Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Рецензія на "Атлант розправив плечі" (промова Джона Галта)

Скляров Роман | 14.02.2011 00:59

1
Рейтинг
1


Голосов "за"
1

Голосов "против"
0

Айн Ренд, емігрувавши з Радянського Союзу до США у молодому віці, на власному досвіді відчула вади більшовистського державного устрою, де індивідуальність подавлюється державною машиною, яка, мов чудовисько Левіафан, накладає свої лапи на всі сфери суспільного життя.

Рецензія на ''Атлант розправив плечі'' (промова Джона Галта)
Айн Ренд, емігрувавши з Радянського Союзу до США у молодому віці, на власному досвіді відчула вади більшовистського державного устрою, де індивідуальність подавлюється державною машиною, яка, мов чудовисько Левіафан, накладає свої лапи на всі сфери суспільного життя. Тоталітарний режим на матеріалістичній основі, через заперечення існування у людини духовного творчого начала, незалежного від суспільства, заперечує таким чином і свободу совісті та свободу думки індивіда. Айн Ренд чітко зрозуміла радянський крайній етатизм та відобразила це у промові Джона Галта, де він засуджує відмову "від свого розуму при першому зіткненні з розумом інших", тобто з позицією соціального колективу, який цілком контролюється державною заангажованою пропагандою.

Напротивагу цьому, Галт у свої промові стверджує верховенство розуму індивіда, раціонального мислення як беззаперечного джерела морального закону, тобто системи обмежень і стримувань індивіда. ("Мораль – це те, що ми обираємо, а не те, що нам нав'язують, те, що ми розуміємо, а не те, чого нам варто підкоритися. Мораль раціональна, а розум не підпорядковується чужим заповідям."). Таким чином Айн Ренд, на мій погляд, робить ключову помилку, не враховуючи соціальну природу людини, тобто перебування індивідуума в соціумі і взаємодію з іншими людьми, ідентичними за потенціалом суб'єктами впливу на оточуючих, як позитивного, так і негативного. Не можна ставити долю особи у виняткову залежність від інтелектуальних здібностей іншої особи. Інтелект – це лише інструмент, який можна спрямувати і во благо, і на шкоду.

Встановити рамки та спрямувати інтелект є завданням моралі як духовного та інтелектуального надбання минулих і теперішніх поколінь, що відображає уявлення соціуму про справедливість, тобто необхідний порядок суспільних відносин. Саме мораль є основою кодифікованого права, покликаного створити систему координат для розвитку цілого, тобто суспільства, через розвиток індивіда. Тому жодна особа не може залежати від етичних якостей і духовної досконалості, властивої людям, що її оточують. У неідеальному, гріховному світі особа приречена жити в соціальній взаємодії, в якій вона не лише обмежується, але і охороняється законом і правом.

Таким чином, перша логічна помилка у Айн Ренд породжує наступну: "Вас просять пожертвувати інтелектуальною цілісністю, логікою, розумом, критеріями істини – задля того, щоб уподібнитись повії, кредо якої в тому, що найвище благо – догодити якомога більшому числу людей." Однак, підкорення індивідуального розуму загальній моралі не має наслідком примушення догодити іншій особі, а лише урівноваження їх інтересів та мирне співіснування, що і є умовою безперешкодного задоволення особистих інтересів індивіда, за що і виступає Айн Ренд.

Тому невірним з точки зору логіки буде і наступне твердження: "Якщо ви спробуєте відшукати в зведенні ваших етичних правил відповідь на питання "що є благо?", єдина відповідь, яку ви зможете там знайти, буде така: "Благо – це те, що добре для всіх, окрім тебе"." Насправді, воно має звучати так: "Благо – це те, що добре для тебе, і не порушує інтереси інших".

Ця нелогічна послідовність, тобто така, що не відповідає реальності за висловом самої Айн Ренд ("Так само ставтесь і до тих, хто на беззаперечний аргумент говорить вам: "Але це лише логіка", що у них означає: "Але це лише реальність". Реальності протистоїть лише одне царство – царство смерті."), ця нелогічна послідовність суджень приводить автора і до помилкового висновку всієї промови: "Якщо ви питаєте: чи добре допомагати ближньому? Ні, якщо він вимагає допомоги, немов має на неї повне право або допомогти йому – ваш моральний борг. Так, якщо таке ваше власне устремління, засноване на тому, що ви відчуваєте егоїстичне задоволення, усвідомлюючи цінність того, хто просить, і його боротьби.".

Саме егоїстичне задоволення Айн Ренд ставить на перший план, і причина цьому – неврахування тієї фундаментальної обставини, що людина є істотою соціальною, і можливість її самореалізації прямо залежить від рівня розвитку суспільства та кожного його члена, з яким ця людина взаємодіє; від функціонування політичних, правових та економічних інститутів, що забезпечують рівні можливості реалізації прав та задоволення потреб кожного члена суспільства. Але хто ж має розвивати, "удосконалювати" суспільство, як не самі його члени? Тому і здійснюючи політичні, правові чи економічні акти, керуватись вони повинні не егоїстичними інтересами, а служити (не жертвувати) інтересам цілого, соціуму, що і дасть їм змогу отримати все, що треба для життя.

Тому ідеологічні засади цієї промови є "вивернутими навиворіт" засадами більшовизму, при цьому зберігаючи одну з його рис – верховенство розуму над духом, тобто є егоїстично-атеїстичними.










© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua