Цікавим є те, що Україна поряд з іншими країнами, як Румунія, Японія та інші не має власної назви. Всі мають, наприклад, хтось називається демократична республіка а хтось федерація, а ми просто – Україна. Можливо у когось вже руки чешуться додати православна держава Україна або Українська православна держава.
До чого це я веду спитаєте ви? Натрапив за допомогою одного відомого закоханого в нашого несудимого Президента на один цікавий документ, це проект постанови Верховної ради України "Проект Постанови щодо схвалення Декларації Верховної Ради України про гідність, свободу і права людини" від народного обранця Колісниченка (http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=35910)
Судячи з пояснювальної записки шановного пана – він просто новий месія українського штибу. Він хоче вирішити проблему нашого суспільства, яке не відповідає призначенню людини на землі. Почитайте його пояснювальну записку. Якщо почитати його пояснювальну записку та весь проект і постанову і саму Декларацію, то можна сказати, що хтось колись десь дуже вдарився головою.
Ви щось чули про всі ці Конвенції, всілякі там Декларації, які стали зразком для нашого законодавства і самої Конституції України? Якщо чули, то на думку Колісниченка, це все "херня на посному маслі". Він вважає, що:
- 18-річний досвід державного будівництва та соціальної трансформації незалежної України свідчить, що сучасна система так званих "універсальних прав людини" відображена в більшості міжнародних документів, закріплена в Конституції та низці законів України, сформована переважно на основі ліберально-протестантської західної традиції з притаманним їм антропоцентризмом та крайнім індивідуалізмом, належно не працює на українському ґрунті, на стала інтегруючим фактором для українського суспільства, демонструє значні проблеми втілення, відторгнення окремих її елементів та низьку ефективність;
- Понад 90% громадян України є християнами та іудеями різних конфесій і їхня ціннісна система сформована на основі Слова Божого.
- Саме втілити "Основи учення Руської Православної Церкви про достоїнство, свободу і права людини" в суспільному житті покликана ця постанова;
- Для відновлення в людині відповідності своїй гідності особливе значення має покаяння, в основі якого лежить усвідомлення гріха й бажання змінити своє життя;
- святоотцівська й аскетична думка, літургічна традиція Церкви більше говорять про недостоїнство людини, зумовлене гріхом, аніж про її гідність;
- Права людини не можуть бути вищими за цінності духовного світу.
У висновку комітету зазначено, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не надало відповідного висновку на зазначений проект постанови. Звісно, бо напевно такий висновок готує психіатричне відділення.
Можна було б багато чого говорити, робити висновки, але я не буду цього робити, бо сам факт обговорення такої Декларації в комітеті Верховної Ради України та наступний розгляд у Верховній раді України є показником того, який ступінь деградації нашого суспільства ми маємо. Прикриваючись гарними словами про духовність, віру, гуманізм і т д. лжепророки, які є ще і народними обранцями почали шукати проблеми сучасної України в гріховності перших людей. Це з них почалося, виявляється. Прочитавши цю Декларацію про деградацію у мене не було ненависті, злоби, я просто хотів піти і вдаритися головою об стіну.
Виявляється, он звідки ноги ростуть у цієї псевдо ікони про донецьких та молитву во славу двічі несудимого, що роздавали в церквах МП. Це такий собі український православний шаріат. Це означає, що взяв, вивіз в яр чоловік 100 і поїхав до Кирила на сповідь. Хай Бог простить.
Після цього тільки лишилося чекати проголошення Української православної республіки або можливо Слов*янської або Руської? Піду вдарюсь головою об стіну, може полегшає... А завтра до сповіді...
