Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

РПЦ і Кремль- сюзерен чи васал?


1
Рейтинг
1


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
4

Візит Московського Патріарха Кирила до України, навіть ще до свого початку, набув самого широкого розголосу та обговорення у вітчизняних ЗМІ.

Перебування у Києві, зустріч з Президентом В.Ющенком та інші події, як виключно культові, так і ті що носять, так би мовити, подвійне призначення, привернули увагу з різноманітних точок зору.

Звісно найперше, що кидається в очі, це те, що лежить на поверхні.

Я не буду обговорювати візит найтитулованішого християнського діяча православ'я на території колишнього СРСР з точки зору безпосередньо релігійного. Думаю, що навіть, найзавзятіші критики Кирила, як особистості, так і як номенклатурного діяча Церкви, все ж таки погодяться, що він, цей регілійних зміст, таки має місце.

Так от, перше, що впадає в очі читачеві при перегляді матеріалів на тему візита, це сувора критика Патріарха прихильниками національної помістної Церкви та широкими верствами населення, які зараховують себе до національно-патріотичних сил. В більшості своїй, всі закиди на адресу Кирила зводяться до звинуваченнь у імовірній співпраці ще з радянським КДБ, в потуранні у провадженні імперської політики сьогоднішніми очільниками Кремля відносно багатьох країн-сусідів, в тому числі і, чи не найперше, стосовно України, а також у безпосередній реалізації такої політики через засоби впливу на громаду віруючих, або людей, лояльних до інституту Церкви.

Мені хотілося би розглянути ці думки трішки під інакшим кутом зору. І тоді, можливо, ми змінимо місцями РПЦ і Кремль на щаблях владної ієрархії.

Зразу хочу попередити, що я не збираюся обговорювати або ставити під якийсь сумнів життя та діяння Церкви, безвідносно до територіальної приналежності, чи то Московського, чи то Києвського Патріархату, як інституту Віри. Єдине, що можу зазначити з цього приводу те, що автор статті глибоко вірить в те, що Бог один, і він, як і автор, не вибирає для свого спілкування з Людиною місце за критерієм приналежності до "правильного", чи так, канонічного Адміністративно- номенклатурного інституту. Якраз про Церкву, як інститут Релігійної Бюрократії і поговоримо.

Багато разів за останні 20 років, тобто протягом так званого новітнього періоду існування православної Церкви, журналісти та історики ставили запитання- як могла якась певна частина (не будемо говорити без реальних фактів про подібну широку практику) церковних діячів та ієрархів співпрацювати з каральними органами СРСР, кращим з яких був КДБ? Невже так швидко стерлася пам'ять про події 20-30-их років ХХ століття, коли руками більшовиків-комуністів Церква була майже знищена, або, принаймні, поставлена на межу існування?

Щоб не вдаватися зараз у дискусію, перейдемо відразу від спогадів часів совдепії до тієї ж новітньої історії Росії. З поваленням комуністичного режиму Церква як в Росії, так і в Україні отримала друге дихання. Відкриття тисяч нових храмів, значне збільшення приходів та пастви і,нарешті, зростання авторитету Церкви- це закономірний результат останніх 20 років.

Питання. Чи заслуга це Кремля? Однозначно відповісти на такі складні питання звісно не можна.

Але думаю, що вплив Кремля на ці процеси був набагато меншим, ніж зворотній процес.

Це якраз те, до чого я веду. Інститут Церкви існує 1000 років. Він пережив всі скрутні часи нашої української окремо, та російсько-української спільної історії. Мені видається, що навіть період викорінення Церкви та релігії на початку існування радянської влади, на загальному фоні церковної історії, не більше ніж епізод. Кривавий, страшний, але всього лиш епізод.

Церква набагато живіша від Держави. І не тільки на 1/6 земної кулі. Це доведено історією останніх 15 столітть, як в Європі, так і у Африці з Азією.

Тому я вважаю, а точніше, особисто для мене це абсолютно очевидно, що візит Патріарха Кирила це, аж ніяк не візит кремлівського чиновника з певною політичною міссією.

Невже для вас, шановні співвітчизники не очевидно, що навіть так недружньо налаштовані до України кремлівські керманичі, включно з верхами у особі Президента та Прем'єр-Міністра РФ, керівника МЗС та низами у особі всіляких там жириновських-затуліних, не дозволили би собі настільки відверто нахабного ставлення до питаннь внутрішньоукраїнської дискусії щодо помістної Церкви, щодо трактування історії Голодомору та інших питаннь, під час офіційного візиту?

Щоб зараз не казали песимісти, а все ж таки дипломатичний протокол не дозволив би такого.

А Патріарх не обтяжений цим протоколом. Він наддержавне створіння. Він поводить себе як сюзерен, який приїхав оглянути своїх туземних васалів, та поставити на місце тих, хто хоче вийти з під його владного впливу.

Задумайтеся, Президенту РФ ніколи не вдалося би організувати подібну поїздку регіонами України. А Московський Патріарх робить це невимушено і без перешкод.

Критики вважають, що він таким чином провадить політику Кремля, політику "зросійщення" областей, де переважно проживає російсько-мовне населення та повертає націонал-несвідомих громадян під вплив прокремлівської новітньо-імперської ідеології?

Думаю, ви помиляєтеся. Всього лиш один епізод. Зате повний яскравих фарб.

На початку дев'яностих РПЦ була в трійці основних імпортерів у РФ. Причому займалася Церква не торгівлею дитячими іграшками або художньою літератрою, а ввозила без сплати податків горілчані вироби та цигарки. Ще з того періоду у різномантних ЗМІ ходять напівлегенди про реальні мільйардні статки церковних ієрархів. Інститут Релігійної Бюрократії вже давно вміє заробляти і рахувати свою паству. І вміння ці він отримав не від Держави, в данному прикладі від Кремля.

Скоріше російська влада виступає в цьому процесі як помічник, а не організатор.

На моє переконання РПЦ за останні 20 років набагато ефективніше використовує російську владу на свою користь,ніж навпаки. І цей візит Московського Патріарха зайве тому підтвердження.

Кирил повертає паству не під вплив Кремля, а під владу РПЦ.

Можливо РПЦ це всього лиш хвіст на тілі кремлівської собаки. Але він набагато частіше крутить собакою на свій лад.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua