Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Іншої ознаки не буде!-2


-2
Рейтинг
-2


Голосов "за"
0

Голосов "против"
2

А Господь кинув сильного вітра на море, – і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий...

Іншої ознаки не буде!-2
Протоієрей Олег Ведмеденко

"Прийди, Господи Ісусе..."

"А Господь кинув сильного вітра на море, – і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий.

І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля і ліг, і заснув.

І приступив до нього керівник корабля та й сказав йому: "Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, – може, згадає цей Бог про нас, і ми не загинемо..." (Йони, 1.4-6).


Що ж то за море, яке хвилюється та кипить "від сильного вітру"? Біблія сама розкриває свою символіку. Море – це "язики, племена і народи". У Відкритті святому апостолу Івану Богослову, 17-й розділ, 15-й вірш читаємо: "Води, що бачив ти їх... то народи та люди, і племена та язики". Житейське море, схвильоване бурею пристрастей, спокус та бажань людських, яке бентежиться різноманітними вітрами вчень, ідей та думок. Як пише апостол Павло: "від усякого вітру науки за людською оманою" (До Ефесян, 4.14). Бентежиться та нуртує, бо спить пророк Божий.

Що ж роблять моряки? Що роблять "корабельники", які керують, які направляють рух державницького корабля у тому морі людських пристрастей? Вони починають молитися своїм богам, "кликати кожен до свого бога". Лунають десятки рецептів порятунку і з уст сьогоднішніх "мореплавців" – урядовців, провідників політики, економіки, культури, освіти. Як багато богів світу цього, так багато й самих рецептів – від твердої національної валюти до іноземних інвестицій; від запровадження у школах вивчення народних обрядів до реформи вищої школи; від побудови демократичної держави до ідей диктатури та "твердої руки". Та не вгамовується море. Вирують пристрасті, збурений народ, немає спокою в серцях людських. Тоді починають скидати з корабля "баласт". Скинули вже ідеї і Сталіна, і Леніна, і Брежнєва, і Хрущова, і Горбачова... Пішли за борт лідери й післярадянських часів. Скинуть в це море й нинішніх провідників різноманітних ідей. Зіпхнуть як баласт, звинувативши у тих проблемах, які переливають через край, але не дасть і це заспокоєння – бо спить пророк Божий!...

І такий стан паніки, стан моління своїм богам та викидання баласту продовжуватиметься доти, доки "керівник корабля" не повернеться обличчям до духовності. Не погляне на релігію, як на один лише засіб заспокоїти море. Доки не зрозуміє, що пророк Божий – то єдина реальна сила, здатна вгамувати цю бурю. Доки не погляне на Йону не просто як на одного з пасажирів корабля, але як на Пророка. Доки не скаже йому: "Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, – може, згадає цей Бог про нас, і ми не загинемо!" Доки не кинеться жереб, і не зрозуміють корабельники: хто є дійсним винуватцем цієї великої бурі в людських серцях...

"І сказали вони один до одного: "Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо". І кинули вони жеребки, – і впав жеребок на Йону...

І налякалися ті люди великим страхом, і сказали до нього: "Що це ти наробив?" Бо ці люди довідалися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'явив.

І вони сказали до нього: "Що ми зробимо тобі, щоб утихомирилось море, щоб не заливало нас?" Бо море бушувало все більше.

І сказав він до них: "Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас..." (Йони, 1.7-12).


Ось де вихід! Ось панацея! Ось ліки для цього бунтівного світу – "укинути" в людське море пророка Божого: пророка смирення, пророка внутрішнього миру ("Йона" в перекладі – "голуб", символ миру). Широко відкрити двері для проповіді слова Божого по духу. Впустити світло істини в серця людські, "підняти високо" пророка Йону – і заспокоїться море, і стихне вітер, і вляжеться буря...

"І підняли вони Йону, і кинули його до моря, – і спинилося море від своєї лютості.

І налякалися ці люди Господа великим страхом, і приносили Господеві жертви і складали обітниці.

І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. І був Йона всередині цієї риби три дні та три ночі.

І молився Йона до Господа, Бога свого з утроби тієї риби...

І Господь звелів рибі, – і вона викинула Йону на суходіл" (Йони, 1.15-2.11).


Рід цей, – сказав Господь, – не побачить іншої ознаки, окрім ознаки пророка Йони. Як Йона перебув усередині великої риби три дні та три ночі, так буде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.

Що то є "велика риба"? І що символізує собою "риба" взагалі? Риби в біблійній мові – це душі людські, що поживають у морі світу цього. Однак душі духовно несвідомі, німі, безсловесні, бо "що лежить на серці, про те промовляють й уста". Це ті душі мирські, які належить "виловити", урятувати з моря пристрастей, принісши їм істину, слово, відкривши уста... Сказав Господь до апостолів, що рибалками були: "Ідіть зі Мною, – Я зроблю вас ловцями людей!" (Від Матвія, 4.19).

Отже, велика риба – це узагальнений образ людства, архетип вселенської людської душі, що живе в морі пристрастей. Це також символ провідників цих народів – "великих риб" від політики, бізнесу, влади, культури, – впливових людей, у фарватері яких ідуть уже й усі інші, дрібні рибки. І проковтне ця "велика риба" пророка Божого Йону. І пробуде він у череві її "три дні та три ночі"...

Що є день у біблійній мові? Мовою гебру, що нею написаний Старий Заповіт, слово "день" звучить як "йом", і означає "день", "період", "етап". Тобто, три великі етапи перебуватиме пророк Божий в душах людських, у свідомості людей, – три дні і три ночі перебуватиме Христос, слово Боже в серцях людських, "у серці землі". Три періоди: увірування, восиновлення і ствердження, одухотворення, розповсюдження правдивої віри Божої. Це й буде велике духовне хрещення в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. "Хрещення" – грецькою "баптисма" – "повне занурення" у віру, що чинна любов'ю, яка від слухання слова Божого духовного (в ім'я Отця); реалізація цієї віри, восиновлення, воплочення її в тілі нашому, в тілі церкви через життя смиренне (в ім'я Сина); і одухотворення, оспівування та розповсюдження її благодаттю (в ім'я Духа Святого).

І тільки тоді, коли минуть ці "три дні і три ночі", – то "викине риба Йону на суходіл": моря людських пристрастей, моря пожадливостей, ненависті, ворохобства уже не буде. Як і читаємо у Відкритті:

"І бачив я небо нове й нову землю, перше-бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.

І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із Неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого.

І почув я гучний голос із престолу, який кликав: "Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними"...

Той, Хто свідкує, говорить оце: "Так, – незабаром прийду!..." (Об'явлення, 21.1-3; 22.20).

Амінь. Прийди, Господи Ісусе!

www.vedmedenko.org










© 2007 - 2020, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua