Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Український військовий округ Російської Федерації?


7
Рейтинг
7


Голосів "за"
8

Голосів "проти"
1

Поки в країні розгортається новий виток політичного протистояння, Росія ж поступово реалізовує свою військову доктрину на практиці.

 Український військовий округ Російської Федерації?
Тривають розмови з приводу продажу суверенітету України внаслідок підписання харківських угод Президентом України Віктором Януковичем. Суспільство вже кілька тижнів трясе: Янукович та його команда наполягає на тому, що угоди є дуже вигідними для України, опозиція створює комітети захисту України по всій країні. Поки в країні розгортається новий виток політичного протистояння, Росія ж поступово реалізовує свою військову доктрину на практиці.

Схоже, що Януковичу та його команді кризових менеджерів – ліквідаторів після отримання мандату на доступ до корита так затьмарило розум, що вони не розуміють своїх стратегічних помилок, що є фатальними для держави та існування України в майбутньому. Отримавши невеликі ілюзорні переваги та вигравши тактично, – можливість певний проміжок часу не відчувати "газовий зашморг", вони тим самим перетворились на безликих статистів-манкуртів. Чи розуміє це опозиція? Повинна розуміти, якщо в майбутньому бажає керувати державою. Але робить все можливе, щоб Янукович побільше видав на-гора приводів для громадянського протистояння. Чомусь створені комітети захисту України нагадують новий опозиційний виборчий блок нового штибу. Принаймні риторика Ющенка та його багато чисельних нашоукраїнських діточок, їх алдогічні заяви та кроки це доводять Якщо так піде далі, то ми отримаємо ще кілька комітетів, себто виборчих блоків.

Янукович поступово підгрібає під себе весь державний сектор, – після призначення голів районних адміністрацій розпочнеться третя хвиля, де буде замінено чиновництво місцевого значення, а згодом і керівники комунальних підприємств і закладів. Що повинна робити опозиція в цих умовах? Враховуючи, що третього сектору в Україні де-факто не існує, чому сприяла вся наша політична еліта, перетворивши партійні структури на господарські товариства та приватні підприємства, об'єднувати майже немає кого і чого. Але, в Україні, як ніколи, існують досить серйозні передумови для створення громадянського суспільства, тому вся робота Комітету повинна бути направлена на об'єднання пасіонарної частини суспільства. Якщо опозиція і далі буде грати в довготривалу передвиборчу кампанію і сприймати сьогодення, як тимчасове становище, то Янукович бути мати досить серйозні передумови померти на посту Президента України, як всі радянські керівники.

На фоні таких проблем, Росія провела непогану шахову партію і отримала те, чого хотіла. Підписання угоди по Чорноморському флоту з Україною стало першим кроком для реалізації військової доктрини РФ, яку було затверджено 5 лютого цього року Дмитром Медведєвим. Чи співпадають інтереси, військові доктрини РФ та України? Що насправді буде гарантувати Чорноморський флот РФ в Криму? Щоб відповісти на це питання, слід переглянути офіційні документи, які поки що можна відшукати в Інтернеті. Закон України "Про основи національної безпеки України" визначає основні загрози. Ось деякі з них:

- спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав;

- воєнно-політична нестабільність, регіональні та локальні війни (конфлікти) в різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України;

- розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб;

- можливість незаконного ввезення в країну зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних і наркотичних засобів;

- прояви сепаратизму, намагання автономізації за етнічною ознакою окремих регіонів України; можливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами; нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося.

Я навмисно навів ті загрози, які існували та існують зараз, в основному внаслідок розміщення Чорноморського флоту РФ в Криму.

Перше. Регіональні конфлікти поблизу кордонів України та можливість втягнення України в ці конфлікти. Конфлікт в Південній Осетії, коли Росія використала Чорноморський флот, як вагомий аргумент проти Грузії, тому яскравий приклад. Деякі експерти та російські опозиціонери рахують навіть, що Чорноморський флот Росія тримає тільки для Грузії, до якої можна додати Турцію та Румунію. У випадку розгортання військового конфлікту Україна неминуче буде втягнута в нього і постраждалими будуть саме українські мирні жителі, а не росіяни.

Друге. Можливість ввезення в Україну нелегальної зброї, боєприпасів та ін. Росія, як один із головних торговців зброєю та гравцем на чорному ринку, надто зацікавлена у Севастополі, як "перевалочної бази" цього ринку. До зброї та боєприпасів можна додати нелегальну контрабанду, частина якої може потрапляти в Україну. У випадку воєнного або громадянського конфлікту в Україні така можливість може стати каналом постачання зброї та ресурсів для однієї із сторін.

Третє. Сепаратизм та автономізація Криму. Краще за всіх характеристику дав Затулін, депутат Держдуми РФ: "Юридична техніка, як дишло, завжди у розпорядженні тих, хто здатний на практиці здійснити задумане. Якщо уявити на цей момент, що Росія поставить собі мету забрати Крим в України, і Україна не в змозі протиставити нічого, крім юридичної техніки, то, запевняю вас, не дивлячись ні на яку юридичну техніку, ця справа буде зроблена. Тому що саме так все в історії і відбувається".

Протягом всіх 20 років незалежності України Росія тримала пульс на всіх суспільних процесах, що відбулись в Криму, починаючи від широкого святкування дня Флоту, як всекримського свята та закінчуючи видачею паспортів громадянина Росії. Періодичні рейди таких політиків, як Лужков та Затулін лише підкреслювали негативну тенденцію до повної авномізації Криму за форматом "Південна Осетія – Абхазія".

Якщо врахувати інформацію про будівництво мосту з Криму до Росії, то нам не вистачає лише формального відокремлення Криму, адже фактично Крим вже не належить Україні. Росія на сьогодні абсолютно не вбачає необхідності в юридичному оформленні статусу Криму, як своєї частини, бо Кримська влада, а тепер і офіційний Київ реалізовують на практиці концепцію російських територій та відтворення імперії. За той час, що Янукович буде при владі, Росія швидкими темпами завершить реалізацію свого плану, остаточно скупить господарський сектор, остаточно візьме під свій контроль державний сектор та завершить створення проросійського не громадянського суспільства. Саме базування Чорноморського флоту є запорукою реалізації цього плану.

Четверте. Спроби втручання у внутрішні діла України. Це раніше були спроби втручання, тепер Росія цілком і повністю поступово почала інтегрувати Україну під свою сферу впливу. Інтеграція в економіку України вже почалася. Якщо раніше, розподіл господарського сектору здійснювався нашими новими українцями, то тепер до них долучаться "інвестори" з братньої Росії. Гадаю, що є досить вагомі підстави вважати, що за кілька років Росія прихопить собі половину економіки України. Це і консорціуми, де Україна буде міноритарним акціонером, і приватизація державного сектору економіки, а це підприємства стратегічних галузей і безперечно перерозподіл власності, а тому будемо чекати на замовні вбивства впертих власників. Гадаю, що першими під ніж підуть опозиційні бізнесмени, а згодом і донецьких буде чекати аналогічна доля. Перші угоди, заяви та спільні заходи, проведені та підписані протягом останніх місяців є сигналом до перетворення України на територію. Пролонгація Угоди по Чорноморському флоту стало своєрідним актом капітуляції, початком кінця, відправною точкою, в яку повернутись буде неможливо. Найскладнішим є теми культури, духовності, історії, мови та національності, де навіть всі кремлівські фахівці разом взяті не можуть нічого вдіяти. Для того, щоб отримати перемогу в цій сфері, Росія та її намісники не зацікавлені у розвитку громадянського суспільства та існуванні свободи слова. Саме із засобів масової інформації зараз почалася робота Януковича та його численних германш.

П'яте. Розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб.

Підтвердження ФСБ Росії інформації про повернення її контррозвідників до Криму та підписання відповідного договору! між головами двох спецслужб Росії та України вже нікого не здивувало та тлі тих подій, що сталися останнім часом, а дарма. Уявіть собі, Служба безпеки України офіційно дає правові підстави іноземній розвідувальній службі працювати на території своєї країни. Якщо ми згадаємо недавні події, пов'язані з цією розвідкою то за словами Валентина Наливайченка "російська контррозвідка на нашій території чинила недружні акти, у тому числі вербувальні підходи й підходи до таємниценосіям, порушуючи Кримінальний кодекс України". Саме тому попередній протокол був скасований. Що ж сталося зараз? Контррозвідникам оголосили усне попередженні і вони не будуть робити тих речей, що робили до цього?

Головне розвідувальне управління штабу ЗС (ГРУ) відтепер знову з новими силами буде забезпечувати безпеку ЧФ або по іншому буде офіційним прикриттям для всієї розвідки РФ.

В Україні нелегально крім напівофіційного ГРУ провадять розвідувальну діяльність служба зовнішньої розвідки, військово-топографічне управління Генерального штабу ЗС, антитерористичний центр СНД та Російська система боротьби з тероризмом. Не секрет, що частина наших працівників служб безпеки вже давно завербовані в ці служби, причому деякі майже офіційно "зливають" всю необхідну інформацію.

Дуже цікавою службою є антитерористичний центр СНД, який публічно запропонував допомогу ФСБ Узбекістану в проведенні розслідування повстання, тим самим забезпечив фізичну "зачистку" повстанців, що лишились живими та довів, що Росія встала на сторону офіційної влади Узбекістану. Основною ідеєю існування цього Центру стала допомога ФСБ в захисті країн СНд від "кольорових" революцій. На всіх нарадах, які проводяться Центром її керівництво постійно робить наголос на боротьбі з "оранжистами", яких фінансує Захід. Беручи до уваги, що Центр має статус міждержавного органу його юрисдикція і вплив тим саме поширюються на всі країни СНД, в. ч. і на Україну. За структурою керівник центру є першим заступником ФСБ РФ. Ще є питання? Таким чином, через закамуфльовану ідею боротьби з тероризмом створений кооординуючий орган по боротьбі з революціями та неугодними Росії політиками. Не здивуюсь, якщо найближчим часом в Україну створять кілька філіалів таких центрів, де цілком легально ФСбшники будуть займатися своєю роботою, себто боротись з тероризмом.

А що ж наша розвідка? Якщо російська повністю координована з Москви та провадить єдину політику, то українська розвідка, як і політики один з одним ворогують. Всім відомий наказ СБУ Леоніда Деркача здійснити огляд та затримання голови ГУР МО Ігоря Смешка в аеропорту Бориспіль. На сьогодні РНБО мовчить, СБУ підписує договори та легалізує діяльність розвідки сусідньої держави, хоча фактів, які засвідчують реальні загрози для України, вже достатньо.

А тепер давайте порівняємо військові доктрини Росії та України, які є чинними на даний момент. За російською новою доктриною основною зовнішньою військовою загрозою є "стремление наделить силовой потенциал Организации Североатлантического договора (НАТО) глобальными функциями, реализуемыми в нарушение норм международного права, приблизить военную инфраструктуру стран – членов НАТО к границам Российской Федерации, в том числе путем расширения блока".

За українською Кучмовсько-Ющенківською умовами забезпечення воєнної безпеки України є зміцнення довіри між державами, послідовне зниження загрози використання воєнної сили, проведення політики євроатлантичної інтеграції, кінцевою метою якої є вступ до НАТО, як основи загальноєвропейської системи безпеки;

А тепер до вашої уваги п. 20 російської доктрини: Российская Федерация считает правомерным применение Вооруженных Сил и других войск для отражения агрессии против нее и (или) ее союзников, поддержания (восстановления) мира по решению Совета Безопасности ООН, других структур коллективной безопасности, а также для обеспечения защиты своих граждан, находящихся за пределами Российской Федерации, в соответствии с общепризнанными принципами и нормами международного права и международными договорами Российской Федерации".

А тепер перекладемо на нормальну мову. Інші структури колективної безпеки є ОДКБ, до якого входять крім Росії, Білорусь, Арменія, Узбекістан, Киргизія, Казахстан, Таджикістан. Тобто, якщо цей ОДКБ вирішить забезпечити права своїх співгромадян, наприклад в Криму, то військова доктрина Росії дозволяє проводити операції по примушенню до миру (Грузія тому приклад). Або у випадку, якщо хтось вважає, що повторення майдану є реальним, то на перше звернення Януковича все ОДКБ буде в Києві та так примусить до миру, що Узбекістан буде дитячою прогулянкою в зоопарк.

Взагалі розмова якась вийшла невесела, але і життя наше сьогодні не схоже на карнавал. До сьогоднішнього дня я не побачив жодних передумов для швидкої заміни влади, попереду довгий та тернистий шлях. Якщо хтось думає, що одним майданом можна буде щось вирішити, той помиляється. Нас чекає одне з двох. Або буде все добре або буде все погано. Опозиції не слід надягати стару сукню та виходити на подіум, бо всі методи, які використовувались, як міра громадянського спротиву лише дають впевненість в майбутньому тим, хто продає Україну та хто її купує. Потрібно переконати українця в тому, що потрібно вийти з хати, яка з самого краю, бо саме з його хати почнеться пожежа. Боротись необхідно не проти влади, а за українців, а це саме цінне, що має наша держава. І не тільки в Києві, а починаючи з місіевої влади та свого підїзду. Тоді перемога буде неминуча.










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua