Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Відкритий лист до голови верховного суду

кент3 | 19.01.2009 21:50

-4
Рейтинг
-4


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
4

беззаконня, корупція, брехня достала всіх.
шукаємо креативні підходи до проблеми.


Голові Верховного Суду України

Онопенко Василю Васильовичу

2.До Вищої ради юстиції

Від Громадянина України

Месан Юрія Олександролвича

Кавказька 177 м. Черкаси

18002 т.45-50-08

В І Д К Р И Т И Й Л И С Т

Звертаюсь до Вас, як до головного судді, головного Верховного Суду України, як до Заслуженого юриста, кандидата наук.

Так вже трапилось, що мені, пересічному із пересічних громадян України випало щастя познайомитись із нашою славною судовою системою. Вибачаюсь, але з огляду на мою законослухняність, то ще, слава богу, тільки із цивільним правосуддям.

З огляду на Вашу високу посаду, то мені пересічному, по давній хлопській традиції здається, що ви не знаєте про те, що твориться в Вашому царстві, і не знаєте що витворяють бояри від правосуддя.

А від так, то не знаходжу нічого ліпшого, як на житейському прикладі, може викладеному в дещо утрированій формі, то то лише для кращого виділення, контрастування суті проблеми, і аргументувати чолобитну.

А від так, то Жили – були А і Б, і сиділи вони на трубе. Та трапилось так, що не поділили вони цю кляту трубу, і виникли цивільні правовідносини, а точніше спір.

Справа належним чином попадає до суду.

Поважний, аж до хоризми, суддя – весь втілення законності і процедури, ритуально, як завчену молитву, встановив особи, пояснив права і взявся нарешті, зачитувати позовні. І тут зясувалося, що суддя наш вочевидь не письменний!?,

бо прочитати позовну ну геть не здатен, щось таке верзе, щось таке через пінь-колоду, таке враження, що мабуть і вишукує тільки знайомі слова.

Далі більше, після деяких майже процесуальних дій, суддя кінчив тим, що закінчив судове засідання просто обригавши позивача А з голови до ніг!? і переборюючи рецидиви позовів ікоти, призначив слідуюче засідання через місяць.

Щось не сподобалось таке відправлення правосуддя позивачу А, та й виник сумнів в упередженості судді, – з чого це він, раз так уже потрібно, його обригав, а противну сторону Б ніскільочки.

І ось тут питання. То що робити нашому позивачу, кому жалітися!?

Спробував голові суду, так мов і так, дивіться Ваша честь, як я обгажений, яке це порушення закону і всіх правил ведення процесу.

-Той, законну, великорозумну відповідь – судді незалежні і підкоряються тільки закону.

Спробував подати цивільний позов де відповідачем означив суддю, який так поглумився над ним і законом.

Позов просто не приймають, відписують – незалежний, тільки закону, інший порядок оскарження...

Звернувся у прокуратуру – ці "роз'яснюють" – нагляд здійснює ВСУ, а прокуратура... все, крім того, що до компетенції суду.

До мін юсту – ті пишуть проведення будь яких перевірок в зв'язку із здійсненням правосуддя виходить за межі компетенції...

Ось так і відповідають, – ніхто не може, не вміє, не хоче.

І довелось бідному позивачу А чекати кінця цього балагану, "процесу", щоб хоч мати право на апеляційне оскарження.

Пішов, посидів на декількох випадкових апеляційних слуханнях, зрозумів систему цього цирку, де основне завдання це втовпитись в 30хв, – згідно списку справ на дверях.

Написав апеляційну скаргу. Скаргу не просту. Так як фактів і доказів порушень було неміряно, спеціально розділив їх на два пакета. Один вписав в ап.- скаргу, інший пакет в у розлогий, детальний, письмовий документ – пояснення позивача.

Гонг, 15 хв на шаманський ритуал, уважне, до останнього рядка, вичитування довіреності.

Дали слово, зі скрипом в зубах були вимушені 10 хв вислухати зачитуєме пояснення позивача. В нарадчу. Через 12 хв виходять, 7хв зачитує "написане в нарадчій кімнаті". В ухвалі суду нема посилань не тільки на ті, спеціально, додатково зачитані факти з пояснення, але немає навіть посилань на доводи в апеляційній скарзі. Та і як можна написати те що читається за7хв і фізично, може бути, та швидко, та під диктовку написано за 35хв (1\1) написати в нарадчій за 12хв!?

Висновок – апеляційного розгляду як такого!!! не було, чиста фікція!

А рішення "суду", було написано іще до суду!!!. Окрім того, ухвала була сформульована, як!!! розгляд справи по скарзі!!!??? І складала трохи модифіковану муть, про А і Б і про ту чортову трубу, переписане рішення першої інстанції. Ніякого розгляду, власне апеляційної скарги по справі, з її доводами, доказами, і всіма тими посиланнями на ригаки першої інстанції, не було і в помині.

Із цього витікає: судді першої, абсолютно незалежні і не підкоряються закону, так як розгляд колізії між законом і суддею, розглядає такий самий, неприкасаємий.

Ну що ж, оскаржувати то оскаржувати, далі пише бідний позивач касаційну,

така ж лафа, та доказів, та документальних, чого вартий тільки хронометрований, законний технічний запис "процесу". Посилає до ВСУ.

Приходить законна ухвала – ВСУ встановив скарга стосується оскарження дій суб'єкта владних, передається на розгляд вищого адміністративного.

Приходить ухвала ВАСУ про відповідність, прийняття до провадження і назначається засідання.

Позивач тратиться, уладнує з роботою, мчить до столиці.

Засідання ВАСУ, здається шість неприкасаємих в мантіях, з бляхами.

Одне встає і зачитує... ухвалу ВАСУ, – справа не підсудна адміністративному, пересилається до ВСУ.!? Ось так!?, суд нижчої!, послав вищу!, і переслав до неї за "підсудністю"!?

Чому?? Та мабуть тому, щоб тільки не розглядати адміністративну скаргу на незаконні дії- без дії неприкасаємих, це саме тих, що незалежні і тільки закону,

а розглядати справу цивільну про дурнувате А і Б, які сиділи на трубе.

Ось і приходить ухвала, – ВСУ розглянув справу по скарзі, і далі, – А і Б сиділо на трубе,!? При чому тут А і Б, я ж то писав скаргу що обриганий, в скарзі я ні разу і не упомянув цю кляту трубу, я надавав належні докази феноменальної скорописючості апеляційних суддів, а мені все про трубу, та про трубу...

Узагальнимо висновок нашого тестування Українського цивільно- адміністративного "правосуддя", тестування на абсолютно реальних справах, яке має реальну і належну доказову базу.

В першій інстанції маємо безшабашний балаган, без будь яких, навіть ознак дотримування вимог закону і процесу.

Апеляційна, вона якщо і існує, то тільки як можливість перекупити рішення, не важливо – законне, чи незаконне. Просто знову платиться, але вже більше, і якийсь зварич, по ново виявленим обставинам... – це саме тим, що вже може і були в справі, але з огляду присліпкуватості внутрішнього переконання, або простої забудьковості, що теж річ неосудна, не були внесені в мотиваційну частину рішення першої інстанції, і рішення змінюється!!! – слава нашому апеляційному суду...

Але у випадку, коли оскаржується не рішення суду, як таке..., а беззаконня судді першої, то тут, як встановлено, залізобетон кругової корпоративної поруки непробиваємий. Тобто ніякої реальної можливості апеляційно оскаржити порушення суддею вимог закону в процесі правосуддя не і с н у є...

Щодо Касаційної, то все те саме, але ще й сумнів, а чи взагалі в такому вигляді вона потрібна в цивільному!?

Приговорений в кримінальному, довічно, – може роками "спокійно" чекати перегляду. Більшість же цивільних спорів переглядати через кілька років це абсурд – все уже давно продане, зїдене і пропите.

Із вищезазначеного випливає – законного правосуддя, як такого в Україні просто не існує.

А вище описаний, науково абсолютно коректно поставлений дослід, документальні матеріали якого, мають найповніший набір доказів, можуть бути перевірені, а сам дослід може бути навіть повторений, так от висновок досліду – неприкасаємі абсолютно незалежні і від закону.

Глянемо на проблему під іншим кутом. А взагалі, чи можливо в принципі, Щоб неприкасаємі керувались законом і відповідали перед законом.

Адже відомо, Люди, тільки і відрізняються від всього іншого, біологічного,

Тим, що несуть в собі моральність. На превеликий жаль людина вразлива, і її моральність під постійним тиском спокус люцифера. І тільки постійний, взаємний, критичний моніторинг інших людей, ця залежність і відповідальність перед іншими, дає можливість людині бути людиною.

Неприкасаємість неприкасаємих, виводить їх із під будь якого впливу і відповідальності перед іншими людьми.

Тоді встає питання, а чи люди вони взагалі!?

А чи може неприкасаєме бути людиною.

Чи може воно мати якісь людські чесноти такі як елементарна порядність!?

Та на віщо!?... адже є неприкасаемість!!!

Тут уже прозвучало слово зварич. Всім зрозуміло, що цей, тільки недавно нагороджений заслужений юрист України, існував не в безповітряному просторі, і всі ті що були рядом з ним прекрасно знали чим він дихає, точніше воняє.

По нормальним, загальнолюдському поняттю, всі вони, і ті що рядом, і ті що подавали подання на присвоєння заслуженого, повинні піти в відставку.

І Взагалі, Як людина може довіряти суддям, коли є підозра...

І Закон чітко проголошує підстави для відводу- самовідводу ст.20-4ЦПК... інші (любі) обставини, які викликають сумнів (тобто підозру) в об'єктивності та неупередженості судді.

А В той же час, як нічого не було, продовжує "судити" в господарчому апеляційному суді Оксана Зварич, жінка цього зварича. Яке таке може бути?...

Запитаємо їх, і почуємо – ніщо не є тим чим воно є, пока не буде встановлено судом...

А встановлювати чи ні будемо вирішувати ми, каста неприкасаемих.

А тому зварич ніякий і не хабарник., а тільки підозрюємий, і якщо зуміє пересидіти деякий строк в якійсь больничці, або просто щезне (здохне), то ніколи і не стане хабарником. А тому ніяких правових підстав, для прийняття якихось адміністративно-кадрових рішень немає...

Відомо, геніальне рішення як правило просте.

читав, що колись в Китаї для боротьби з корупцією існувало правило, за яким, через кожні 20 років, всіх чиновників з однаковим прізвищем просто страчували...

Ця практика дала б добрі наслідки і у нас, в наш час.

Взяли б, і всіх зваричей і до ноги. І цього "посипальника", і того, теж Ігоря, депутата 5-го скликання зради, котрий поставив під сумнів легітимність Вашого статусу судді, Василь Васильович, і того, котрий першим, в першому помаранчевому уряді, з великого розуму, започаткував низку внутрішніх скандалів.

Але ми все ж таки в 21 столітті. Треба іти в ногу з прогресом. А тому нагадаю, уже в більш як у 20-ти найбільш продвинутих країнах, існує практика перевірки чиновників всіх рівнів на детекторі брехні. Висновки поліграфолога уже можуть бути використані, на ряду з іншими належними доказами, в суді. На жаль, в деяких випадках і його можна обдурити, але навіть тих, 85% точності, котрі існують на даний день, з головою вистачить для добрячої очистки нашого тотально корумпованого держапарату. В тому числі і судів.

Наше законодавство, ще не передбачає таких перевірок, але і не забороняє добровільно пройти подібну перевірку, і відповісти на такі питання:

Брав-не брав хабарі, порушував-непорушував присягу судді, і отримати належно оформлений сертифікат і великий круглий значок із написом:

Зверху, по колу ХАБАРІ НЕ БЕРУ

Знизу по колу ПРИСЯГУ СУДДІ НЕ ПОРУШУЮ

По центру золотими літерами – перевірено електронікою, серт.N...

А відсутність такого значка, цілком може бути мотивом для підсудного, або позивача

Для аргументації належного, законного відводу судді, І відправки його в смітник, як рваного презервативу. Просто, дешево і сердито.

Кому як не Вам, головному судді України, показати приклад і започаткувати добровільну перевірку на поліграфі. Окрім того, Ви, як член Вищої ради юстиції маєте можливість законодавчої ініціативи... А то ще, не дай боже, якийсь мажолітарник, а до цього йде, на слідуючих виборах першим і єдиним пунктом своєї програми поставить законопроект про примусову перевірку всіх неприкасаємих на брехню, і відразу набере неміряну прихильність електората. Продажність і брехні всіх уже, ну прямо достали.

Чого Вам боятися, зять он зам міністра юстиції, брат он зам пред держтаможні, жінка будує елітне житло на Печерську, чого Вам боятися. Ви ж бо хабарі не берете, навіщо Вам, прямо аж навпаки...

Надіюсь Ви не будете порушувати ст. 40 Конституції і надасте своєчасну, і основне обґрунтовану відповідь. Тільки скажіть своїм відписувачам на звернення, щоб не тратили чорнил на роз'яснення і посилання на закони які визначають що здійснюють, чим керуються, які повноваження і про право на апеляційне і касаційне оскарження.

Досить нас дурити. Це така ж брехня як і т е що у нас судді підкоряються закону. Нехай ці хлоп'ята, діточки неприкасаємих, що набувають юридичну практику щоб самим зайняти уже можливо і прикуплену посадочку неприкасаємого, напишуть одне!!!

Чи готові Ви започаткувати, поки що добровільну, систематичну практику перевірки на професійну пригодність всіх суддів України на детекторі брехні.

Чи готові Ви, що хоч у такий спосіб, підняти авторитет і повагу до суду.

Розум спрощує складне, дурість плутає просте.

19.01.09 Месан Ю.О.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua