Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/politics/4b43653e3c626/

Дещо про мистецтво радянського періоду

Ігор Бурдяк | 5.01.2010 18:13

2 липня 2009 р. Парламентська асамблея ОБСЄ прийняла у Вільнюсі (Литва) резолюцію "Возз'єднання поділеної Європи". Її було приурочена до 20-річчя падіння "залізної завіси" в Європі: 27 червня 1989 р. міністри закордонних справ Угорщини і Австрії власноручно порізали загородження з колючого дроту на кордоні між двома країнами.

2 липня 2009 р. Парламентська асамблея ОБСЄ прийняла у Вільнюсі (Литва) резолюцію "Возз'єднання поділеної Європи". Її було приурочена до 20-річчя падіння "залізної завіси" в Європі: 27 червня 1989 р. міністри закордонних справ Угорщини і Австрії власноручно порізали загородження з колючого дроту на кордоні між двома країнами.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі покликана узгоджувати дії об'єднуваних нею 55 країн, які спрямовані на зміцнення миру і безпеки, на захист прав людини і громадянських свобод. Резолюція була підготовлена комітетом з демократії і поставлена на голосування з ініціативи делегата від Словенії Роберто Бателлі та глави литовської делегації Вілії Алякнайте-Абрамікене. Голосування виявилося напрочуд дружним. Резолюцію підтримали 213 парламентаріїв, 4 утрималися, 8 депутатів-комуністів з Греції, Кипру, Сан-Марино, Франції і Чехії голосували проти. Російська делегація зробила спробу зняти резолюцію з голосування. Коли спроба не увінчалася успіхом, делегація залишила зал засідань, а її глава Олександр Козловський зняв свою кандидатуру з голосування на посаду віце-голови ПА ОБСЄ.

ПА ОБСЄ нагадала про ініціативу Європейського парламенту оголосити 23 серпня – день підписання пакту Молотова-Ріббентропа загальноєвропейським днем пам'яті жертв сталінізму і нацизму. Вона закликала держави-учасники ОБСЄ:

- продовжити вивчення тоталітарної спадщини і підвищити поінформованість суспільства про неї;

- підтримувати діяльність організацій, які здійснюють дослідницьку і просвітницьку роботу щодо злочинів тоталітарних режимів;

- позбавитися структур і моделей поведінки, спрямованих на те, щоб прикрасити тоталітарне правління, зробити спробу до нього повернутися або прагнути продовжити його існування і в майбутньому;

- відкрити історичні і політичні архіви;

- активно протидіяти ксенофобії й аґресивному націоналізму;

- приділяти більше уваги дотриманню прав людини і громадянських свобод.

ПА ОБСЄ висловила глибоку занепокоєність з приводу звеличення тоталітарних режимів, включаючи проведення публічних демонстрацій на підтримку нацистського або сталіністського минулого.

Однією із головних причин,які спонукали ОБСЄ прийняти цю резолюцію,є визнання світо-

вою спільнотою голодомору в Україні актом геноциду українського наооду.

Станом на 9 квітня 2009 року Голодомор актом геноциду прямо визнали 13 держав. Ними є (в хронологічному порядку): Естонія, Австралія, Канада, Угорщина, Литва, Грузія, Польща, Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія, Мексика та Латвія.

В трьох Резолюціях Палати представників та Конгресу США про Голодомор говориться як про геноцид. Водночас експерти зазначають, що метою цих документів не було визнання Голодомору геноцидом. Окрім того, Посол США в Україні Вільям Тейлор заявив, що США не визнавали Голодомор геноцидом. Тому, говорячи про визнання Сполученими Штатами Голодомору, доречно використовувати наступне формулювання: "США сказали своє слово про Голодомор як геноцид Українського народу".

Європейський Парламент визнав Голодомор злочином проти Українського народу та проти людяності.

На міжнародному рівні Голодомор геноцидом визнала Балтійська Асамблея – міжнародна організація, до якої входять Естонія, Латвія та Литва.

На регіональному та муніципальному рівнях Голодомор геноцидом визнали законодавчі органи 26-ох адміністративно-територіальних одиниць семи держав світу: Австралії, Аргентини, Бразилії, Великобританії, Іспанії, Італії, Канади та Португалії.

У Компендіумі соціальної доктрини Ватикану вказано, що у ХХ столітті проти українців було вчинено геноцид, а у посланні Вселенського Патріарха Варфоломія І говориться, що в злочині Голодомору присутня явна ознака геноциду.

ООН, ЮНЕСКО та ОБСЄ прийняли документи, в яких вшановується пам'ять жертв Голодомору. Подібні документи прийняли законодавчі органи семи держав: Аргентини, Іспанії, Чилі, Чехії, Словаччини, Мексики та Росії (яка замість слова "Голодомор" вживає фразу "голод 30-их років"), а також двох адміністративно-територіальних одиниць Аргентини.

Свою шану жертвам Голодомору висловили Папа Римський Іван Павло ІІ та Папа Римський Бенедикт XVI.

Україна вивчає тоталітарну спадщину і робить практичні кроки для того,щоб унеможливити

повторення тоталітаризму.Тут задіяні державні органи і громадські організації.

В кінці листопада 2009р. голова СБУ оголосив в ефірі 5-го каналу,що слідство у справі про

голодомор завершене і справи готуються для передачі до суду:

"Станом на сьогодні можем назвати ці прізвища, оскільки слідчий дозволив це зробити. Це Косіор, який був секретарем ЦК КП (б) У, це Постишев, якого Сталін і Молотов направили в січні 1933 року в Україну в Харківську область і він керував в Харківській області, доводячи злочин до логічного завершення. Третій посадовець – це Чубар, який тоді також входив до складу народних комісарів України", – заявив Наливайченко.

"Сьогодні ми точно маємо за національним законодавством довести вину в суді цих людей на підставі доказів та зібраних свідчень", – додав голова СБУ.

"Після цього я переконаний, ці злочинці, які вчинили злочини проти людства, мають бути засуджені і їм має бути визначене правдиве місце в історії", – зазначив Наливайченко.

Голова СБУ додав, що це справа не політична, а кримінальна.

"Ми переконані також в тому, що має бути встановлена шляхом досудового слідства істина і одразу ж справа буде розсекречена кримінально, всі матеріали в рамках цієї кримінальної справи, які зібрані нашими слідчими, будуть опубліковані і стануть відомі і українцям, і будь-яким іншим іноземним дослідникам", – підкреслив Наливайченко.

18 грудня Наливайченко повідомив,що справу про голодомор передадуть до суду до кінця

року. Проте до сьогодні я повідомлення про таку передачу не чув.А після виборів цілком можливо,ця справа "заглохне",якщо Україну очолить проросійський президент.

А Кульчинський Олесь вимагає суду:

Десять членів моєї родини по маминій лінії загинули від Голодомору 1932-33 років. Ціла родина, купа дітей. Це був міцний середній клас на селі. Вони не були бідняками й комнезамами. Вони працювали й любили землю. Прабабця під впливом свого старшого сина подумувала послати вчитися дітей у місто. Ці люди могли б стати вчителями, лікарями, чи то й вченими, або режисерами і знімати українське кіно, чи просто робітниками. Але вони не стали ніким. А мабуть, точніше сказати, не стало їх. 

І він не один такий. Будемо надіятися,що справа буде доведена до кінця.

В резолюції ОБСЄ є й такий заклик:

позбавитися структур і моделей поведінки, спрямованих на те, щоб прикрасити тоталітарне правління, зробити спробу до нього повернутися або прагнути продовжити його існування і в майбутньому;

Чи дослухається Україна до цього заклику? Чи змінилося в нас щось з часу прийняття резо-

люції ОБСЄ,тобто з 2 липня 2009 року?

Вважаю,що якщо для України ОБСЄ є авторитетом,то вона повинна позбутися символів

минулого режиму.Указ президента з цього приводу є,але він до кінця не виконаний.

Збитого носа Леніну комуністи доробили,свого добилися і залишили грунт для подаль-

ших протистоянь.Можливо,він і їм,і націоналістам потрібен,щоб була змога завжди нагадувати про себе?

Відомий вислів класика "Из всех искусств для нас самым важным является кино" буде ак-

туальним і сьогодні,якщо кіно змінити на телевізор.

На жаль,нових кінофільмів Україна майже не продукує,в основному ми бачимо зарубіжні чи ще радянські.

Зупинимося на останніх.В СРСР,втілюючи в життя процитований завіт Ілліча,художнім

фільмам приділяли особливу увагу.Їх створювали талановиті актори і режисери. Ми з нос- тальгією згадуємо і переглядаємо такі фільми,як "Девчата","Вечный зов", "Москва на заречной улице"і багато-багато інших.

Та всі вони були покликані показати перевагу радянського (соціалістичн- ого) ладу над"гнилим"капіталізмом. А сьогодні можна сказати,що вони "прикрашають тоталітарне минуле".Я далекий від того,щоб заборонити всі радянські фільми. Коли я десь в далекому 1970 році дивився прем"єру відомого телесеріалу,першу його серію "Красная Марья",то був вражений.Здається,я вперше відчув,що зіткнувся з справ-

жнім мистецтвом. А сьогодні я бачу,що мистецтво там,безумовно є,але є і "прикрашання тоталітаризму".І ті ідеали, за які віддала життя Красная Марья виявилися оманою.

Як тут бути? Я вважаю,що такі фільми,як "Чапаев","Щорс","Неуловимые мстители","Как закалялася сталь"і їм подібні не повинні бути на наших екранах. Можуть мені заперечити:

мовляв,Корчагін-Островський був чудовою людиною,він не винен,що жив тоді,і той час вимагав саме таких подвигів. Не думаю,що час вимагав саме це, та й були петлюрівці,

денікінці,і сьогодні ми бачимо,що їхні цінності були більш адекватні часу.

Зрештою,в націонал-соціалістичній Німеччині за короткий період правління Гітлера теж було створено чимало талановитих творів мистецтва,де зображалися чудові хлопці і дівчата,одурманені фальшивою ідеологією.Та німці без жалю розпрощалися з ними і зараз мало хто з ностальгує по них. Чи не пора й нам зробити те саме?

А такі фільми,як "Красная Марья" і перераховані вище можна було б демонструвати з обов"язковим коментарем спеціалістів після демонстрації.

І останнє.

ПА ОБСЄ нагадала про ініціативу Європейського парламенту оголосити 23 серпня – день підписання пакту Молотова-Ріббентропа загальноєвропейським днем пам'яті жертв сталінізму і нацизму.

Наші західні сусіди це вже зробили.

Чи не пора і нам підтримати цю ініціативу?


© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua