Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
ненасильство   насильство   агресія   рефлексії

Суспільствознавчий словник: насильство, ненасильство, агресія

Киянка | 7.03.2008 19:33

6
Рейтинг
6


Голосов "за"
6

Голосов "против"
0

Продовжую публікувати слова неповного й недосконалого суспільствознавчого словника, відкритого до критики, з побажанням скористатися для власних рефлексій.

Акценти в даних словах зроблені на тій проблематиці термінів, яку не дуже люблять публічно визнавати, але в якій практично варяться:) дискутанти, зокрема й багатьох форумів та блогів:)


От ще дискутівніша:) порція. Давайте думати... Якщо можливо – вголос думати толерантно:) до учасників.

Насильство – застосування (загроза застосування) сили як вияву своєї волі відносно інших. Насильство обмежує можливості дій на власний розсуд того, на кого спрямоване. Відповідно до характеру здійснення і форм вияву розрізняють насильство інституційне, фізичне, психологічне, інтелектуальне, мовне, символічне, а за смисловим навантаженням – ігрове, реактивне, компенсаторне, фрустраційне, й функціональне.

Центральною щодо насильства є проблема його доцільності (чи виправданості), яка має різні вирішення в різних відносинах та середовищах (виховання, подружжя, сусіди, спільнота, міжнародні відносини, ставлення до природи тощо).

Попри довготриваючі відповідні дискусії, практично не існує й не може існувати людина в малому чи великому соціумі, не зазнаючи та не вдаючись до якогось насильства.

Варто пам'ятати, засуджуючи деструктивні, особливо брутальні види насильства, що без певних розумно окреслених форм функціонального насильства неможливо ані нормально виховати дітей, ані мати незалежну державу зі свідомими громадянами.

Ненасильство – морально-етичний принцип, що стверджує відмову від спричинення шкоди (зла, болю, страждання) іншим людям. В основі філософії ненасильства лежить заперечення БРУТАЛЬНОЇ сили як засобу досягнення цілей, підґрунтя влади й управління. Глибинний сенс ненасильства – самообмеження БУДЬ-ЯКОЇ сили, обстоювання необхідності слідувати шляхом терпимості, довіри, діалогу. Прихильники ненасильства виступають проти усіх чинників, які принижують людську гідність, а також проти ВСІХ форм агресії.

На рівні ІДЕАЛУ ненасильство стверджує гуманізм та альтруїзм, облаштування суспільства, де люди долають прояви насильства і не вдаються до ЕКСТРЕМАЛЬНИХ засобів сили, примусу й терору.

На рівні ПРАКТИКИ вповні це втілити на жаль не є можливо з огляду на особливості індивідуальної та колективної людської психіки. То ж відповідні ідеальні сподівання є УТОПІЄЮ, хоч і варто дотримуватися та пропагувати ненасильство там, де це можливо й доцільно, пам'ятаючи, що суспільство ненасильства – це екстремум, до якого варто прагнути, але можна лише наближатися.

Ненасильство й насильство по-різному рефлекcувалися та втілювалися на практиці в різні часи різними народами: найбільш узагальнено можна говорити (в рамках європейської культурної традиції) про концепції античну, християнську та ліберальну. Наразі в першу чергу варто звернути увагу на те, що від часів формування й розповсюдження ліберальних поглядів на соціум спроби управлінських інституцій суспільства (та самих громадян) обмежити насильство стосувалися по суті витіснення зовнішньо-одіозних його форм, при одночасному посиленні застосування витонченіших, не завжди очевидних (а тому як мінімум не менш небезпечних) форм.

До останніх об'єктивно причетні нині НЕ ТІЛЬКИ спритні політики, безпринципні скоробагатьки з їх насильством рекламою – до новітніх форм насильства об'єктивно причетні (як такі, що пасивно беруть в ньому участь) навіть ті борці за ненасильство, які, йдучи на акції, залишають вдома своїх дітей перед телевізором з його рекламою, замість запросити їх з собою:).

Варто також пам'ятати, що ненасильство по відношенню до одних (наприклад, відмова від "бандити сидітимуть в тюрмах") на практиці нерідко фактично обертається в насильство по відношенню до інших – сприянням насильству по відношенню до цих інших (наприклад, до жертв бандитів).

Агресія – від лат. нападаю – зазвичай і трактується буквально (напад). Але, крім соціальної агресії – брутальної, несправедливої, руйнівної, агресія у гранично нейтральному розумінні є природною функціональною реакцією суб'єкта в умовах виживання. Слід чітко розрізняти причини й види агресії в соціальному житті, в якому трапляються ситуації (від побутових до суспільних), коли засудження агресії таке ж безсенсове, як і засудження агресії вірусів, коли відсутність агресивності веде до підпадіння під чуже насильство (наприклад, нездійснення суб'єктом упереджуючого нападу в тій чи іншій формі – веде до знищення цього суб'єкту).

Також варто пам'ятати, що той, хто беззастережно засуджує будь-яку агресію незалежно від контексту подій, дуже вірогідно (частіше несвідомо) керується комплексом неспроможного.

Агресія з метою нападу та агресія з метою захисту можуть мати різноманітні форми (серед яких – однакові чи подібні в одній та другій меті), які можуть бути спровокованими (прямо чи опосередковано, очевидно чи приховано, свідомо чи несвідомо) або неспровокованими, усвідомленими або неусвідомленими, моральна оцінка яких, залежно від конкретної ситуації, мотивації та характеристик учасників (суб'єктів-об'єктів агресії), може бути від однозначно негативної до варіативної (в тому числі й позитивної).

Доцільність чи виправдання тої чи іншої агресії дискутується здавна (в тому числі є й різні трактування в християнській традиції). Крім меж закону, кожен фактично формує своє відповідне теоретичне відношення та особливо – практикування згідно своїх психологічних рис, свого розуміння совісті та честі та здорового глузду у своїх обставинах особистого, родинного та спільнотного життя.

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua