Дощу дай, Боже, тепла дай, Боже!
Плодися, земле, – Христос поможе.
Та не дай, Боже, гроз, ураганів,
Засух, розрухи, війни, вулканів.
Зерно посіяв – роди, пшениця,
Ячмінь і жито – всяка пашниця.
Доглянь уважно – пожертвуй снами -
Не заростають хай бур'янами.
Зерно дозріло – треба косити:
Будем багаті, будемо ситі!
Хліб уродило, цілюще зілля -
Будем з піснями, будуть весілля.
Будуть весілля – з'являться діти.
Як не пишатись, як не радіти.
Діти – основа міцності, слави,
А будуть діти – буде й держава.
Щоби розквітла, як цвіт калини,
В дружбі, в злагоді вся Україна!
У дружбі жити усім народам,
Хай буде воля, мир і свобода!
Щоби планета не знала крові,
Будьте щасливі, будьте здорові!
Пошли нам, Боже, щоб все збулося,
В неволі жити не довелося!
Віктор Геращенко
Ювілей Батьківщини
Двадцята Річниця, як вільна держава,
Моя Україна, мій рід!
Стодзвонами лине просторами слава
З Карпат аж до Дону, на схід!
Здійснилися мрії і воля народу,
Що вік у неволі страждав,
Що вік у борні за Вітчизни свободу
Життя молоде віддавав.
Московські татари і ляхи, і німці
Кайдани кували на нас.
Віками гнобили нас зайди-чужинці,
З народних знущалися мас!
Та слава Мазепи і слава Богдана
Нам дух осявала в борні...
І рідна Вкраїна, що Богом нам дана,
Вже квітне, мов цвіт, навесні!
І нині на честь ювілейного свята
Вже успіхи є чималі
В народу мого... Плідна праця завзята
До щастя веде на Землі!
Мужайся, Матусю, моя Україно,
І гордо здіймай волі стяг!
Вже гояться рани твої щохвилини,
В безсмертя проляже твій шлях!
Семен Возняк, м.Бурштин
Єднаймось, український народе!
Брати мої із Заходу і Сходу,
Єднаймось у звитяжній боротьбі,
Здобули ми вже жадану свободу,
Тепер же будьмо разом у ходьбі.
Згадаймо предків наших славних,
Що полягли на полі бою,
Щоб із часів отих прадавніх
Будити пам'ять в нас з тобою.
Усі ми діти матері-Вкраїни,
Хоч не усім болять її страждання.
Не допустімо до великої руїни,
Хай збудуться одвічні сподівання.
Несімо злагоду у наші лави,
Будуймо храм духовності святий,
Працюймо всі для величі держави,
Щоб діти і онуки гідно жили в ній.
Наталія Валько
У вирі боротьби
Через роки, через століття,
Через численні лихоліття,
Через Батурин і Базар,
Через Биківню й Холодний Яр,
І через Маківку, і Крути,
Через терори й екзекути,
Через суворі заборони
Та циркуляри і закони,
Через катівні й табори,
Через Дем'янові Лази,
Через страшні голодомори,
Через криваві непокори,
Через запроданство і зраду,
Через прокомустичну Верховну Раду
В ворожім вирі боротьби
Ти йшла до заповітної мети.
Не раз в ході ти зупинялась,
То падала, то піднімалась.
Свій шлях ти кров'ю поливала...
І день свободи наближала.
Ціною жертв свого народу
Ти здобула собі свободу.
І ось народ у дружнім колі
Вже двадцять літ живе на волі.
Тебе відразу світ признав,
В сім'ю Європи прописав
Міцну відроджену країну
Державу сильну Україну.
Тож бережім тепер її
У вольній і новій сім'ї,
Щоб відродилась наша слава
І наш народ, наша держава,
Щоби всі наші вороги
Запам'ятали назавжди,
Що не дозволимо ми їм
Втручатися в наш власний дім.
Микола Яцків
Моя Україно
Моя Україно, в радості й горі
Ти поруч зі мною щодня.
В колисці твоєї любові
Доля колисалась моя.
Піснями твоїми напоєна,
Задивлена в росяний цвіт
З глибинного твого кореня
Я проросла у світ.
Від твоєї зорі засвічені
Думка моя і чоло.
Рятує мене од відчаю
Твоє материнське тепло.
В симфонії болю і волі
Звучить і моя струна.
Ми ж нероздільні з тобою,
Земле моя дорога.
Немов до гнізда пташеня,
До лона твого пригортаюсь.
Ти моя найсвятіша сльоза,
Що ввібрала дзвінкі водограї.
Окреслюють долю мою
Твої ниви й гаї калинові.
За розквіт твій Бога молю,
Світлий Храме моєї любові!
Марія Букавин, м. Бурштин
джерело: Галицьке слово
