Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
Україна   КПУ   приймаки України   Хмеленок Николай Павлович   Председатель НКЦ   НКЦ   політична мімікрія   Голодомор   заперечення Голодомору   Закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні"

"Стокгольмський синдром" чи "політичта мімікрія" Хмеленка.

Victoria | 22.11.2009 05:38

15
Рейтинг
15


Голосов "за"
18

Голосов "против"
3

Tут все дуже просто: звичaйний україножер, відкритий ворог українського народу і всього українського.

Ні це не "стокгольмський синдром".

Tут все дуже просто: звичaйний україножер, відкритий ворог українського народу і всього українського.

Народився Хмеленок Николай Павлович в "д. Савичи Брагинского р-на Гомельской обл., лише у 1990 році переїхав в Україну.

Наша Держава ДОЗВОЛИЛА йому працювати з дітьми, як він сам пише:

"С тех пор и работаю в районном Доме школьников (сейчас ЦДЮТ). Преподавал немецкий язык в Городнянской средней школе N1".

Його жінка, (теж в КПУ), також "работает учительницей в Городнянской средней школе N2."

Відверто кажучи, я не уявляю, як може навчaти українських дітей така людина, яка вилила на НП, з 17.11 – по сьогодняшний день 23 ліньки та 89 (!!!) статей, повних ненавісті і анті-українських настроїв.

То хочу запитати у керівників школі N2 та ЦДЮТ: чому може навчити Українських дітей людина, яка пише:

"Тяжёлые впечатления оставляет посещение краеведческого музея в Городне, который год назад переселился в здание бывшего Дома школьников. Можно ли назвать краеведческим музей, стержневой экспозицией которого является фотовитрина из 54 плакатов "Забвению не подлежит: хроника коммунистической инквизиции", комплекты которых переданы во все районы Украины? Кстати, к Городне эти плакаты не имеют никакого отношения.

Советский период истории Украины, обнесённый красной колючей проволокой, трактуется на этих плакатах как "оккупация" и "колонизация", как "советская инквизиция". Такие "экспонаты" являются не только оскорблением старшего поколения, но и оскорблением для российского и украинского народов. Они разжигают в сердцах людей ненависть к северному соседу. А ещё говорим о дружбе народов, устраиваем шоу в Сеньковке.

Это не краеведческий музей, а музей собственного предательства. Дело не только в экспозиции, а и в том, в чьи руки она попала. А попала она в руки людей исторически малопросвещённых (деликатно выражаясь) и партийно (то есть националистически однобоко) заангажированных..."


Диво, патріоти нашої Батькивщини і свого рідного краю є для приймаків України: " люди исторически малопросвещённые (деликатно выражаясь) и партийно (то есть националистически однобоко) заангажированные".

І це тільки так, квіточки, як кажуть. Чого варте тільки заперечення Голодомору!

І тут у мене знову питання: як бути з Законом "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні"???

Залишимо це питання покищо... Шкода тільки, що до совісті такого писаки-рекордсмена, як Николай Хмеленок, апелювати не маємо можливісті, так як ця людина убога не тільки тілом, а й душею. Але Бог йому суддя...

Розглянемо далі ще одну сферу діяльності Хмеленока – Городнянский районный немецкий культурный центр "Взаимодействие.

Діло неначебто добре:

"восстановление доброго имени репрессированных и депортированных народов, жертв сталинизма, достижение полной и гласной реабилитации немцев Украины как депортированного народа, обеспечение политического равноправия с другими национальностями на территории Украины..."

ООО! Жертв сталинизма!!! Хто мені підкаже, що будував Сталін? Яке суспільство? Та невже капіталізм, з проявами якого так яро рветься в бій, захищаючи:

"восстановление доброго имени репрессированных и депортированных народов, жертв сталинизма".

Ні, я не проти німців, аж зовсім не проти, бо проживши в Німеччині майже 25 років, маю багато друзів – німців. Я дуже вдячна цій країні, в якій народились мої діти!

Мені тільки шкода тих німців, які щиро вірять, що Хмеленка турбує доля:

" репрессированных и депортированных народов, жертв сталинизма...как депортированного народа".

Годі вже займатись політичною мімікрією.

Не може нормальна людина одночасово займатись "...восстановлением доброго имени репрессированных и депортированных народов, жертв сталинизма, достижением полной и гласной реабилитации немцев Украины как депортированного народа..." і бути членов КПУ.

P.S.

В закінченні хочу нагадати слова безсмертного Талькова:

"И бомбит жлобов с трибуны

Самый главный в мире жлоб."

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua