Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
засвоєння знань   ілюстровані видання

Наглядність концепцій і придбання знань

Beware | 27.02.2008 20:44

11
Рейтинг
11


Голосов "за"
11

Голосов "против"
0

Про книжки з малюнками з графічно неілюстрованим прикладом, який наявно показує, що автор не засвоїв теми

В Аргентині видається чудова "коміксова" серія книжок про ідеї видатних людей сучасності, яка називається "Para principiantes", "для початковців" (http://www.paraprincipiantes.com/). Хоча "легка" подача матеріалу деким критикується (http://www.svoboda.com.ua/index.php?Lev=archive&Id=3891), вважаю, що є передчасним цілком дескредитувати цей жанр. Все залежить від освітченості авторів, від їх ерудиції і таланту подати матеріал коротко, наглядно, з гумором, не втрачаючи при цьому головних ідей і навіть ілюструючи тонкощі складних парадигм за допомогою малюнків. Пригадуються всім знайомі вислови про "краткость сестру таланта" і про дійсне розуміння ідей тільки у тому випадку, коли можеш їх пояснити навіть кухарці.

Відомо, що передові ідеї і нові концепції матеріально "народжуються" у вигляді товстелезних книжок, які читають вузькі фахівці, такі собі жреці науки, по своїй природі консервативні і майже завжди проголошують ідею єретичною, божевільною і деякий час чинять опір по всім знайомим причинам. Якщо ж ідеї "везе", вона розповсюджується серед фахівців і ще довго залишається незнайомою для більш широкого кола осіб, які могли б розвинути цю ідею на практиці і навіть доповнити чи виправити. Часто геніальні надбання поринають у забуття і тільки після декількох десятиріч знов "вспливають" на поверхню публічного знання, коли людство стає "готовим" щоб їх прийняти і використовувати. Навіть якщо людина хоче бути у курсі нових віянь, це важко зробити через спеціалізованість мови, вузьку галузеву спеціалізацію знань, неявність місць пошуку, тощо. Тому популяризація знань (не бийте мене!!!) як раніш у СССР чи зараз у найрозвинених країнах світу (забутьте про США), є дуже корисною ідеєю, яка б могла зіграти рятувальну роль у відродженні культури і освіти в Україні. Звичайно, це не єдиний шлях, ніхто не відмінює читання "товстих" книжок і першоджерел, але неоцінимо корисним є попередній короткий вступ перед важкістю розуміння складних речей. Придбання знань потребує від людини не тільки певної попередньої підготовки, але також емоційного та грального компонету. Ми легко вчимося тому, що нам цікаво і залюбки виконуємо сладну, нудну роботу якщо якась діяльність справді нам подобається. Великі вчені були "любителями" у прямому сенсі цього слова, вони заглиблялися у щось тому що це їм було ЦІКАВО, а не тому що могли отримати за це гроші, славу чи інші блага. І навпаки: скільки б нам не платили, як би ми не усвідомлювали що нам "треба" придбати якісь знання, все відкладається на останню хвилину, робиться формально і автоматично і залишає дуже малий відбиток на нас як особистостях "на потім".

Графічна мова – особлива. Якщо, читаючи, ми маємо уявляти собі образи, то дивлячись, ми є тільки їх отримувачами. При цьому по іншому працює підсвідомість тому що матеріал вже "бачиться" не нашими очима (а ніхто з нас не бачить однаково), появляються інші оцінюючі компоненти сприйняття і з*являється більша можливість маніпулювати нашою свідомістю і емоційно забарвлювати зміст, експлотуючи більш примітивні несвідомі "програмування" людини. Тому форма графічної подачі матеріалу є дуже важливою і є ефективною, вона накладається на наші культурно-етничні еталони і створює приваблення або відразу.

Хочу навести декілька прикладів з серії книжок "для початковців". Це досить короткі уривки, без малюнків (занадто ледача щоб сканувати, та і смію думати, що наші, українська школа графіки могла б все зробити набагато краще), і займають тільки декілька сторінок (та ще і з малюнками!). Книжки ці були написані людьми, які дуже глибоко знайомі з творчістю предмету своїх обстежень і можуть донести до нас у декількох словах ідеї поширені у багатьох творах. Я вибрала тему, що цікава власно мені, тому не знаю, наскільки цікавою вона може бути для читачів НП. Взагалі цю статтю треба віднести до розділу "Нудьга":-). Хочу поділитися розуміннями які я "придбала" з книжки "Piaget" з вищезгаданої серії. Хочу добавити, що тому що я людина суб*єктивна, представляю ці ідеї як я їх зрозуміла і навожу приклади які мені здаються більш ілюстративними.

Як взагалі людина вчиться чомусь?

"Если не умеешь обрести уменье

Тот, кто взять не может, что он может дать?"

Piaget займався проблемою придбання знань людьми і написав величезну купу книжок. Його засобом думати було писання. Він користувався лемою "кто ясно мыслит тот ясно излагает". Був зацікавлений у вивченні механізмів придбання знань дітьми і займався класифікацію типових "помилок" і "наівностей" сприйняття дітьми в залежності від їх віку. До Peaget і Freud ці "помилки" раніш повністю ігнорувалися психологією. Також порівнював научний і "дитячий" процеси пізнання. І ось до яких висновків прийшов.

1. Спонтанний засіб яким діти вибудовують свої знання є подібним до придбання знань науковцями. Діти постійно формулюють запитання і, крім того, видвигають гіпотези щоб якимось чином пояснити дійсність. Шукають закономірності чи правила що допоможуть їм зрозуміти дію речей, з подій що стають частиною їхнього життя. Цікаво, що діти настоюють на підтримці гіпотез які, у багатьох випадках, є протилежними тому, що дорослі вважають "явним". Не тільки міняють одну гіпотезу на іншу більш перевершену, також деколи синтезують і інтегрують, точно так, як вчені. Діти фомулюють гіпотези, спромогаються утримати їх, випробовують їх при різних умовах, слідують напрямкам у своїх пошуках. "Будують" свої знання.

2. Система знань має певну еволюцію. Це передумовлює що кожна досягнута структура включає попередні, від яких вона унаслідувала певні елементи. Таким чином, визнається позитивний характер більш давньої структури. Кожна система знань виходить з інших і відкриває можливість з*явлення інших систем, що являються реорганізацією попередніх. На відміну від органічного росту, що стає статичним, досягнувши максимальної точки, і ставши нестабільним, переходить до регресивної еволюції, інтелектуальний розвиток є по визначенню рухомим (чим стабільніший, тим рухоміший), може прогресувати без обмежень (якщо має здоровий дух). Завжди знаходиться у стані рухомої рівноваги.

3. Конструкція знань вивіряється постійно і прогресивно, таким чином, що кожне нововведення стає можливим тільки як функція попередніх надбань. Внутрішнім механізмом цього процесу є врівноваження, що представляє собою ряд активних компенсацій суб*єкта, як відповідь на зовнішні дратівники.

4. Знання не є простою копією реальності, тільки її інтерпретацією. Досвід приймається і інтерпретується системою, яку має суб*єкт, щоб дати йому сенс і змогти бути асімільованим. Щось асімілюється, якщо може бути вбудованим і перетвореним (перетравленим).

5. Придбання знань стається методом пристосування. Пристосування (адаптація) складається з приймання (асиміляції) і призручення (акомодації).

6. Симпатія (afecto) є енергією і двигуном любої поведінки і познання, якою інтелектуальною та б не була. Щоб чогось навчитись, треба мати симпатію до предмету. Інакше це неможливо.

Якщо ви ще тут, наведу деякі пликлади.

Люди з радянським минулим мають свою систему бачення і оцінок світу. Поставлені в умови неолібералізму, вони переосмислюють цю систему і виборочно приймають з неї ті елементи, які відповідають їхнім попереднім уявленням (призручуються) і відкидають зовсім несумісні, або "творчо" їх переосмислюють. Наприклад, неоліберальний індівідуализм гарно накладається на відбиту радянським минулим охоту до ближньої солідарності (не до дітей в африці, а до власного сусіда). Капіталистичне відчудження від засобів виробництва чудово толерується тому що відповідає радянській колективізації, що є тимож самим, але у інших умовах. Ліберальна цінність свободи слова переосмислюється і перетворюється на потужний механізм нео-радянської децентрованої ідеології покори старим господарям.

Приклад з мовами. Формування негативного ставлення до української культури значним чином гальмує її засвоєння, тому що неможливо вивчити те, до чого маєш відразу. Люди що впевнені у перевершеності своїх знань зачинені для придбання нових і не зможуть поміняти своє ставлення (і повністю адаптуватися) у нових умовах життя від чого постраждають самі.

Цій статті терміново не вистачає малюнків! Але я старалася і навіть проілюстувала деякі думки, як могла, бо малюю як і в дитинстві, по дитячому.

Дякую за увагу.

Комментарии









© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua