Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Правоохоронні органи в Україні.

Ігор Бурдяк | 16.04.2012 16:13

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
2

МВС, прокуратура, суди часто замість того, щоб захищати громадян від правопорушників самі стають на злочинний шлях. Чи можна цьому зарадити?

Правоохоронні органи в Україні.
В п"ятницю, 13 квітня 2012 року в телешоу Савіка Шустера радник президента Андрій Портнов представляв новий карно-процесуальний кодекс. В передачі взяло участь з півдесятка громадян, які постраждали від міліцейсько-прокурорсько-суддівського свавілля. Особливо вражаючими були історії Богдана Хмельницького і Віталія Каіри.

Мова йшла не про судові чи прокурорські помилки, а про злочини. Слідчі знали напевно, що підозрювані невинні, але вибивали з них покази про визнання неіснуючих злочинних дій з допомогою катувань. Це їм потрібно з різних причин: для того, щоб був кращий показник розкриття злочинів, і відповідно кращі перспективи службового росту, знищення бізнесу в інтересах конкурентів, переслідування політичних опонентів влади чи навіть для елементарного грабежу.

Учасники передачі вважають, що такі явища в правоохоронних органах є звичайним явищем.

"Правоохоронці" вчиняли такі злочини на протязі багатьох років. За таку роботу вони отримують підвищення по службі. Часто такі злочини вчиняє група правоохоронців (туди входять і слідчі, і прокурори, і судді). Вони добрі друзі, і не посто добрі, а пов"язані.

З однієї сторони це відпрацьований корупційний механізм, а з іншої – вони один в одного, що називається, на гачку. Таким чином злочинна система підтягує сама себе на керівні посади.

За такої ситуації можна створити ідеальний кримінальний кодекс, можна ухвалити такий самий, який є в США, але що це дасть, якщо не поміняти кадри?

Народний депутат України Святослав Олійник доповів, що за два роки перебування Януковича на посаді президента кадри змінені дуже. Сьогодні в Автономній Республіці Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Житомирській, Запоріжській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Полтавській, Херсонській областях, в Києві і області, на Волині прокурори – вихідці із Донецької області. І в них до 3-х заступників теж вихідці із Донецької області.

В трьох областях не донецькі, а по 4-х у нього не було даних.

Сьогодні Олесь Городецький, голова Християнського товариства українців в Італії, заступник голови комісії людських і громадянських прав Світового Конгресу Українців, опублікував в "Українській Правді" статтю "Чому бреше Генеральна прокуратура?"

Він резюмує:

ГПУ сказала неправду. Але чому?

Є два варіанти відповіді. Або ГПУ бракує перекладача з італійської мови і досвідченого юридичного консультанта з міжнародного права, або ж мала місце груба і відверта провокація, розрахована на місцевого глядача.

Оскільки сумніватися у наявності професіоналів у державі не випадає, бо в цьому випадку професійно непридатними ставали б одразу декілька міністерств, задіяних в цьому процесі, і тисячі людей, які в них працюють, то залишається другий варіант – провокація.

Очевидно, що головним завданням було, користуючись службовим становищем, посіяти сумнів в головах людей, за логікою: "жирафа велика – їй видніше", щоб таким чином виправдати запит на екстрадицію і показати, що "Європа нас підтримує". І це завдання дало свій ефект.

Незважаючи на чисельні спростування захисту Авакова, практично всі українські ЗМІ поширили заяву ГПУ. А для людей, які не знають італійської мови та не знайомі з особливостями італійського правосуддя, цього вистарчило, щоб засумніватися на кшталт: "Щось там не чисто". Більше того, деякі досвідчені журналісти почали сумніватися в словах італійських адвокатів, "адже не може ГПУ так відверто говорити неправду"! Як виявилося, може.

Чи буде мати цей явний промах прокуратури якісь наслідки? Як мінімум, внутрішнє розслідування має привести до відставки заступника Генерального прокурора, котрий курував цю справу і всіх нижчих чиновників, пов'язаних з виходом цієї "качки".

Якщо цього не відбудеться, то стає очевидним, що ГПУ втратила моральне право на неупереджену і професійну позицію, а отже, і на довіру суспільства, і стала інструментом у політичній боротьбі. А це ще один крок, що віддаляє Україну від демократичної Європи в бік авторитарної системи управління країною.


Брехливість викликає недовір'я. І в контексті того, про що йшлося у Савіка Шустера, теж: чи може бути чесною і справедливою обласна, міська чи районна прокуратури, якщо такими не є їхні шефи в Києві?

Джерела:

Шустер live 13.04.2012 відео.

Чому бреше Генеральна прокуратура?

Коментарі
Кр-к:
І без перекладу з італійської видно
політичну заангажованість ГПУ.
А вона повинна бути не помаранчевою і не червоною і не синьою. Але такою не є. Те, що вона сьогодні підпорядковується правлячій партії видно не лише по переслідуваннях певних неугодних, а й по ігноруванню результатів резонансних журналістських розслідувань (Лівела, "вишки Бойка").









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua