Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
Україна   євроінтеграція   внутрішня і зовнішня безпека держави

Україна – не Грузія!!! (Відповідь Проходомцю і іже з ним)

Володимир | 17.08.2008 22:39

22
Рейтинг
22


Голосов "за"
23

Голосов "против"
1

Дуже цікава стаття http://h.ua/story/122545/#546956 з огляду на те, що вона написана... ні про що. Просто жування автором-Проходимцем московської нежиті разом із деякими коментаторами, які і досі живуть у мріях про ковбасу по 2 р.10.

Дуже цікава стаття http://h.ua/story/122545/#546956 з огляду на те, що вона написана... ні про що. Просто жування автором-Проходимцем московської нежиті разом із деякими коментаторами, які і досі живуть у мріях про ковбасу по 2 р.10.

Зараз кожний студент або школяр знає, що сучасні війни вже не ті, що були раніше, коли метою військових дій було захоплення території. Зараз основна мета будь-якої військової операції – контроль за енергоресурсами, або за шляхами постачання енергоресурсів.

Що стосується агресивних військових дій Росії в Південній Осетії, то тут треба зауважити, що осетинів іще Сталін після другої світової війни переселив звідтеля, а населив будь ким.

По-друге, якщо подивитися на карту, то навіть необізнаній людині стає зрозумілим, що Південна Осетія – це серце грузинської держави і знаходиться зовсім недалеко від нафтопровода, який обминає територію Росії, та іде з Баку до Джейхана і Поті. І вчорашні події з підривом залізничного моста, по якому, при підриві цього нафтопровода, подача по ньому не припинялася через те, що з однієї пошкодженої частини нафта заливалася у залізничні вагони які її транспортували через цей міст до другої частини нафтопровода а далі до Поті вона йшла звичайним шляхом.

Крім того, сам Поті (кінцевий пункт нафтопровода) став об'єктом агресії с боку Росії, бо там знаходиться термінал у якому нафта з нафтопровода перевантажується в танкери.

Спробуйте спростувати ці факти...

Тепер с приводу Абхазії. Цю частину Грузії, як і саму Грузію знаю дуже добре, бо дуже часто, з 1967 року, там бував і по роботі, і на відпочинку.

Так ось. В 1966 році там були дуже великі хвилювання. Абхази стали бунтувати і, навіть, влаштували страйк. Не працювали залізниця, перекрита була шосейна дорога тощо. Причиною цього стало те, що керували підприємствами (а це в основному були транспортні підприємства і торгівельні організації) в основному грузини. Усі надписи назв вулиць, закладів тощо були грузинською і російською мовами.

Абхази створили делегацію і поїхали до Москви з проханням відділити їх від Грузії і приєднати до Росії, тим більше, що від Росії їх фактично відділяв тонель і каньон, по якому текла річка Псоу.

В Москві цю делегацію очолив абхазьський письменник Георгій Гуліа, який там жив постійно. Коли делегацію прийняв Георгадзе то він, уважно вислухавши, їм сказав, що Абхазія завжди була у складі Грузії і в складі Грузії залишиться, а тим хто має бажання жити в Росії, він не заперечуватиме, якщо вони переселяться до Сочі. Тільки прийдеться йти пішки, поки в Абхазії триває страйк.

Після цього були звичайно зміни, другими секретарями райкомів і горкомів ставали звичайно абхази (принаймні люди з абхазькими прізвищами) і надписи на всіх закладах стали трьома мовами. Було дуже цікаво читати абхазькою мовою (у них свого алфавіту не було писали кирилицею) поруч з російською назвою, наприклад, "Гастроном" красувалося і абхазькою "Агастроном", або "остановка" – "аостановка" тощо.

Звичайно сучасні події в Абхазії йшли за московським сценарієм, коли в в угоду Москві, в Молдові, утворилася самопроголошена Придністровська республіка, в Грузії – Південна Осетія і Абхазія. І Москва, звичайно, підтримала усей цей парад суверенітетів. Цікаво було подивитися, якби таку ж незалежність продекларували автономні області Росії. Чи підтримала їх Москва? Пам'ятаєте, як говорив Єльцин, що він готовий надати такі автономні права Татарстану, яку вона зможе переварити (з підтекстом – тільки, не дай Боже, не виходьте зі складу РФ). А уявіть, що би сталося, якби Татарстан проголосив, що він виходить зі складу Росії і приєднується, наприклад, до Турції (до братів-мусульман)...

Крім того, для військових дій в Абхазії (щоб Росію не звинувачували в тому, що вона брала участь в вигнанні грузинів з Абхазії), Росія озброїла чеченський батальон під командуванням Шаміля Басаєва найсучаснішою технікою, в тому числі танками і бронемашинами. Цей батальон відіграв виключну роль (йшли на допомогу братам-мусульманам – абхазам) у розправі над етнічним грузинським православним населенням Абхазії. А чим цей батальон займався вже згодом і проти кого він повернув зброю усі знають. Про звірства, які чинилися над грузинами в Абхазії годі і говорити. Але Москва і досі побоюється говорити, що фактично вона відтяпала Абхазію у Грузії. У Абхазії дуже тихо (поки що) іде процес видачі російськіх паспортів (як і в Південній Осетії) усім бажаючим (звичайно за гроші). Потихеньку російські олігархи скуповують там нерухомість. Доречі, нещодавно моя приятелька повернулася з відпочинку із Сухумі. Дуже задоволена, бо відпочинок їй обійшовся у дуже скромну суму. І говорила, що можна там придбати будинок (двоповерховий) за символічну суму у півтори тисячі зелених (мабуть це будинки, які покинули грузини під час війни).

Доречі, повністю контролювати ситуацію в Абхазії зараз для Росії принципове питання через те, що незабаром у Сочі має відбутися зимові олімпійські ігри. А, якщо зовсім недалечко, у Абхазії, буде загроза збройних сутичок, то Росія полишиться права на проведення зимової олімпіади.

Ну, а про те, що нещодавно російські війська, відновлювали залізничну колію в Абхазії, вже й не приходиться говорити. Для чого? Звичайно для переброски туди військової техніки. Доречі, а хто озброїв абхазьку армію до зубів. Про це, мабуть ніхто не говорить. І звідки у бідної Абхазії такі гроші на сучасну військову техніку? Або хто озброїв і за чиї кошти осетинську армію?

Тільки і скавчать про те, що начебто Україна озброїла Грузію танками і іншим сучасним озброєнням. Але ніхто не говорить, що Україна вже 15 років по офіційно підписаному договору про військове співробітництво продавала, не порушуючи міжнародних правил і угод, наприклад, модернізовані радянські танки Т-72. Один такий танк коштує приблизно 1 млн. доларів. Український бюджет отримав від продажу цих танків 100 млн. доларів. І це відомий факт. І ніхто цього не заперечує. Бо тут немає жодного криміналу. Але Росії хочеться бути на ринку озброєння без конкуренції.

Може комусь невідомо, але харківській завод ім... Малишева виготовлював за замовленням Пакистану теж велику партію танків.

Тепер по суті статті, якогось Проходимця, що опублікована у ХайВеї під заголовком "Україна не Грузія (?) ".

По- перше хочу нагадати про події, що відбувалися в період так званого "майдану" у Східній Україні.

В Харкові заява нині покійного губернатора Є.Кушнарьова, про те, що в Харкові буде своя влада харківська. А чи не нагадує це про самопроголошення незалежності в Південній Осетії, чи в Абхазії. Автору довелося читати заяву одного із генералів, в якій він повідомляв СБУ про те, що Кушнарьов намагався переконати керівництво Східного прикордонного округу, про те, щоб наші прикордонники пропустили (у разі чого) через кордон з Росієї підрозділи російських збройних сил (!!!)...

А провокаційний з'їзд в Сіверськодонецьку. Тут вже треба пригадати загальновідомий вислів В.Путіна, де він говорив, що Росія там – де говорять російською (московською) мовою...

Уявляєте, шановні співгромадяне, на якій бочці пороху ми тоді сиділи. Могло, не дай Боже, статися у Східній Україні будь що. І погірше ніж в Південній Осетії. Думаю, що врятувало лише те, що у нас тут, слава Богу, немає мешканців з подвійним громадянством. Да і сучасним українським олігархам не хочеться бути в Росії, бо російські олігархи їх тут "розчавлять", як кошенят і все собі повідбирають.

Правда, тут можуть мені закинути: " А Лазаренко, що втік до Америки? Скільки у нього було громадянств? ".

І будуть праві. Тільки з однією маленькою поправочкою.

То ж Лазаренко. А куди переважна більшість зрадників-посадовців тікають? Тут не треба довго думати. А, в основному, в Росію. І Росія їх не видає, навіть Інтерполу. Бо Росія своїх не здає. Значить, усі ці колишні "наші" високопосадовці, і не були "нашими" для України. Вони тут працювали на Росію і як тільки їх викрили, то одразу опинилися в Росії. І не нещасними біженцями, а живуть там дуже і дуже добре. У них там є все для щасливого життя-буття, бо за своє зрадництво на користь Росії їм дуже і дуже добре платили.

Ну, і на останок. Тут автор-Проходимець обурюється тим, що "Українська сторона наполягає на тому, що ми повинні забезпечити дозвільний режим переміщення військових підрозділів територією України – іноземних військових підрозділів. Саме на це направлений цей документ (постанова РНБО – авт.), який передбачає, що за 10 днів командування ЧФ повинно інформувати українську сторону про маршрут переміщення, сили, які будуть брати участь у цьому переміщенні, інші характеристики, що відносяться до військової, безпекової компетенції".

Так це ж загальновідома в міжнародному праві норма базування іноземних військ. Інакше Росія розпочне з ким завгодно війну, а ми і не будемо про це знати. І країна з якою воюватиме Росія завдасть (не дай Боже) по нашому Севастополю, як місцю дислокації Чорноморського флоту РФ, військовий удар. А ми, пошиті у дурні російською стороною, будемо хлопати вухами.

Чи автор-Проходимець цього і домагається? Щоб нас пошили у дурні? Не вийде, пане Проходимець! Ми вже стали набагато розумнішими, ніж думають у різних там спецслужбах сусідських держав. Мабуть, через це і іде у наш бік, коли вже немає аргументів лайка, що ми такі-сякі, "бандерівці", "свідоміти" тощо. А ми вже звикли до тих прізвиськ, що чуємо регулярно від усіляких проходимців.

Ваша робота розрахована на "совків", що досі живуть згадками про ковбасу по 2 р.20.

А молодь вже давно усе розуміє і розбирається. А, найголовніше, що молодь, яка народилася і живе в Україні (незалежно від того, якою мовою спілкується між собою) вважає себе українцями.

І іще. Думаю, що події в Грузії нададуть потужний поштовх для руху України у європейському напрямку, бо це єдиний натепер правильний вибір для нашої країни – шлях колективної безпеки разом з європейськими країнами. І, навіть, куплені РАО "Газпром" "з потрухами" німецькі високопосадовці (а їх список було нещодавно опубліковано в німецькому часопису "Шпігель") не зможуть його загальмувати. Бо, вже усі в світи побачили звіриний оскал військово-політичної машини кремлівських нафтогазових олігархів.

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua