Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Про Кирила і Україну...

Аговтышев | 5.08.2009 11:16

1
Рейтинг
1


Голосів "за"
7

Голосів "проти"
6

27 липня п.р. з пастирським візитом до України прибув Патріарх Московський та Всея Русі Кирило.

27 липня п.р. з пастирським візитом до України прибув Патріарх Московський та Всея Русі Кирило. Головна мета візиту, за його словами, насамперед духовна підтримка пастви Української Православної Церкви, спілкування з єпископами, мирянами, духовенством, вихованцями духовних шкіл для налагодження взаємовідносин та подолання розколу у релігійному житті України і не передбачає широких політичних контактів.

Проте, з перших хвилин перебування Кирила в Україні стало зрозуміло, що візит носить суто політичний, замовний характер в контексті забезпечення геополітичних інтересів Кремля.

Під час зустрічі з Кирилом, Президент України намагався переконати російського патріарха, що найбільше прагнення українського народу – жити в об'єднаній єдиній помісній первоапостольній церкві. Говорив, що православне роз'єднання є не лише церковною проблемою, а ще така ситуація впливає негативно на соціальну стабільність та духовну єдність українців у цілому: "Важко говорити про стабільність, національний суверенітет, коли не заходиться порозуміння між провідними православними конфесіями".

Втім, Кирило одразу дав зрозуміти, що Російська православна церква (РПЦ) ніколи не погодиться надати автокефалії УПЦ. Далі більше, під час перебування на Донбасі та в Криму Кирило у своїй проповіді висловився про збереження духовного єднання "великой восточнославянской цивилизации" під головенством Московського патриархату. Для кожного мислячого українця стало абсолютно прозорим те, що патріарх прибув не допустити виходу УПЦ з під крила Російської Федерації. Нинішня політика РФ не є чимось новим, оскільки цілком збігається з доктринами радянського уряду під керівництвом І.Сталіна, забезпечити єдиний контроль за діями православної церкви під патронатом спецслужб. Свого часу, виконуючи вказівки І.Сталіна, органи НКВС репресували та закатували духовенство Української автокефальної православної церкви. На підтвердження хочу навести коротку історичну довідку з цього приводу, яка базується на офіційно визнаних фактах.

Українська автокефальна православна церква була заснована у жовтні 1921 р. в ході проведення Всеукраїнського православного церковного собору (понад 500 делегатів), скликання якого було ініційовано громадським об'єднанням "Всеукраїнська православна церковна рада".

Оскільки, у згаданому соборі відмовилися приймати участь ієрархи Руської православної церкви, його ініціатори прийняли рішення про здійснення хіротоній єпископату для цієї конфесії пресвітерами – т.зв. "білим духовенством" (одружені священики) або монахами. При цьому, обґрунтовували це рішення одним з Апостольських правил раннього християнства. Главою УАПЦ, після відповідного висвячення на митрополита Київського і Всієї України, було обрано Василя Липківського (до хіротонії – протоієрей), який провів першу службу українською мовою у Михайлівському соборі м.Києва.

Керівництво УАПЦ укріпило свій авторитет серед віруючих. Зокрема, за офіційними даними у 1927 році церква об'єднувала близько 1300 громад, що становило 15 % від усієї кількості релігійних общин.

Проте, з середини 20-х років минулого століття УАПЦ стає об'єктом репресивних заходів ГПУ-НКВС. Починаються арешти духовенства та єпископату церкви (тільки в 1926 році заарештовано понад 100 священиків автокефальної церкви). Частина єпископів УАПЦ проходила у 1929 році по сфабрикованій кримінальній справі, порушеної стосовно організації "Спілка визволення України", які в подальшому зазнали кримінальних покарань (заслані до таборів, закатовані, розстріляні).

Перший глава церкви митрополит В.Липківський був усунутий з посади предстоятеля УАПЦ у 1927 році (в 1938 році розстріляний), а на його місце обрано лояльного до влади митрополита М.Борецького (в подальшому також був репресований).

У зв'язку з політичними репресіями та арештом більшості ієрархів церкви у 1930 р. УАПЦ була ліквідована.

Частина рядового духовенства, яка уціліла від арештів цієї церкви емігрувала на територію Західної України (була у складі Польщі), а потім в інші європейські країни, США та Канаду. В подальшому вони підтримали ідею відновлення УАПЦ в екзилі із центром в США. До 1993 року її очолював патріарх Мстислав, який у 1990 році прибув в Україну і скликав Всеукраїнський собор цієї церкви.

Думається, що висновки істориків є більш ніж переконливими, а особливо повчальними мають бути для тієї частини наших співгромадян, які з благоговінням сприйняли факт приїзду Кирила в Україну та щиро вірять у його благі наміри. Доки в РФ пануватимуть імперські настрої, які останнім часом набирають загрозливих обертів, Україні немає сенсу навіть очікувати конструктивної позиції російських церковників в питаннях створення помісної церкви у нашій державі. Так само, як ФСБ успадкувала всі вади КДБ так і російські церковники, котрі доречи досі повністю підконтрольні і підзвітні спецслужбі ніколи не змиряться з існуванням Незалежної європейської держави – Україна. Недарма у випуску новин журналісти телеканалу "1+1" звернули увагу, що єдиний з лідерів світових церков – Кирило не обтяжив себе вивчити бодай кілька слів привітання українською мовою, навівши на противагу пряму мову і папи Римського, і Варфоломія, котрі виявили значно більшу повагу до України. Можливо хтось скаже, що це не суттєво, але як на мене, дуже показово. А тому не варто очікувати від візиту Кирила позитиву, адже його дійсна місія внесення розколу та продовження наміченої І.Сталіним руйнівної політики по відношенню до українського православного руху.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua