за"
5

Голосов "против"
1

Справа, яку розглядає сумнозвісний Печерський райсуд, може не лише в чергове підірвати авторитет України та зіпсувати стосунки з Австрійською республікою. Ця справа може стати міжнародним вироком Україні та надовго закрити дискусію про будь-які європейські перспективи України.

Чи узаконить суд злочин проти всесвітньовідомого вченого доктора Новицького?
Йдеться про те, як була незаконно привласнена київська нерухомість всесвітньовідомого вченого, номінанта на Нобелівську премію, громадянина Австрії Василя Новицького.



У сумновідомому Печерському суді Києва уже рік триває судова тяганина, в якій попри всі докази, аферисти, що заволоділи двома квартирами доктора Новицького, не понесли відповідальності, а суд ніяк не може встановити факту крадіжки незаконної оборудки. Більше того, всевидяча українська Феміда в чергове може ухвалити абсурдне рішення.

Факти

У 1978 році Василь Новицький винайшов препарат "Україн" – перші у світі ліки, які знищують ракові клітини, не пошкоджуючи при цьому здорові. Цей препарат ефективно застосовується при лікування злоякісних пухлин у багатьох країнах світу. Зараз український вчений розробляє методику ранньої діагностики ракових захворювань.

У 2009 році, під час чергового візиту до України Василь Новицький дізнався, що дві його квартири продані. Після подання запиту в БТІ вдалося дізнатися, що квартири продані Бойчуку Василю Дмитровичу, власнику адвокатської фірми та нотаріальної контори в Києві, від імені Василя Новицького на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом 11-ї державної нотаріальної контори Леонтьєвою Ніною Йосипівною (на даний час – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу). Ця справа не була би гідна уваги Еркюля Пуаро, якби не той факт, що доктор Новицький не видавав жодних подібних довіреностей та якби не низка інших доказів, які свідчать про те, що нерухомість вченого була викрадена.

У лютому 2010 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла справа про незаконне привласнення двох квартир, які належать відомому вченому українського походження, громадянину Австрійської республіки Василю Новицькому. Він звернувся до суду із вимогою визнати недійсною довіреність, договори купівлі-продажу, які укладені на підставі цієї довіреності та визнати його право власності на дві спірні квартири. Цю справу веде заступник голови райсуду Рейнард Ія Матвіївна. Відповідачами у справі є особа, яка стала власником квартир – Бойчук Василь Дмитрович, Безнісько Тамара Георгіївна, яка власне і уклала з ним договір купівлі-продажу квартир від імені Василя Новицького та третя особа – нотаріус, завдяки якій стала можливою оборудка – Леонтьєва Ніна Йосипівна.

Факт перший: фальсифікація підпису під довіреністю. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) було проведено експертне дослідження зображення підпису від імені Василя Новицького на копії довіреності, на підставі якої було продано квартири. Відповідно до висновку почеркознавчого експертного дослідження від 30 листопада 2009 року, на зазначеній довіреності підпис Василя Новицького підроблений. Слід зазначити, що експертиза проводилася за фотокопією довіреності. Відсутність оригіналу відповідач намагається виправдати тим, що номінант на Нобелівську премію, 72-річний Василь Новицький викрав довіреність, розбивши шибку в автівці Бойчука під час спеціального візиту до України.



Факт другий: Новицького не було в Україні.
По ходу судової справи Новицьким було представлено документи, які підтверджують, що він на момент видачі довіреності (9 грудня 2003 року) не перебував на території України. Це засвідчують числені офіційні листи з Державної прикордонної служби України, зокрема Відділу обробки даних центральної підсистеми інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Гарт". Саме ця служба відає базою даних відомостей про осіб, які перетнули державний кордон України.

Крім того, паспорт Новицького засвідчує, що в час, коли він нібито підписав довіреність, він насправді не перебував в Україні. Згідно з позначками про перетин кордону, 8 грудня він в'їхав у республіку Таджикистан і виїхав звідти на наступний день, попрямувавши до Киргизстану. Відповідно 9 грудня вчений не міг встигнути побувати в Таджикистані, Киргизстані та Україні, при чому зробити це таким чином, щоби не отримати у паспорті відміток і оминути єдину електронну базу даних осіб, що перетнули державний кордон України. Також про те, що на момент нібито оформлення довіреності Новицького не було в Україні свідчить лист Торгівельної палати Австрійської республіки, де зазначено, що в цей час Василь Новицький перебував з офіційною місією в країнах Середньої Азії, та графік пересування місії, який збігається із позначками у паспорті Новицького. Крім того, у нотаріально завіреній виписці з банківського рахунку Новицького зазначено, що 10 грудня він користувався банківською карткою у Киргизстані.

Фінальним акордом є те, що в паспорті Василя Новицького, реквізити якого зазначені у реєстрі нотаріальних дій, немає не тільки відмітки про перебування в цей час на території України, але й візи для в'їзду на територію України, яка на той час була необхідною. Очевидно, всесвітньо відомий вчений нелегально перетнув кордон України для візиту до 11 державної нотаріальної контори.



Почеркознавча експертиза.
9 вересня 2010 року суд на вимогу Новицького призначив почеркознавчу експертизу. Тепер вже Державний науково-дослідний експертний криміналістичний центр МВС України (до речі ця експертна установа була обрана саме за наполяганням нотаріуса Леонтьєвої) засвідчив факт підробки підписів Новицького на другому примірнику довіреності та в журналі реєстрації нотаріальних дій. Коли висновок був отриманий, провадження у справі відновилося і 20 січня 2011 року відбулося судове засідання, на яке відповідачі не з'явилися попри те, що були поінформовані. Суд переніс засідання на 2 лютого. За цей короткий час сторона відповідача встигла зробити експертизу підпису на фотокопії довіреності в КНДІСЕ.

Поточний стан речей. Висновок КНДІСЕ був відмінний від попередніх двох – підпис на довіреності визнали таким, що належить доктору Новицькому. Але на сумніви наводить швидкість, з якою була виконана експертиза – процедура експертного дослідження в ДНДЕКЦ МВС зайняла близько 4 місяців, а для відповідачів експерти КНДІСЕ (перезавантаженість якого роботою загальновідома всім юристам в Україні) її зробили менш ніж за 2 тижні. Тепер вимагає суд на вимогу Відповідачів призначив повторну комісійну експертизу ВСІХ документів. А це затягування часу, який іде на користь пройдисвітів – вони продовжуватимуть користуватися привласненими квартирами і уникати відповідальності. Незрозуміло з яких підстав була призначена повторна експертиза, очевидно лише через те, що її висновок не сподобався відповідачам. Суд при винесенні ухвали про призначення повторної комісійної експертизи проігнорував обґрунтовані заперечення представника позивача, який звернув увагу суду на те, що ініціаторами проведення повторної експертизи не було наведено жодного доказу необґрунтованості висновку експерта що міститься в матеріалах справи, а також того, що він суперечить іншим обставинам справи.

Наразі є велика ймовірність фальсифікації результатів повторної експертизи. А суд, отримавши суперечливі висновки, не прийматиме до розгляду жодні експертизи. Таким чином позовна заява щодо визнання довіреності недійсною може бути незадоволена, а нотаріус Леонтьєва, яка нібито оформлювала довіреність, зможе уникнути відповідальності за свої протизаконні дії, що мають ознаки кримінального злочину. До всього махінатори намагаються розіграти карту вичерпаного терміну позовної давності, обґрунтовуючи свої аргументи, свідченнями, які не підтверджуються іншими обставинами справи.

Адвокат чи начальниця?

Суд охоче погоджується на слабко аргументовані клопотання сторони відповідача. Імовірно, велику роль в цьому відіграє адвокат відповідача Зінаїда Антошина, яка раніше займала посаду голови Шевченківського райсуду.



Свідок чи покриватель злочину?


Захист намагається підтвердити свою правоту показами свідків, серед яких родичі Бойчука, його друзі, колишні підлеглі. Вони засвідчують будь-який абсурд кшталту того, що бачили доктора Новицького у Києві у той день, коли він перебував у Киргизстані, закінчуючи тим, що нібито бачили як лікар отримує від відповідачів гроші за квартири. Фактично, питання власності квартири зараз ґрунтується на сфальшованих документах та на показах людей, про яких нічого не відомо і яких ніхто не може притягнути до відповідальності за хибні покази, адже такої практики в Україні поки немає.



Наостанок


Справа доктора Новицького, далеко не поодинокий випадок. Інститути, які мали забезпечувати законність в Україні: нотаріат, суд, адвокатура, свідки, – стають на сторону грабіжників. Якщо вони до кінця ітимуть на поводу у шахраїв і узаконять злочин проти всесвітньовідомого вченого, імовірність того, що прості українці зможуть добитися від Феміди притаманної їй справедливості – дуже низька. Проте є значна ймовірність того, що на основі цього процесу може розгорітися міжнародний скандал, обвинувальною стороною якого буде Австрійська республіка, яка не пробачить кривди, завданої своєму громадянину, котрий врятував життя тисячам людей, в тому числі в Україні. Отже судовий процес доктора Василя Новицького – це не лише випробування на здатність відмовлятися від корупційних спокус, але й тест на спроможність судової гілки влади ухвалювати правові рішення.

На жаль, корумпованість інституту законності в Україні є доконаним фактом та гнітючою реальністю. Схеми та розцінки на їх виконання чи не загальновідомі. Громадяни наражаються на судове свавілля навіть у найпростіших безспірних справах – судочинцям замало вже нажитого. Доктор Новицький – людина, яка завдяки своїй науковій діяльності здатна привернути увагу преси до беззаконня, яке чиниться проти нього. Чим більший розголос отримає справа – тим менша імовірність, що шахраям вдасться провернути оборудку, а ще меншою є вірогідність того, що їхній злочин залишиться безкарним. Отже, правда та суспільний розголос – на стороні Василя Новицького. На чиєму боці стане печерська Феміда?

Ми пильно стежитимемо за перебігом справи Василя Новицького.

Анастасія Сніжна










© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua