Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
зварич   правосуддя   кривосуддя   дисциплінарне провадження

то скільки можна нас дурить, залякуватьсудом не правим....

кент3 | 23.01.2009 08:06

2
Рейтинг
2


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
0

Ніщо так не шкодить державі і суспільству, як відсутність дійсного правосуддя. Ніякі уговори і увіщування неприкасаємих, тут не допоможуть. Зарозуміле і пихате, основний аргумент якого "я начальник, ти дурак"- абсолютно не залежне ні від совісті, ні від закону.
А король то, голий!!!, геніально!!!, і ми памятаємо до чого це призвело...


Ніщо так не шкодить державі і суспільству, як відсутність дійсного правосуддя. Ніякі уговори і увіщування неприкасаємих, тут не допоможуть. Зарозуміле і пихате, основний аргумент якого "я начальник, ти дурак"- абсолютно не залежне ні від совісті, ні від закону.

А король то, голий!!!, геніально!!!, і ми памятаємо до чого це призвело... Саме сміх здатен опустити на належне по закону місце неприкасаємих любого гатунку.

До Соснівського суду м.Черкаси

Месан Юрій Олександрович

Кавказька 177 45-50-08 Черкаси.

Голові Соснівського районного суду

Кузьменку В.А. 45-35-78

І всім судам і суддям України.

Відкритий лист.

Шановний Володимир Анатольєвич ми з вами трішечки знайомі, і у мене склалося позитивне враження, як про толерантного і вічливого посадовця. Але речі які я затрону в цьому листі, мяко кажучи, зовсім іншого гатунку. Приймати чи не приймати їх на свій рахунок, це Ваше право. Але оставити цей лист без наслідків, права ви ніякого не маєте. Та і Я, Ваш покірний слуга, цього не дозволю.

Форма і зміст цього листа нічим не нормується. А тому, щоб не перетворювати його в бухгалтерську звітність або в сопливу скаргу з переліком обід, я почну його із результуючої частини.

Все що я скажу має повну документальну доказову базу, але повторюсь, щоб не перетворювати це в бухгалтерію, я буду дещо рознуздано категоричним.

Усім відома стара східна притча, коли навіть безпробудний тиран схаменувся, узнавши, що його народ уже сміється.

Три роки колотячись у нашому славному Українському суді, такому відомому своєю законністю, альтруїзмом та іншими звитягами, належно і публічно оціненому всіма вищими посадовцями, пресою, міжнародною спільнотою, я не втримався і бажаю додати свій глас народу. Відразу вибачаюсь за не нудну форму, але як кажуть, не розсміятися якщо пре, все рівно що не пе.... ти коли дме, а це токсини і інше. Не даром окупанти, несучи євро- культуру в маси аборигенів, не гребували цим і за столом.

То хто ж вони наші судді. В ст.7 закону про статус суддів відверто, білим по чорному значиться: любий мерзотник не молодший 25 років, заплативший іншим мерзотникам може стати суддею. Ми то, народ, багатіємо думкою, що ми і є єдиним джерелом влади ст.5КУ, а зясовується!?, збіговисько продажних покидьків перетерши і поділившись між собою, самі себе і призначають судовою владою.

Звідкіля ж вони такі беруться!?.

Загальновідомо, що всі вони, - ментура, прокуратура, суди і СБУ, як правило, за виключеннями, які тільки підкреслюють правило, розливаються із єдиної баклажки. Синок мента, прокурора, судді, ніколи не піде ні пахать ні строїть. Із самих пелюшок впитавши атмосферу хамства, неповаги до людей, неповаги до закону, вихований в куражі безкарного безпредела, оце саме той контингент, що і визначає ті, такі відомі якості наших судів.

Тут же як не згадати і еффект кровозмішування, інсцесту. Так уже історично склалося, що ця бидлота кучкується і спаровується в межах обмеженого кастового ареалу, а відтак, то і чисто біологічно, виродок плодить ще більшого виродка.

Маючи вже достатній життєвий досвід, а більш того, уже достатній стаж спілкування із цією бидлотою, я все частіше прихожу до висновку, що найбільш, все таки, правильним було б, бульдозером та всім гамузом, та аж до пятого коліна, згорнути все це до котловану відкритого скотомогильника, та після масового сказу чи ящура, дати годинку для райської насолоди червневій падальній мухві, а потім все це, до країв залити концентрованою сірчаною кислотою, що б і духу не було.

Але будучи людиною поміркованою, законослухняною, не сприймаючої насилья ні в якій формі, окрім сміху звичайно, я змушений знову звертатись до загалу, в надії що кожна капля приближає той час, коли джерело влади отямиться,

стукне кулаком по столу, і з покликом – та скільки ж можна нас дурить, візьметься за наведення ладу у цих агдійових конюшнях.

А тепер повернемося до наших баранів. Три роки тому, на початку нашої судової одісеї, суддя Грабовий П.С. абсолютно щиро івіщував мене помиритись і не колотитися в суді, бо це бачте роки, експертизи, адвокати і гроші, гроші, гроші. Він знав що говорив.

Але я тоді, ще був ідеалістом, і не знав хто такий Грабовий. А це, О великий спеціаліст із ментовсько-заочною освітою, голова людодурського клану – синок в прокуратурі, доця в державній нотаріальній, – це саме у тій яка гендлює нерухомістю!?.

Тоді я, ще і не знав, і не мав доказів того, що цей універсальний сімейний підряд здатен відслідити юридично-підвішену нерухомість у стариків, алкашні та подібних, вміє, та ще й "цілком законнно", "належним чином", її і відчужити, та може, знову ж таки, тютя-тютя по закону, здійснити "нагляд" над законністю....

Тоді я ще, і не здогадувався, що вони, – що цілком ймовірно, можуть мати відношення і, до трупів, що час від часу знаходять у лісопосадках і каналізації....

Але, На той час Грабовий був абсолютно щирий, Так, як проплачений заказ, в тому і состояв, щоб оставити все так як є, і уникнути розбору польотів, власне суду.

Та так не склалося. Слухання довелось відкрити. Познущавшись наді мною протягом року, цей пихате і малописьменне...., на що маємо ауді і письмові документи, вгадало момент і сфабриковало рішення. Рішення скороспіле і заочне, я в той час захворів....

Власне суть рішення його і не цікавила, тут можу засвідчити під присягою, що чув розмову адвокатів, котрі між собою плакались в тому, що Грабовий настільки лінивий, що, навіть заставляє "набірати" рішення більше заплатившу сторону....

Можливо цей покритий мантією недоумок, та і читав рішення то, та і в перший раз, коли його проголошував. Його проплачене завдання було вирішити справу і спихнути в каналізацію.... апеляції. Він вважав,що справу зроблено, гроші чесно зароблені, новий рік і відповідна святкова колотнеча, на це у нього розуму хватало, завадить оскаржити заочне, а далі, хоч апеляція, хоч касація, його вже не цікавило.

Але. Ваш покірний слуга, хоч і не чарівник, але вже де чому навчившись, зумів таки вскочити на підніжку, і успів, втовпився вчасно подати заяву про перегляд заочного рішення.

І тут, Це...., дзеркало Українського кривосуддя, зависло.... і, на мій погляд сиділо, і тупо, на протязі трьох місяців мовчки дивилося в стінку, не здатне на що небудь розумне. Нарешті, через три місяці після винесення "законного" заочного рішення, вдумайтесь шановні!?, суддя попросив!? відвод!!!

Він зрозумів, що Я, пересічний, бідний, тупуватий дядько, старий дуролом без будь якої юридичної освіти, його, корифея всіх людодурських наук, просто.... порву, та в кращій позі камасутри, та прямо в чинному, та в центрі правового.

Чого це коштувало йому, взявшому хабаря, власне уже виконавшому заказ і завернути оглоблі просячи відводу, можна тільки здогадуватись.

Але факт є факт і уже зараз годен підручника...

Мотивована заява, у мене була готова ще до останнього, хитрого, предноворічного засідання, то ж бо я ставлю дату, підпис, і до нього.

Власне це було шоком не тільки для мене, це було шоком і для проплатившої сторони. Як так можна взяти гроші і зіскочити. Так не робиться, це не по "понятіям". Вони навіть кіпішувати спробували. Але в подальшому, він, очевидно їх заспокоїв, тим, що справа буде передана в надійні руки і буде добита.

Далі, далі справу передали.... по черзі.... двом жінкам.

Саме жінкам, в розрахунку те, що в разі виникнення жорсткого протистояння, будуть додаткові аргументи в разі мотивування неповаги до суду. Та й в надії обмежити мене в палітрі аргументів, так, як апріорі, навіть не маючи закидів до гендерного рівноправя, мені, як самодостатньому чоловіку, не пристало демонструвати свою зверхність на дітях, убогих, та навіть і на "недоторканих" жінках.

І, уявіть собі, скільки коштувало мені сил, стримувати регіт, І бажання роздавити, розтавити слоників по порядку, коли мені, прямо в очі, із застиглою солодкою- тупою маскою, брешуть і плюють. То, Мені нічого і не зоставалось, як відвести і цих "суддів". До речі останню заяву про відвод судді Кальчук, я подаю разом із цим листом. Надіюсь Ви, Володимир Анатольєвич передасте їй, із напутнім словом, а то я відверто гидую. Мабудь, і моєму терпінню теж є межі, то тільки дурість може бути безмежною. Ще, не приведи господи, збреше черговий раз в очі, ще якусь дурню, не втримаюсь, зірвусь в жорсткий сарказм, а мені, як говорив, убогих, та ще й жіночої статі, навіть таких юридичних нікчемностей, чавить гидко.

То виникає питання, то що ж це за судді, які раз- поразу потребують відводу. Який же, він після цього суддя, якщо не здатен професійно, незалежно від грошової скрути Грабового, обєктивно і неупередженно, всебічно і повно, згідно чинного, Та в належний по закону строк вирішити просту цивільну справу.

Т а врешті таки, посадіть цього Грабового на паперті Черкаського суду, та із перевязаним оком, та із облізлим костилем, із вивіскою – подайте ветерану людодуру на віддачу невідробленого хабаря. Та чи нехай звернеться, до свого дружбана, і Вашого попередника Оліника, відомого бігунця по четвіркам і коаліціям, знаменитого тим, що у фразі із трьох слів умудрявся тричі упомянути чинне і правове поле, і при цьому ж тричі збрехавши. Та в нього ж мабуть щось іще зосталось від останньої проституції, не кине ж він в біді старого соратника на ниві людодурства.

Власне в цьому листі Я звертаюсь до Вас, Ваша Честь, із клопотанням взяти справу в своє провадження. На сьогодні. Я вже перетасував весь Ваш суд, і не бачу достойної кандидатури судді, який би зміг, як належить, не дивлячись на тиск Грабового, відповідно закону, розглянути і вирішити цю справу.

Не порахуйте безтактністю і прийміть пораду трохи підготовитись. Найдіть час, полистаєте ЦПК, прочитаєте КАСУ, ознайомитесь із Конституцією, загальними засадами права, та мабуть і загальноосвітні дисципліни згадаєте, хоч би рівень елементарної арифметики. А то мені так неловко було, перед Марцішевською із її паталогічною відсутністю логіки і, як подейкують, наявністю родичів в апеляції. Перед Кальчук, яка жалілася на рівень своєї надвисокої гуманітарно – юридичної освіти, який не дозволяв їй вирішити надскладну задачу рівня 2+3+2 чи написати найпростішу ухвалу. Ну а у Грабового, так там взагалі ж...., яка там уже арифметика, та у нього і словарний запас на рівні Елочки, він якщо і читає, то більш менш тільки набір стандартних словосполучень на рівні рефлексу, а якщо щось людське, та слово незнайоме, то воно його просто мичить!? і пропускає – на то можна полюбуватись порівнявши тех запис і мою позовну заяву.

Ваша Честь, в Ваших руках Честь Вашого суду, і навіть більше, в якійсь мірі судьба поваги до суду взагалі. Чи здатні Ви, по людскі, по закону, професійно – нарешті таки провести і вирішить елементарну цивільну справу.

А, що до поваги, то власне суд, як інституцію виплекану людством і тисячелітньою історією, я поважаю. Але суд на основі закону. І суддю який діє згідно закону. І тут, або- або. Поки суд, суддя діє в рамках закону – це суд і суддя. Порушив суддя закон, Той самий ЦПК і всі, всі норми які закладені в ньому, в том числі фіксацію, процесуальні строки, він для мене вже і не суд, і не суддя, А як уже конкретніше, то злочинне фахове угрупування морально конченого інтелектуального сміття.

Чую визг ідіотів, та хто ти такий, щоб визначати порушив суд закон чи ні,

А саме дурненьке, юридичне чмо, ще й тявкне – у нас презумція невинності і т.п.

Ось, Саме для цих тупоголових, та мабуть і для всього загалу – люди ж то задурені, Я і поясню що таке ця саме презумція.

Коли я, випадково побачу¸ що ізувір вбиває ножем годовалу дитину, то я на рівні людського рефлексу, не роздумуючи, класифікую, визначу вину і виновність і належним чином займусь виконанням вироку, – на підкоркі, – автоматично.

В разі, все ж таки, якщо ізувір залишиться живий, буде доставлений по призначенню і таке інш, то в протоколі він буде уже значиться -підозрюємим. Через деякий час, в Українському суді три його адвокати нададуть три справки, про те що він на той момент був на засіданні кадміну, в другій на Канарах, в третій відкривав памятник жертвам неадекватного ставлення до сексуальних меншин. Четверту про те що, підозрюємий на даний час знаходиться на лікування від психологічної травми, .яку!!! я завдав йому своїм наклепом, а зовсім, не!!! невдалою спробою втопити його в тільки но, як на біду, почищеній крижопільскій вбиральні.

Суд, іменем України винесе законне рішення. Мотивуючи тим, що підозрюємий на момент злочину знаходивя в трьох різних місцях і фізично не міг скоїти цей злочин, суд постановив виправдати за відсутністю факту злочину. За необоснований наклеп, причиннення моральних страждань і завідомо неправдиві свідчення притягнути до кримінальної відповідальності....

Хто заперечить, що таке може бути?.... мовчите?.... якщо хтось таки не вірить читайте рішення Грабового, логіка абсолютно індентична, справа тільки цивільна.

Так от презумція невинності стосується тих, чиї злочини уже зафіксовані, припинені або не очевидні, тих хто належним чином чекає суду і його вироку. Ті ж злочини і порушення закону, які очевидні, і безсумнівні, тим паче кояться на очах, під презумцію невинності підпадають тільки в частині визначення міри покарання.

Знову чую вереск, та хто ти такий, щоб визначати порушений закон чи ні, закон то дишло, і вертіти цим дишлом монопольне право маємо право тільки ми.

Як особливо тупоголовим, розяснюю. Вище я помянув ЦПК, всі норми в ньому, і окремо наголосив на.... фіксації, процесуальних сроках. Ця річ цікава тим, що на відміну від інших норм, – на монопольному трактування яких так наполягають ліцензовані людодури, то цю норму порахувати – лаз, два,тли, цотили, пять – я іду шукать, здатна дитина. Порушення строку, порядку фіксації процесу судом, чітко визначеного законом, це порушення закону з моменту витіку цього строку, А не з моменту коли порушники, власне злочинці визнають за собою цей злочин. А відтак, з моменту витіку встановленому законом строку чи в разі відсутності запису чи протоколу, суддя який це порушив уже і не суддя а порушник закону.

Повторюсь, Суд, суддя і.... порушення закону, речі несумісні.

А тепер знову про честь, повагу і інш.

Знову стверджую!!! поважаю Суд як атрибут цивілізації. Поважаю Суддю, як людину, яка свідомо взяла на себе Гріх – судити.

Правда, щоб взять цей гріх, і всі ті соціальні гарантії і преференції, то треба реально добре чимось заплатити. Ну бабками ясно, але ж і клятву дать – "век воли не видать", а дати таку клятву, то це вже не просто пробурмотіти муру у три рядка, а скласти присягу перед Гарантом, перед уособленням нації...... А "за базар овечать надо" і це вже річ, серйозна.

А в ній, клятві, такі слова....!!! "тільки закону" і тут, велика, велика крапка.

Всілякі дуркування і посилання на будь які обставини і форсмажори тут зайві.

Dura lex, sed lex – це римляни, а це, Гаранта – "закон однаковий для всіх." А це, для тупорилих, занотуйте, уже моє, сірого – "якщо не lex (закон) і не для всіх-

то цей суд – лайно". Запомніть або занотуйте.

Далі, клянуться – бути "обєктивним", там же в ст.6 – "не викликати сумніву"

А якщо викликає, та ще сам і визнає це, вимушений задовольнити відвод, то що це за суддя!?,

Це клятвопорушник.... ату його, і в дисциплінарне провадження.! Ще чого, а честь мундира, а кругова порука.... а, в той же час, навіть есесовці писали – "Моя честь – вірність" (клятві)

А Яка честь може бути у клятвопорушників!? Тільки і честь, цього, мундира.

А тепер слово мудрої людини:

"Люди эти, очевидно, составили вокруг себя удушливую, вонючую атмосферу, в которой живут и в которую не проникает тот свежий воздух, которым дышит уже большинство людей. Очевидно, люди не допускают до себя этот свежий воздух и, по мере распространения его, сгущают вокруг себя свою вонючую атмосферу. До них никак не доберешься: вы будете, как тот путешественник, усиливать свои доводы, доводить их до последней степени ясности, и в ответ на это вы ничего не услышите, кроме нечленораздельных звуков пляшущего дикого, потрясающего своим томагавком: услышите призывы к убийству для чести мундира и отеческие увещания: "Ах, господа, господа!... не в этом дело, а надо выучиться грызть людей зубами" и т.п. И что ужаснее всего, это то, что эти самые люди имеют власть, силу над другими людьми... Как же быть? Какое средство для того, чтобы уничтожить это? А средство есть только одно: уничтожение той атмосферы уважения, восхваления своего сословия, своего мундира, своих знамен и т.д., за которыми скрываются эти люди от действия истины." Л.Н. Толстой Карфаген должен быть разрушен. 1896

Сто років тому він ще не знав, що ці людожери в мундирах будуть відрізати журналістам голови, але роздивився, що ця тупорила пихата безграмотна бидлота на те тільки і здатна, що пожирати, в прямому і переносному сенсі, беззахисних перед системою людей. Ця тварь, судячи про інших тільки виходячи із своєї власної опущеності, впевнена в своїй повній безкарності і недоторканості. Але молодці серед овці. І саме Толстой вказує средство – тільки "опустивши" їх знамена і мундири, можна загнати цей скот в належне ярмо закону, ст...19 КУ, і заставить пахать, пахать ниву правосуддя. Ось і приходиться, мені, простому пересічному дядьку, посередині правового поля, в презервативі із доброго чинного законодавства, по черзі, становити в належну по закону позу, цю недоторкану прокажену падаль.

Когось покороблять мої жорсткі визначення. Але не переймайтесь, у цих тварюк відсутній людський ген самоповаги. Вони не побіжать чередою топитись у традиційній деревяній вбиральні біля суду, куди я ходжу мочитись, напившись таблеток від артеріального тиску перед кожним відвідуванням їхнього лепрозорію. А образність мого листа це лише креативний прийом для зміни системи звичних для них координат, це вірус в підкорок їхньої оперативної системи, це руйнація їхнього накатаного алгоритму людодурства.

То що ж їм зостається!? Самим, як потерпілій стороні, вчинити самосуд і запроторити мене до буцегарні у відповідності ст... 185-3, а там, у відсутність адвоката і можливості оскарження чи звернення за захистом прав людини, прикувати до батареї і катувати, катувати, катувати дотягуючи за вуха до "законної" кримінальної ст... 342 ККУ – опір представникові влади. Або просто підкинути білий порошок чи патрон, ще простіше – заохотити бандитів, он Грабовий навіть похваляється своїми виправдальними вироками, в проплаті питань не буде... Ну не здатні вони, не здатні, у відповідності ст.94,97,98 КПК розслідувати і порушити кримінальну справу по фактам вказаним у моїх заявах, не здатні порушити і дисциплінарне провадження – адже відомо, відомо "ворон-ворону", manus manum lavat.

Ось і доводиться мені сірому, для стимуляції обмінних процесів, виходячи із вікової мудрості генія гуманіста Л.Н.Толстого, і свого теж, непересічного досвіду, враховуючи діагноз, котрий раз поразу звучить із уст посадовців, експертів, світової спільноти, скласти такий перцево-касторковий рецепт, який і повинен таки через стадію запору визвати кровавий пронос і підштовхнути до реакції очищення враженого проказою організму.

P.S.Додаток:словник для тупоголового. Тупоголовий – обмежена людина зашорена рамками внутрішньо – кастових "понятій". Тупорилий – теж саме, але агресивно безапеляційне, Пихате, відгорожене залізобетоном посади від людського світосприйняття, логіки і аргументів.

Людодур- дипломований фахівець в розчленуванні триєдності право-дух- буква з подальшим жонглюванням-махлюванням цими поняттями. Наперсточник (вокзальний) Продажні покидьки – тотально корумповані створіння із атрофованими, частіше апріорі відсутніми, загальнолюдськими моральними підвалинами. Кривосуддя – Українська формалізована підробка загальнолюдського Правосуддя.

Бидло (та) – войовничий хам, піднявший наглість, безапеляційність, ненажерливість, неповагу до людини і суспільства в цілому в ранг головної чесноти.

Дуркувати – ганяти дурку, валяти ваньку.

Недоторканий – біологічний об'єкт схожий на людину, але за відсутністю людської відповідальності за свої вчинки втративший, або втрачаючий якості приналежні тільки людині – совість, честь, самоповагу та інш.

Юридична нікчемність- безграмотна, інтелектуальноі освітньо обмежена посадова особа Прокажений (моральний) – як правило двоноге, але вже яке втратило, або втрачаюче всі належні людині якості, внаслідок невиліковної інфекційної пошесті якою вражене наше кривосуддя.

Вибачаюсь перед тими хто не зрозуміє, ну не дано і крапка. А Люди маючі стрижень порядності і розуму на себе приміряти і не стануть, а якщо з усіма тезами і не зголосяться, то все рівно під основними підпишуться. Я ж готовий відстоювати кожну свою тезу в суді, але судді законному, Людському, суді присяжних, тому, який вже два рази згадується у Конституції, але якого ще немає. Взагалі то, є чистий юридичний тупик, ну прямо таки пат.

Щоб якось здвинути проблему з мертвої точки, проломити запор замовчування, цей відкритий лист піде і до суду, і буде розісланий поштою до всіх інституцій маючих відношення до нашого, язик не повертається, кривосуддя. Надіюсь, Я буду мати добру нагоду поповнити свою колекцію дурнуватих відписок на звернення, матеріально зафіксованої тупорилості і елементарної дурості.

За достовірність фактів, зміст і форму, відповідаю тільки я. На праві автора дозволяю, при передруці повністю або частково, не називати повні згадані в листі прізвища.

Люди добрі, Карфаген повинен бути знищений!!!, опустимо продажну мерзоту до закону, інакше вони опустять усіх нас. Ecrasez lenfame – розтопчіть гадину!!! (Вольтер)

05.12.08 р. Месан Ю.О. 8.0677781644

pspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspspps

Це звернення відразу, 05.12.08 рекомендованими листами було направлено адресатам.

Вже надійшли "відповіді на звернення". Генеральна прокуратура, послідовно через три інстанції переслала для надання відповіді до районної, слава богу, що не до прибиральниці сортирів в прокуратурі.

Головний фігурант до кого власне лист, голова суду, очевидно перебуваючи в клінічній стадії інтелектуального запору, надіслав чотири рядки, в яких сокровенно ділиться своїми єдиними знаннями закону, а саме тим, що "суд у нас незалежний і підкоряється тільки закону". На разі дуже вчасно появилась найяскравіша ілюстрація мого листа, і відповіді голови суду, а саме ця епопея із посіванням, забігом, та оскарженням зварича.

Уповноважений з прав людини, це той що входить до вищої ради юстиції і має голос і право ініціювати дисциплінарне провадження стосовно суддів, мабуть ще тільки відходить від піар-круїзу до теплого моря і Фаїни, повідомив мене про моє право на апеляційне і касаційне провадження....

Рада суддів і вища рада юстиції зависли чи то в ступорі, чи то в запорі. Відповідні законні строки на надання відповіді уже витікли, а вони, законники, не здатні виконати вимогу закону і сфабрикувати якусь "аргументовану і своєчасну -ст.40КУ" Що тоді вже можна вимагати і чекати від районних судів, якщо вищі інстанції не виконують закону, хіба що оскарження указів Президента....

Але я не втрачаю надії, адже сказано в святому письмі – Час штабелювати юридичні роги, а час забивати їх в належне по закону місце, та так щоб знизу через горлянку вилізли. Так от цей час настав....

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua